Революція в розумінні старіння: ключ – в накопиченні мутацій ДНК

Результати роботи опублікували в авторитетному журналі Nature Aging, вони об'єднують дві ключові теорії старіння: накопичення випадкових мутацій у ДНК і зміни в її "налаштуваннях", відомих як епігенетичні модифікації, передає 24 Канал.

Мутації – випадкові і незворотні зміни в послідовності ДНК, їх можна порівняти з помилками в інструкції. Навіть невелике відхилення може суттєво змінити сенс і порядок дій. На відміну від мутацій, епігенетичні модифікації не зачіпають послідовність ДНК, а діють як перемикачі, активуючи або деактивуючи гени залежно від зовнішніх факторів. Важлива відмінність полягає в тому, що такі зміни можуть бути частково відновлені.

Чому біологічні годинники продовжують йти вперед

Раніше вважалося, що вікові зміни в структурі ДНК відбуваються самостійно. Однак нове дослідження показало, що ці зміни безпосередньо пов'язані з мутаціями. Одна випадкова помилка в геномі може запустити ланцюгову реакцію, впливаючи на роботу багатьох генів, що призводить до "збоїв" у функціонуванні організму.

Вчені проаналізували дані більш ніж 9 тисяч пацієнтів із бази про геном раку. Вони виявили, що мутації передбачувано впливають на зміни хімічних міток на ДНК. Ці мітки регулюють генетичну активність і впливають на біологічний вік клітин. Виявилося, що вік можна оцінювати як за мутаціями, так і за пов'язаними з ними генетичними налаштуваннями, що відкриває нові горизонти в дослідженні старіння.

Чому це важливо

Отримані результати ставлять під сумнів поширені стратегії омолодження, акцентуючи на "поверненні" біологічних годинників. Якщо зміни в структурі ДНК є наслідком мутацій, то спроби усунути лише їх не приведуть до значних результатів.

Це відкриття змінює акценти в наукових пошуках: замість відновлення "налаштувань" генів акцент повинен бути зроблений на запобігання накопиченню пошкоджень ДНК.