Уряд Казахстану вирішив переглянути структуру посівних площ у частині зменшення обсягів пшениці та збільшення олійних та інших високомаржинальних культур.
Про це пише inbusiness.kz.
Зазначається, що про важливість переходу на більш рентабельні напрями в країні говорять не перший рік. Раніше навіть самі представники зернового комплексу країни натякали, що готові до такого кроку. Прибутковість пшениці останніми роками падає, тому й потрібно шукати культури, затребувані як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках, наголошували представники сфери, але доповнювали, що для безболісного переходу потрібна системна держпідтримка на початковому етапі.
Тим часом площі під олійними справді в країні зросли. Зокрема, 2016 року посіви олійних культур у Казахстані становили 2 млн га. Через 6 років, у 2022-му, їхні площі вже досягли 3 млн га. Спочатку основний упор у диверсифікації йшов на соняшник і льон, що становили основу всіх площ.
«Однак диверсифікація сповільнилася. У 2024 році загальна посівна площа, згідно з офіційними даними, становила 23,3 млн га, з яких під пшеницю було відведено 13,1 млн га, а під олійні — 2,9 млн га. І це, між іншим, на 135,5 тис. га більше, ніж 2023 року», — пише видання.
Згідно з інформацією бюро національної статистики, 2004 року площі олійних культур у Казахстані становили лише 665 га. До 1 млн га вони підтягнулися 2009-го, а вже далі було стабільне зростання: 1,7 млн га 2010-го, 1,9 млн га — 2013-го, 2,3 млн га — 2014 року. У 2015-2016 роках площі трохи скоротилися, а в 2017-му знову почався невеликий, але стабільний підйом.
Якщо 2004 року казахстанські аграрії сіяли лише 457 тис. га соняшнику, то до 2023-го площі під ним зросли до 1,1 млн га і 1,2 млн га — 2024 року.