Степаненко: Ще пограю у футбол, а потім побачимо

Напередодні донецький Шахтар офіційно оголосив, що матч проти дортмундської Боруссії в рамках Ліги чемпіонів УЄФА став для опорного півзахисника та капітана команди Тараса Степаненко останнім у складі "гірників".

На наступний день досвідчений 35-річний виконавець дав останнє інтерв’ю клубній пресі в якості футболіста "помаранчево-чорних".

"Як я вже казав, для мене це подорож довжиною у пів життя, а якщо брати мою футбольну кар’єру, то подорож у все футбольне життя.

Я дуже щасливий, що свого часу мене запросили до Шахтаря, і я зміг довести, що це було не просто так. Я здобув багато трофеїв з командою, але найголовніше, що ми вистояли разом у тяжкі часи. Тому я, скажімо так, йду із чистим серцем та чистою душею, від себе все, що міг, для цього клубу я зробив, так само як і клуб зробив для мене.

Авжеж, хочу сказати велике дякую президенту, генеральному директору та спортивному директору, працівникам клубу — усьому менеджменту, персоналу, робітникам бази, — тому що це люди, яких я знаю багато-багато років. Так само хлопці, із якими я грав, усі тренери, які були в Шахтарі.

Озираючись назад, я можу тільки сказати, що для мене це був дуже-дуже щасливий час.

Роки в Шахтарі завжди були яскравими — відтоді як я вперше приїхав у Донецьк, побував на базі, на Донбас Арені, перша гра в Лізі чемпіонів, перші трофеї. Також були і сумні часи, коли ми поїхали з Донецька, подорожували різними містами України, не маючи дому, повномасштабне вторгнення, коли багато гравців-іноземців поїхали з команди і ми грали тими, хто залишився, з хлопцями-українцями, що повернулись.

І ми цей шлях пройшли разом дуже достойно, тримались разом. І, я ж кажу, для мене це — велика родина. І дуже теплі почуття та емоції завжди будуть у мене в серці, я буду завжди підтримувати цю команду і за неї вболівати.

Я завжди кажу, що найбільш пам’ятний для мене гол — це перший гол у Лізі чемпіонів — Партизану. Скажімо так: після цього гола та цієї перемоги я став повноцінним гравцем футбольної команди Шахтар, на мене почали розраховувати, побачили в мені потенціал, завдяки цьому я почав грати на високому рівні.

Найбільш пам’ятний матч? Я дебютував дуже здорово: у моєму першому ж матчі ми здобули трофей. Це була гра за Суперкубок проти Таврії, ми перемогли 7:1, я тоді вийшов у другому таймі. Тобто в першому матчі я здобув трофей і зрозумів, що з цією командою я багато чого виграю. Так і сталось.

Скажу так, що в Шахтарі я виріс не лише як футболіст, а найголовніше, я вважаю для себе, як людина. Із такого дуже емоційного, агресивного, конфліктного хлопака. Я зміг навчатись, зростати і став капітаном команди, який показує своїм прикладом молодим хлопцям те, як треба ставитись до клубу, до тренувань та ігор.

І я намагався ніколи не давати спуску, так би мовити, та в першу чергу — не давати спуску собі. Тому що пред’являти претензії комусь можна лише після того, як пред’являєш їх собі. Я дуже сподіваюсь, що після того, як я піду з клубу, мене запам’ятають людиною, яка завжди була чесною, завжди була щирою і роботящою.

Наші вболівальники — вони дуже сильні люди, адже ми знаємо, що багатьох із них розкидало по різних частинах світу. Я хочу сказати вам, дорогі вболівальники, що ми завжди грали, граємо, і Шахтар завжди буде грати для вас. Ми завжди про вас пам’ятаємо, незважаючи на те, що не можемо грати в себе вдома, весь час подорожуємо, але ми завжди з вами серцем.

Дякую вам за ці роки, що ми пройшли разом. І я кажу лише "до побачення", тому що життя набагато довше, аніж спортивна карʼєра, і ми ніколи не знаємо, що буде в майбутньому. Скажу так: я ще пограю у футбол, а потім побачимо", — заявив український виконавець.

Нагадаємо, що Тарас Степаненко виступав за Шахтар із 2010 року, провів 439 матчів, забив 30 голів та виграв 25 трофеїв із "гірниками".