Приклад для України. Як Болгарія законодавчо закріпила статус помісної церкви

Як відповідальні країни забезпечують духовну незалежність, днями яскраво продемонстрував болгарський парламент. Для захисту своєї помісної православної церкви він ухвалив закон, що забороняє іншим релігійним організаціям використовувати слово «православний» у своїх назвах.

Тобто зробив саме те, про що ми з колегами-депутатами говорили від самого початку, і показав приклад того, як політики можуть діяти швидко й рішуче в інтересах своєї держави.

Цьому передувало рішення Синоду Болгарської православної церкви, який нагадав суспільству, що одним з основних принципів канонічного права є існування на кожній державній території лише однієї помісної церкви.

Лише кілька тижнів знадобилося болгарському парламенту, щоб дослухатися до цього принципу та закріпити його на законодавчому рівні. Як наслідок, законом заборонено будь-яким іншим релігійним організаціям Болгарії використовувати у своїх назвах слово «православна». Ця назва закріплена виключно за Болгарською православною церквою – єдиною помісною православною церквою, яка діє у межах країни.

У 2022 році, через кілька місяців після початку повномасштабного вторгнення, мною разом із колегами було подано законопроєкт №8221, який передбачав аналогічний механізм. Після отримання Томоса в Україні може існувати лише одна помісна церква – Православна церква України.

Існування інших релігійних організацій із такою ж назвою лише вводить людей в оману та порушує їхні релігійні права. Українці не повинні звірятися з даними державного реєстру перед тим, як піти до храму. Це був один із ключових пунктів мого законопроєкту, спрямованого на захист України від злочинців із РПЦ.

На жаль, влада нас не почула. І хоча закон зрештою все-таки було ухвалено, ми всі пам’ятаємо, що це сталося лише під тиском громадянського суспільства. Причому після цілої низки компромісів щодо його тексту.

Вилучення із закону положення про заборону іншим організаціям називатися «православними» об’єктивно послабило його. Протягом двох років, поки документ розглядався, влада запевняла, що така норма суперечить європейському праву, порушує свободу совісті й що в ЄС подібні закони неможливі.

Однак рішення болгарського парламенту, який минулого тижня запровадив саме таку норму у своє законодавство, красномовно доводить: проблема не в ЄС. Європа готова захищатися від будь-яких форм агресії. Відповідальні політики ЄС не прикривають свою слабкість та нездатність захищати власні цінності міфічною «європейськістю».

Європейськість – це не лише про цінності, а й про здатність їх рішуче відстоювати. Яскравий приклад цього нам і продемонструвала Болгарія – сучасна європейська країна, що захищає свою духовну незалежність.