«Новая Газета», Гордон та інші виграли в ЄСПЛ справу проти Кремля за порушення свободи слова
Європейський суд з прав людини задовольнив позов російської «Нової Газети» та 177 інших позивачів проти Росії і визнав, що РФ порушила право на свободу слова та низку інших прав позивачів, коли заборонила відступати від офіційних наративів Кремля у висвітленні російсько-української війни. Про це повідомляє «Європейська правда» з посиланням на повідомлення ЄСПЛ від 11 лютого.
Справа «"Новая Газета" та інші проти Росії» стосується законів, які Росія прийняла після повномасштабного вторгнення в Україну і якими запровадила покарання за «дискредитацію армії» чи «фейки» про армію РФ.
178 окремих позивачів у цій справі були засуджені за цими законами за кримінальними чи адміністративними статтями, а видання «Новая Газета» і «Дождь» — заборонені у Росії. Скарги проти Росії подавали як медіа, так і окремі позивачі. Практично усі вони з Росії, серед них журналіст та політик, колишній політв’язень Володимир Кара-Мурза.
ЄСПЛ встановив, що має юрисдикцію розглядати цю справу, оскільки події, яких стосується скарга, відбувалися до 16 вересня 2022 року, коли Росія припинила бути стороною Європейської конвенції з прав людини.
Судді ЄСПЛ одностайно дійшли висновку, що дії російської влади є порушенням ст. 10 ЄКПЛ про свободу вираження поглядів.
Суд відзначив існування системних обмежень в Росії в інформуванні про російсько-українську війну. Вони відображають скоординовані зусилля російської влади, більш схожі на придушення думок, що розходяться з офіційною лінією, ніж на заходи для запобігання реальним загрозам нацбезпеці, вирішив суд.
«По суті національні суди криміналізували будь-які повідомлення чи заяви, що суперечать офіційному наративу, що описує вторгнення в Україну як СВО», — відзначає пресслужба ЄСПЛ.
Також судді одностайно дійшли висновку, що Росія порушила ст. 34 ЄКПЛ, припинивши ліцензію «Нової Газети» та блокуючи її, попри тимчасові заходи, визначені Судом.
Так само одностайно судді визнали ще серію порушень Росією Конвенції з прав людини відносно п’яти окремих позивачів, зокрема ст. 3 про заборону нелюдського і такого, що принижує гідність, поводження, ст. 5 про право на свободу та безпеку, ст. 8 про повагу на приватне й родинне життя.
За рішенням Суду, Росія має сплатити позивачам компенсації за завдану шкоду у різних обсягах: до 7500 євро (залежно від заявленої суми) за нематеріальні збитки, та до 850 євро за судові витрати кожного із заявників.
(ДОПОВНЕНО) Єдиним українцем серед позивачів є журналіст, власник видання «Гордон» Дмитро Гордон.
Справа Гордона почалася вона із його слів, сказаних у березні 2022 року: «З Росією треба говорити мовою сили. Це єдина мова, яку вона добре розуміє. Якщо [Путін] погрожуватиме США ядерною зброєю, [США] скинуть її на нього і поховають його разом із його фашистською країною... Росіян треба бити — не простих людей, а путінську державу і тих виродків, які вторглися на нашу землю. Знищуйте їх жорстко, не жалійте нікого... Жодних жалощів — убивайте їх усіх без милосердя, дістаньтеся до Путіна й убийте його. Це найважливіша робота для всього цивілізованого світу».
Після цього, у березні 2022 року, Слідчий комітет Росії порушив «кримінальну справу» проти Дмитра Гордона за трьома статтями: публічні заклики до агресивної війни, розпалювання ненависті за національною ознакою та публічне поширення буцімто неправдивої інформації про дії російських силовиків. У липні 2022 року Басманний суд Москви заочно заарештував Гордона, а Міністерство внутрішніх справ Росії оголосило його в розшук. Гордона також внесли до списку «іноагентів» і терористів та екстремістів. 1 липня 2024 року військовий суд у Москві заочно засудив Гордона до 14 років колонії.
Як повідомляє сайт «Гордон», ЄСПЛ розглядав справу Гордона індивідуально і оцінював, чи можна його слова трактувати як пропаганду насильства щодо російських військовослужбовців і керівництва РФ.
Суд відзначив, що загалом держави мають «широку свободу розсуду» під час регулювання висловлювань, рівнозначних прославленню насильства, але під час розгляду таких справ національні суди зобов'язані ретельно вивчати і зміст заяв, і контекст, у якому їх зробили.
У випадку з Гордоном російський суд не оцінював, чи здатні такі заяви безпосередньо підбурювати до незаконних актів насильства чи вони були «висловленням емоційної підтримки» законного права України на самооборону відповідно до міжнародного права. У суді нагадали, що ці заяви були зроблені невдовзі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, коли Росія атакувала українські міста, гинули мирні жителі.
«Якщо розглядати їх у належному контексті, стає очевидним, що його заяви були спрямовані конкретно на російських військових, які беруть участь в активних бойових діях, і політичне керівництво, відповідальне за початок воєнних дій, а не на російських цивільних осіб або російське населення загалом. Його коментарі щодо ядерної зброї були зроблені як пряму відповідь на ядерні погрози, котрі лунали від керівництва Росії, і були сформульовані як стримування», — йдеться у рішенні суду.
У ЄСПЛ вважають, що такий недиференційований підхід російського суду свідчить про те, що метою переслідування Гордона було не запобігання підбурюванню до насильства, а придушення будь-якої критики російських воєнних дій.
У червні Європейський суд з прав людини визнав, що Росія порушила Європейську конвенцію з прав людини, визначивши кілька іноземних організацій як «небажаних» та переслідуючи власних громадян за зв’язки з цими організаціями.
Фото: eurointegration.com.ua
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
![loader](/files/images/preloader.gif)