Перші чемпіонати Європи з футболу: як це було?

Перший чемпіонат Європи з футболу (офіційно відомий як Кубок Європи національних збірних) пройшов більше півстоліття тому, але його створення було наслідком тривалого процесу обговорень та розмов у футбольному середовищі Старого Світу. Говорили про організацію такого турніру ще в 1920-х роках, коли європейські федерації почали думати над проведенням постійних змагань для визначення найсильнішої команди континенту. Але здійснити цю ідею вдалося лише наприкінці 50-х років, оскільки до того часу важко було знайти спільну мову між різними футбольними асоціаціями. Додатково, фінансові та логістичні питання робили завдання не менш складним, адже була потрібна узгоджена система відбіркових матчів і загальні правила проведення фінальної частини турніру.

Зародження чемпіонату Європи

Зародження чемпіонату Європи відбулося в важливий час, коли футбол вже став популярною грою на континенті, але великих телевізійних показів і широких рекламних кампаній ще не було. Проте бажання різних команд більше змагатися одне з одним виходило на перший план, особливо після успіху світових чемпіонатів та підвищення популярності міжнародних турнірів. Європа хотіла мати свої престижні змагання, які б допомагали знаходити найсильніші команди та сприяли розвитку місцевого футболу. Так виникла ідея організованого турніру, де були чіткі правила, система матчів, а також центральна керуюча структура — Союз європейських асоціацій з футболу (УЄФА).

Перший розіграш Кубка Європи

Перший розіграш Кубка Європи з футболу почався в 1958 році, а фінал відбувся в 1960 році. В змаганнях брали участь 17 команд, що було маленькою кількістю у порівнянні з наступними чемпіонатами. Організаційно турнір тривав декілька років: більше команд грали відбіркові та чвертьфінальні матчі вдома та на виїзді, а до фіналу потрапили тільки чотири команди. Заключна частина змагань проходила у Франції, де й визначився перший континентальний чемпіон — команда СРСР, яка у вирішальному матчі виграла Югославію з рахунком 2-1 після додаткового часу. Таким чином, перший чемпіонат заклав основи для подальшого росту інтересу до національних команд Європи, давши поштовх розвитку турніру, котрий пізніше став дуже престижним і популярним.

Популярність

Фото: unsplash.com

Після першого розіграшу турнір почав трохи набирати популярність. На друге континентальне свято, яке проводили в 1964 році, приїхало вже 29 команд, а переможцем стала Іспанія, що грала на своїх стадіонах у фіналі. У 1968 році формат змінився, і турнір офіційно отримав назву "Чемпіонат Європи з футболу". В Італії, яка тоді приймала фінал, перемогу святкували господарі змагань, обігравши Югославію у переграванні (тоді ще використовували повторні матчі, якщо основний та додатковий час не показали переможця). Цей період відзначився появою таких футбольних зірок, як Луїш Суареш (Іспанія), Джанні Рівера (Італія) та інших талановитих виконавців, які змогли проявити себе на рівні континентальних змагань. З кожним новим змаганням зростав розмір та кількість учасників, що, в свою чергу, призводило до росту інтересу серед фанатів усього світу.

Комерціалізація

Ще одним важливим моментом, що вплинув на зростання чемпіонатів Європи, стала комерціалізація футболу. Різні бізнес партнери та спонсори почали вкладати гроші у великі турніри, а потім ця тенденція торкнулася також масової онлайн-аудиторії. У сучасній епосі серед інших джерел фінансування часто фігурують рекламні банери від різних компаній і платформ, особливо тих, що пропонують ігри або розваги в мережі. Увага аудиторії дедалі частіше привертається сервісами на кшталт onlayn kazino, які можуть бути інтегрованими через спеціальні пропозиції чи партнерські угоди під час матчів чи аналітичних шоу. Такі ресурси пропонують уболівальникам можливість не тільки дивитися за футболом, а й одночасно пробувати удачу в інтерактивних розвагах, створюючи додатковий шар взаємодії зі спортивною подією.

Зростання турніру

Протягом 1970-х і 1980-х років чемпіонати Європи продовжували рости, а формат турніру іноді змінювали. Кількість команд у фіналі повільно зростала, змінювались також правила відбору і групування збірних. Це дозволяло залучити більше національних асоціацій до боротьби за титул, підвищуючи конкуренцію. Велика увага приділялась розширенню телевізійного покриття; більше країн отримало ліцензії на показ матчів, завдяки чому мільйони глядачів по всій Європі могли стежити за своїми улюбленими футболістами в прямий ефір. Зрештою така популяризація турніру стала одним із ключових чинників, що перетворили чемпіонат Європи на одну з найбільших спортивних подій планети. Звичні битви, такі як Німеччина — Нідерланди чи Франція — Італія, стали частиною історії футболу як яскраві покази, які дали світові багато футбольних зірок.

Ставки

Разом з розповсюдженням бізнес-ініціатив футбольні події привертали й більше уваги тих, хто цікавиться ставками на спорт, адже матчі континентального рівня часто викликають великий інтерес. Багато фанатів роблять прогнози на результати і допомагають улюбленим збірним фінансово-грошовими способами. Одним із напрямків цього сектору можна назвати bukmekerlik, де користувачі можуть заробляти або втрачати гроші залежно від того, як точно вони прогнозують результат чи остаточний рахунок. Так виник ще один шар зацікавленості у змаганнях: вболівальники приділяють багато уваги статистиці форми футболістів і тактичним схемам, щоб краще знати, які варіанти ставок можуть бути найдешевшими.

Переломний момент

Переломним моментом у популярності чемпіонатів Європи став турнір 1984 року у Франції, де справжнім героєм був Мішель Платіні, котрий забив рекордну кількість м'ячів за один чемпіонат. Його успіх і особисте майстерність привернули до турніру ще більше уваги. У 1992 році трапилося одне з найбільших див в історії Євро — перемога збірної Данії, яка потрапила до фінальної частини в останню мить, замінивши збірну Югославії. Ці несподіванки лише посилювали інтерес до змагань, оскільки демонстрували: навіть маленькі країни можуть гучно заявити про себе на великій футбольній арені. З часом чемпіонати Європи ставали все масштабнішими, виростав і формат турніру до 16 команд у 1996 році, а згодом і 24 команди у 2016 році, та глобальна увага з боку вболівальників, ЗМІ та спонсорів.

Тож перші чемпіонати Європи з футболу стали стартом для створення сильного континентального змагання, що тепер є одним із найвідоміших у світі. Відносно невеликий початок з 17 учасниками в 1960 році поступово перетворився на великий турнір, який приваблює мільйони фанатів з усього світу та викликає справжній шум у засобах масової інформації. Шлях від трохи експериментального Кубка Європи до сучасного Євро був повний різних змін — в форматі, кількості команд, стилі гри і навіть технічному забезпеченні. Але завдяки цим змінам футбольні бої континентального масштабу все більше укорінювалися у спортивній культурі, стаючи місцем народження нових зірок і ареною яскравих перемог, які надовго залишаються в пам'яті фанатів.