"Летять КАБи, працює арта і починається хаос": морпіхи 38 ОБрМП розповіли, як виживали в Кринках

Повідомляє 24 Канал з посиланням на Ukrainian Witness.

Що розповідають морпіхи про ситуацію на Покровському напрямку

Журналісти "Українського свідка" змогли поспілкуватися з морпіхами 38 ОБрМП біля Покровська. Наразі на позиції бригади заїхати неможливо через безпекову ситуацію у регіоні. Ба більше, складності виникають навіть під час доставки БК. Цей напрямок тримають не лише піхотинці, а й артилеристи.

Покровський напрямок зараз гарячий, і гармати 155 калібру дуже ефективні. Проявили себе багато разів з позитивної сторони. Сусіди наші вражені, буквально до смерті,
– зазначив командир підрозділу артилерії Василь з позивним "Лісник".

Водночас бійцю сумно, що через війну нищаться красиві українські ліси, а замість дерев залишаються лише пеньки.

"Порівняно з Херсоном тут є де сховатись, і є де працювати. Там степи, піски і відкрита місцевість. Ми закопувалися під землю. Дуже багато було фізичної праці. Тут теж закопуємось, але є можливість працювати з виїзних позицій. Природне маскування на нашій стороні", – розповідає Василь.

"Лісник" / Фото, надане 24 Каналу

Втім, інший артилерист – Юрій з позивним "Скорпіон" каже, що не може визначити, де важче – на Херсонщині, чи біля Покровська.

На війні скрізь важко. Ми насипаємо, нам насипають. Головне – добре замаскувати гармату,
– наголосив військовий.

Які моторошні історії з Кринок розповіли бійці 38 ОБрМП

Молодший сержант, 26-річний командир відділення Олексій з позивним "Лексус" розповів моторошну історію, яка трапилася із ним під час свого перебування у Кринках. Він служить з 3 березня 2022 року і отримав поранення під Новодонецьком ще до боїв на Херсонщині.

Сама задача була кепська. Ми мали штурмувати одразу три посадки. Посадки на карті є, а в житті – немає. Там тільки стволи маленькі стирчать,
– розповідає Олексій про обставини отримання свого поранення.

Через відсутність зв’язку не було відомо, що сусіди покинули свої позиції, тим самим відкривши фланг підрозділу Олексія. Тоді йому вдалося евакуюватися самостійно, забрати тіло загиблого командира і евакуювати пораненого з іншої бригади.

"Побратимів треба по можливості забирати. Будь-яку людину, яка там померла, треба придати землі, передати родичам, сім’ї. Але якщо питання стоїть, що ми можемо зазнати ще більших втрат, краще цього не робити. Тому що піде мінімум 3 – 4 людини, бо дуже тяжко труп нести, якщо немає ношів. Якщо є ноші – теж далеко не пройдеш. Обстановка на бойовій – це коли серце у тебе фігачить, виплигує із грудей. Це адреналін. І сили можуть дуже швидко закінчитись. Нам не вдалося забрати побратима в Кринках", - поділився "Лексус".

Олексій розповів, що про Кринки можна було б зняти фільм, бо найскладніше – це не перебування на позиції, а саме процес входу і виходу з неї.

Він згадує, як вони переправлялися через Дніпро на надувних човнах. Їх група плила близько 20 хвилин. Олексій пояснив, що не можна нахилятися нижче рівня човна. Для цього він знімав свій рюкзак, розстібав каску і автомат, щоб у разі небезпеки швидко позбутися всього і вибратися на берег.

За словами "Лексуса", переправа постійно знаходиться під артилерійським вогнем. Коли відбувається ротація, починається справжній хаос.

Хтось йде з човна, хтось на човен, і все це на болоті. Ми називали це Гонконг. Коли всі пересуваються, починається масований обстріл, лупить артилерія, хтось 300, хтось 200 – ось така там двіжуха несеться,
– розповідає Олексій.

Військовий "Лексус" / Фото, надане 24 Каналу

Які в Кринках виникали складнощі

Морпіх розповів, з якими складнощами стикався його підрозділ під час бойових дій у Кринках.

У підрозділі на місці були поранені і їх не могли евакуювати. Не дуже була продумана логістика на Кринках: відхід, евакуація, підвіз води та БК. Вода швидко закінчується. Десь на 5 день у нас вже не було води,
– ділиться "Лексус".

Військовий згадує, як він евакуював першого пораненого і зустрів двох медиків своєї бригади, яких завів у підвал, де були медикаменти. Там вони лікували поранених, а йому самому поставили крапельницю, оскільки він отримав контузію на болоті.

"Тих Кринок – 200 на 200 метрів. За ніч може по них КАБів 10 упасти, 20 – за добу. Вони все розносять. Ти виходиш із підвалу, а ландшафт змінюється кожну годину", – зазначає морпіх.

"Лексус" зазначив, що зараз агродрони можуть скинути БК, воду та їжу, однак раніше такого не було.

Ми розфігачили трубу в підвалі, а там "Кринки-кола" – такого самого кольору вода, як кола. Проціджували цю воду через марлю, вона ставала вже не чорною, а сірою. Закидали туди пігулки для очищення води, і пили,
– розповідає Олексій.

Він також розповів історію, як під час очікування на переправу помітили у воді пораненого.

"Чекаємо "качечку", а перед нами в воді хтось крихтить. Ми розуміємо, що людина десь жива. Ми знайшли пораненого. У нього виявилася черепно-мозкова травма, бо у нього була розпухла голова. Він не бачив нічого, не міг говорити. Припливає човен, і в цей момент над нами міна світлова – і все як на долоні видно. Я розумію, що зараз почнеться обстріл, і це буде жесть. А ми не можемо цього пораненого загрузити, бо він в мулі, слизький. З горем пополам вчотирьох загрузили його в "качечку". І тільки почали відпливати – почався обстріл. Але, слава Богу, не попала міна і ми благополучно поїхали звідти. Ще на березі там КАБ ліг, але все нормально. Тільки каску хтось загубив", – поділився військовий.

Завершуючи розповідь, "Лексус" порівняв сучасну війну з тим, що відбувалося у 2022 році. За його словами, нині це вже війна дронів, технологій та артилерії, а піхоті стало набагато важче.