Моніторинговий візит до Полицької виправної колонії №76: виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій

Камери ДІЗО/ПКТ не обладнані кнопками виклику персоналу, встановлено ряд порушень в організації лазне-прального обслуговування, довідки зі змістом тілесних ушкоджень не складаються належним чином. Медична частина не забезпечена флюорографічним/рентгенологічним обладнанням.

20 грудня 2024 року відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, враховуючи положення Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями та рішень Європейського суду з прав людини, на підставі статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України — Відвідування установ виконання покарань, групою моніторів Харківської правозахисної групи і ГО “Захист в’язнів України” здійснено відвідування державної установи “Полицька виправна колонія №76” (далі ПВК-76, установа, заклад). Відбувся повторний загальний плановий візит без попереджень у ПВК-76, попередній візит був 04 липня 2022 року.

Під час підготовки до візиту монітори використовували матеріали звернень засуджених і їхнїх родичів, матеріали зібрані під час попереднього візиту, а також звіт Національного превентивного механізму (НПМ) при Уповноваженому Верховної Ради з прав людини.

Візит проводиться в рамках проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY— Данський інститут проти катувань.

Відвідування здійснили монітори:

• Діденко Андрій — помічник народного депутата України Ярослава Юрчишина, координатор програм Харківської правозахисної групи, досвід моніторингових візитів з 2014 року;
• Зуйков Сергій — помічник народного депутата України Костянтина Касая, член громадської ради при Міністерстві юстиції України, член громадської організації “Захист в’язнів України”, має багаторічний досвід моніторингових візитів;
• Олег Цвілий — член громадської ради при Міністерстві юстиції України, керівник громадської організації “Захист в’язнів України”, має великий досвід моніторингових візитів, спеціалізується на питаннях запобігання катувань, жорстокого, нелюдяного поводження.

Загальна інформація

ПВК-76 є пенітенціарним закладом середнього рівня безпеки для тримання чоловіків, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі. Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 30.10.2020 року №3789/5 в установі створено сектор максимального рівня безпеки для відбування покарання чоловіками, засудженими до довічного позбавлення волі, у багатомісних приміщеннях камерного типу.

Заклад розташований за адресою: 34375 Рівненська область, Вараський район, село Іванчі, вулиця Лісова, 10.

Керівник закладу — полковник внутрішньої служби Грабовський Сергій Олександрович.

Установа складається з чергової частини, житлової і промислової зони, ДІЗО/ПКТ, медичної частини, дільниці максимального рівня безпеки для утримання засуджених до довічного позбавлення волі.

За даними адміністрації установи штатна чисельність персоналу складається з 211,5 посад. Фактична чисельність — 191 посада. Загальний некомплект персоналу по установі — 23,25 співробітника. В установі по штату працюють 2 психологи.

На момент візиту в установі трималося 398 засуджених, з них 14 осіб засуджених до довічного позбавлення волі. Засуджені мешкають у 7 відділеннях СПС, 3 відділення СПС законсервовано. Установа розрахована (планове наповнення) на 1421 особу.

Протягом 2024 року до ПВК-76 прибуло 155 засуджених. За 2023 рік в установі померло 2 особи і у 2024 році — 2 засуджених. У медичній частині на стаціонарному лікуванні не було жодного пацієнта.

За даними, наданими керівництвом, до праці залучено 29 засуджених, які працюють за трудовим договором і 185 осіб, які працюють за договором ЦПД (цивільно-правовий договор).

У дисциплінарному ізоляторі (ДІЗО) утримувалося 2 засуджених, у приміщенні камерного типу (ПКТ) —1 особа, у дільниці посиленого контролю (ДПК) — 1 особа.

На оперативному обліку перебувають: схильні до самогубства — 9 осіб, схильні до членоушкодження — 7, до втечі — 2, злісних порушників режиму утримання — 17 осіб.

Через тяжке захворювання у 2023 році звільнено 2 особи. Протягом 2023 і 2024 років жодна особа не звернулася зі скаргами щодо неналежних умов утримання або неналежне надання медичної допомоги.

У рамках дослідження щодо відправлення кореспонденції, яке проводить ХПГ протягом 2023-2024 років щодо звернень від засуджених на адресу Уповноваженого Верховної ради з прав людини, прокуратури, правозахисних організацій, відповіді на такі запити керівництво установи не надало.

Протягом 2023 року зафіксовано 1 випадок тілесних ушкоджень під час прибуття і 10 випадків під час перебування в установі. Протягом 2023 року було зафіксовано 33 випадки тілесних ушкоджень під час перебування в установі, протягом 2024 року зафіксовано 17 випадків тілесних ушкоджень під час перебування в установі.

В установі у власному користуванні засуджені мають 328 планшетів, 8 осіб мають зареєстровані електронні адреси (email).

Деякі представники керівного складу установи є вимушеними переселенцями з тимчасово окупованих, територій, залишили своє майно і виїхали з окупації. Причому не мають соціальних гарантій з боку держави і відповідних заохочень, у тому числі пільгові умови на іпотечне кредитування, вимушені винаймати житло і з віддалених районів їздити на роботу.

Позитивні практики

Проводяться ремонтні роботи в житлових, побутових приміщеннях, деякі спальні приміщення обладнані з урахуванням особистого простору.

У крамниці установи в асортименті близько 286 найменувань товарів — предметів харчування, побуту, особистої гігієни тощо.

Факти, виявлені під час відвідування

У ході моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушень прав засуджених осіб.

1. У порушення частини 1 статті 115 Кримінально-виконавчого кодексу України, пункту 10 Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями встановлено, що в окремих житлових приміщеннях відділень соціально-психологічної служби (далі — СПС) установи норма жилої площі на одного засудженого складає менше ніж 4 м². Так, у спальному приміщенні №2 відділення СПС №1, де перебувало 28 осіб, площа приміщення складає 94,6 м². Таким чином фактична площа на одну засуджену особу складала 3,37 м².

У спальному приміщенні №3 відділення СПС №1, де перебувало 25 осіб, площа приміщення складає 87,1 м². Таким чином фактична площа на одну засуджену особу складала 3,48 м². Аналогічне порушення встановлено у спальному приміщенні №1 відділення СПС №1.

Крім того встановлено, що у спальному приміщенні дільниці карантину, діагностики і розподілу (далі — КДіР) фактична наявність спальних місць перевищує допустиму для забезпечення передбаченої законодавством норми площі на одну особу. Так, у спальному приміщенні №1 дільниці КДіР, де розташовано 23 ліжка, площа приміщення складає 78,1 м². Таким чином фактична площа на одну засуджену особу складала 3,39 м².

Зазначене порушення створює умови для можливих зловживань з боку адміністрації та персоналу установи в контексті дотримання норми жилої площі на одну засуджену особу та не забезпечує належного особистого простору утримуваним особам у спальних приміщеннях.

Згідно з додатком Ж “Нормативні показники освітлення приміщень житлових будівель”, ДБН В.2.5-28:2018 “Природне і штучне освітлення”, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.10.2018 року №264, освітленість спальних, житлових кімнат має складати не менше 150 ЛЮКС. У спальному приміщенні №3 дільниці СПС №1 було зафіксовано природне освітлення 6,9 ЛЮКС.

У спальних приміщеннях надмірна вологість і низька температура повітря. Згідно з санітарними правилами у житлових приміщеннях оптимальна вологість в холодний період року повинна становити 30-45%. Допустимі показники для цих типів приміщень — до 60%. У теплий період року оптимальна вологість у житловому приміщенні становить 30-60%. У спальному приміщенні №2 дільниці СПС №1 було зафіксовано вологість 83% при температурі повітря 17ᵒС.

Водночас у пункті 13 Сьомої Загальної доповіді Європейського комітету з питань запобігання катувань чи нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання (далі — Комітет) зазначається, що проблема з переповненими камерними приміщеннями призводить до негігієнічних умов, постійної відсутності приватності, перезавантаження медичних служб та інфраструктури установи. Комітет приходить до висновку, що доволі часто негативний вплив перенаселення мав наслідком нелюдські або принизливі умови утримання в’язнів (CPT/Inf (97) 10).

2. Обладнання дільниці карантину, діагностики та розподілу (далі — КДіР) не відповідає стандартам поводження з в’язнями та умовам їхнього утримання відповідно до їхніх потреб. Так, у порушення вимог Норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарчого призначення виправної колонії середнього рівня безпеки, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2012 № 1118/5 (далі — Норми забезпечення), в дільниці відсутній ряд приміщень, а саме: кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу; гардеробна; кімната побуту; сушарка.

Спальне приміщення дільниці не забезпечене в достатній кількості табуретами з розрахунку один табурет на одну особу. Відсутність зазначених приміщень або їхнє неналежне облаштування призводить до порушення санітарно-гігієнічних норм. Так, неналежна організація зберігання особистих речей ускладнює підтримання чистоти та порядку в приміщеннях, де утримуються засуджені, що погіршує загальну санітарну ситуацію в установі.

Попри нещодавно проведений ремонт у спальному приміщенні, на стінах залишилися сліди затікання води, що спричиняє підвищену вологість і створює несприятливі умови для перебування новоприбулих засуджених. У спальних приміщеннях дільниці виявлено порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на повагу до приватного життя. Зокрема, всупереч правилу 18.1 Європейських пенітенціарних правил, ліжка в деяких приміщеннях розташовані впритул одне до одного, що позбавляє засуджених особистого простору.

Крім того, відсутність достатніх перегородок і дверцят у санвузлах, які дозволяють усамітнитись, порушує вимоги правила 19.3.Європейських пенітенціарних правил. Разом з тим, у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році, Комітет закликав українську владу вжити необхідних заходів для поліпшення матеріальних умов тримання під вартою, зокрема, зменшити наповнюваність камер таким чином, щоб на одну взяту під варту особу припадало щонайменше 4 м² житлової площі (не враховуючи площі, яку займають внутрішньо камерні туалети); всі місця розміщення засуджених і взятих під варту осіб, включаючи санітарні приміщення, утримувати в належному ремонтному та гігієнічному стані, регулярно і часто проводити дезінсекції; забезпечити достатній доступ до природного освітлення та вентиляції у камерах, внутрішні санітарні приміщення повністю обладнати перегородками (тобто від підлоги до стелі). (CPT/Inf (2024) 20) пункт 58).

3. Моніторинговою групою встановлено, що адміністрацією та персоналом установи не забезпечується належна організація роботи з новоприбулими засудженими. Неукомплектована посада начальника дільниці КДіР. У порушення пункту 1 розділу ІІ Положення про дільницю карантину, діагностики і розподілу засуджених, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 04.11.2013 року №2300/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.11.2013 року за №1864/24396 (далі — Положення про КДіР), до складу робочої групи роботи з новоприбулими засудженими не входить медичний працівник.

У порушення абзацу дев’ятого частини першої статті 8 та частини першої статті 118 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі КВК України), моніторингова група встановила, що персонал установи залучає засудженого до робіт у дільниці КДіР без укладення трудового договору. Зокрема, засудженого В. залучено до виконання обов’язків днювального без оплати праці. Крім того встановлено, що засуджений В. має можливість перебувати у дільниці КДіР, самостійно відвідувати їдальню та відділення СПС, за яким він закріплений.

Зазначене порушує вимоги статті 96 КВК України, пункту 4 розділу ІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 року №2823/5 (далі — ПВР УВП), а також пункту 2 розділу І Положення про КДіР.

У доповіді за наслідками візиту до України у 2020 році Комітет висловив серйозні сумніви щодо практики використання деяких ув’язнених як “днювальних”, які виконують функції контролю за іншими ув’язненими в житлових приміщеннях та на виробництві і доповідають персоналу про будь-які випадки та порушення режиму. Тому Комітет із занепокоєнням помітив протягом даного візиту, що ця практика залишалася.

Крім того, на жаль, попри конкретні рекомендації, які раніше давав Комітет, практика використання “днювальних” також офіційно передбачається Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. Як вже підкреслювалося раніше, Комітет вважає, що будь-яка часткова відмова від відповідальності за порядок та безпеку у в’язницях, яку несуть режимні співробітники установи, є неприйнятною.

Така практика піддає більш слабких ув’язнених ризику жорстокого поводження та експлуатації з боку інших ув’язнених. Комітет закликає владу України зробити всі необхідні кроки — у тому числі законодавчого характеру — для того, щоб покласти край цій практиці. Жодний ув’язнений (в жодній пенітенціарній установі у країні) не повинен мати владу над іншими ув’язненими. (CPT/Inf (2020) 40) пункт 27).

4. Під час відвідування дисциплінарного ізолятора установи (далі — ДІЗО) встановлено, що у порушення пункту 3 розділу ХХ ПВР УВП радіофікація в камерних приміщеннях ДІЗО відсутня. У порушення пункту 4 розділу IV Порядку використання технічних засобів нагляду і контролю у виправних та виховних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 26.06.2018 року №2025/5 (далі — Порядок використання технічних засобів) встановлено, що камери ДІЗО/ПКТ не обладнані кнопками виклику персоналу, що ускладнює оперативний контакт засуджених із працівниками установи.

Приміщення не відповідають частині першій статті 115 КВК України, пунктам 14,15 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели) та потребують проведення ремонтних робіт.

У камерних приміщеннях не забезпечено достатнього рівня природного освітлення та вентиляції. Санвузли не оснащені унітазами та належним змивом води. Також вони не мають достатніх перегородок, які забезпечують можливість усамітнення, що є порушенням правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил. У порушення вимог правила 22.5 Європейських пенітенціарних правил та Норм забезпечення, камерні приміщення не забезпечені баками для питної води.

5. У порушення статті 119 КВК України, статті 52 Кодексу законів про працю України та Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 07.03.2013 № 396/5 (далі Інструкція про умови праці), моніторинговою групою було встановлено, що тривалість робочого дня засуджених з господарського обслуговування в їдальні, з якими укладено трудовий договір на 0,25 ставки є більшою за 8 годин та сягає 10-12 годин на день, тобто понад 40 годин на тиждень, а робочий тиждень складає шість, а в окремих випадках сім днів.

У промисловій зоні цех №2 зачинений через те, що знаходиться в аварійному стані — зруйновано стріху через буревій.

Під час моніторингового візиту до ПВК №-76 виявлено факти порушення вимог законодавства про працю при залученні засуджених до суспільно-корисної праці. Відповідно до інформації отриманої від керівництва установи 185 засуджених установи працюють в рамках укладених цивільно-правових договорів (ЦПД), при цьому виконують однакову роботу протягом тривалого терміну. Слід чітко розмежовувати можливість виконання роботи засуджених за трудовим договором і за цивільно-правовим договором.

Визначальним чинником при вирішенні спірних правовідносин в оформленні умов праці засуджених: чи цивільні, чи трудові — є наявність ознак трудових правовідносин між працівником-засудженим та роботодавцем. У цьому випадку працівники з-поміж засуджених виконують систематично визначені трудові функції. Цивільні відносини відрізняються від трудових тим, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за рамками договору, метою договору є отримання певного матеріального результату.

На відміну від оплати праці за трудовим договором, винагорода за ЦПД встановлюється виключно за згодою сторін; робота не повинна мати систематичного характеру; результат оформляється актами здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), і відповідно на їх підставі проводиться оплата. Зокрема, при укладенні ЦПД працівник не подає заяву про прийняття на роботу, підприємство не видає наказ про зарахування його на певну посаду i не вноситься запис до трудової книжки.

Укладання цивільно правової угоди не регулюється статтею 24 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України), тому повідомлення про дату початку дії укладених договорів цивільно-правового характеру з працівниками з-поміж засуджених не потрібно подавати до органів ДФС. Оскільки підрядник за ЦПД має самостійно організувати свою роботу, що є недоречним для умов праці засуджених осіб в умовах позбавлення або обмеження волі, то робота за ЦПД для засуджених є переважно спірним питанням.

При цьому систематичною діяльністю потрібно вважати укладення ЦПД протягом одного календарного року більш як три рази, що буде підставою такий договір вважати трудовим. Таким чином слід чітко розмежовувати можливість виконання роботи за трудовим договором і за цивільно-правовим договором.

Верховний Суд в постанові від 04.07.2018 року (ЄДРСР, реєстр. № 751488848) висловив позицію щодо наявності ознак трудових правовідносин при укладанні договорів про роботу, аби надалі не виникало питань до таких договорів з боку Держпраці.

До таких основних ознак віднесено: 1) фізособи самостійно не організовували свою роботу, виконували її не на власний ризик і розсуд, а підкорялися відповідним посадовим особам; 2) в укладених договорах не визначений обсяг виконуваної роботи, а зафіксований обов’язок виконувати роботи (надавати послуги); 3) у договорах не зазначено, який саме результат роботи повинен передати виконавець замовникові, не наведений перелік завдань тощо. 4) тобто предметом укладених договорів є процес праці, а не кінцевий результат.

Оскільки 185 осіб в установі виконують роботи на постійній основі за ЦПД, вони позбавлені права нарахування трудового стажу і відповідно соціальних гарантій, в тому числі пенсійного забезпечення.

Засуджені, які працюють як на виробництві, так і в рамках господарського обслуговування, позбавлені права на соціальні пільги і гарантії, а саме: права на щорічну відпустку, соціальний захист в разі нещасного випадку на виробництві. Також особам, які захворіли, не здійснюються лікарняні виплати з причини відсутності узгодженості з МОЗ щодо форми лікарняного для засуджених.

6. У порушення вимог Норм забезпечення в їдальні установи відсутня гардеробна, що призводить до того, що засуджені змушені приймати їжу у верхньому одязі.

7. У порушення порушень вимог пункт 5 розділу IV Положення про організацію продовольчого забезпечення у Державній кримінально-виконавчій службі України на мирний час, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.06.2021 року №2160/5, моніторинговою групою встановлено відсутність працюючого холодильного обладнання в достатній кількості, у зв’язку з чим не забезпечується розміщення та зберігання продовольства з урахуванням товарного сусідства.

8. Моніторинговою групою встановлено ряд порушень в організації лазне-прального обслуговування засуджених та ув’язнених осіб. Так, у порушення пункту 2.14 розділу II Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 849/5 від 08.06.2021 року (далі — Положення), в установі не забезпечено надання перукарських послуг засудженим та ув’язненим.

У порушення вимог пункту 2.11. розділу II Положення у приміщенні пральні, лазні не працює примусова припливно-витяжна система вентиляції. Під час спілкування з новоприбулими особами які перебували у дільниці КДіР та перевірки Журналу дезінфекції (дезінсекції) одягу та постільних речей в дезінфекційних камерах установи було встановлено, що у порушення вимог пункту 4 розділу ХХІІ ПВР УВП та пункту 3.19 розділу ІІІ Положення, виконання санітарно-гігієнічних та протиепідемічних правил належним чином не забезпечується.

Санітарна обробка засуджених, які прибувають до установи, вчасно не здійснюється. Приміщення лазні та пральні потребують проведення ремонтних робіт. У порушення пункту 2.6.2 розділу II Положення душові сітки не облаштовані водорозбірними кранами для гарячої та холодної води, у зв’язку з чим засуджені під час миття не мають можливості регулювати температуру води у душі.

У порушення вимог правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил у приміщенні лазні не дотримується право на приватність через відсутність шторок на душових перегородках.

10. Відповідно до службової документації, некомплект персоналу по установі складає 22,25 посади (10,5%). Некомплект середнього та старшого начскладу — 3 посади. Некомплект рядового та молодшого начскладу — 16 посад. Некомплект працівників, які не мають спеціальних звань, — 3,25 посади.

Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет наголошує, що забезпечення позитивного клімату в пенітенціарній установі вимагає наявності професійної команди персоналу, який повинен бути присутнім у достатній кількості в будь-який момент часу в місцях тримання під вартою. Недостатня кількість персоналу може лише збільшити ризик насильства та залякування між засудженими. Нестача персоналу, який перебуває на передовій лінії, також підриває якість та рівень заходів, що пропонуються засудженим, і ставить під загрозу перспективу підготовки до звільнення та соціальної реабілітації.

У зв’язку з чим Комітет закликає українську владу вжити рішучих заходів для суттєвого збільшення кількості персоналу у пенітенціарних установах України, де спостерігається низький рівень укомплектованості персоналом з метою посилення присутності персоналу служб охорони і нагляду всередині установ. Необхідно також вжити заходів, щоб покласти край 24-годинній зміні персоналу, який несе службу. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 93).

11. Під час візиту моніторингова група зафіксувала, що персонал установи, який безпосередньо контактує з засудженими, відкрито носить спеціальні засоби, зокрема гумові кийки. Разом з тим, згідно з абзацом восьмого пункту 1 розділу XXVI ПВР УВ, носіння персоналом установ виконання покарань спеціальних засобів в межах території установи виконання покарань, що охороняється, має бути за можливості максимально прихованим від оточення.

Водночас Комітет рекомендує, щоб пенітенціарні співробітники, які працюють у прямому контакті зі в’язнями, не носили спецзасоби (такі як гумові кийки, наручники та балончики, споряджені сльозогінним газом) відкрито перед в’язнями. Таке носіння перешкоджає встановленню нормальних відносин між персоналом та в’язнями п.85 (CPT/Inf (2011) 29) п. 23 (CPT/Iinf (2013) 23) п.166 (CPT/Inf (2014) 15).

Медична частина №76 філії ДУ Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України у Волинській Рівненській областях

Завідувач медичної частини № 76 філії державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Волинській Рівненській областях (далі — медична частина) — Гаркуша О.В.

Під час відвідування моніторинговою групою вивчено медичну документацію, оглянуті приміщення медичної частини на їхню відповідність до вимог законодавства України та міжнародних стандартів та були виявлені недоліки в роботі медичної частини.

Згідно з пунктом 2, пункту 3 глави III розділу II “Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі” затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерством охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 (далі — Порядок), у профілактичному медичному огляді обов’язково беруть участь лікар-терапевт (або лікар загальної практики — сімейний лікар), лікар-психіатр, лікар-стоматолог.

Разом з тим у медичній частині вакантні посади лікаря-психіатра, що свідчить про неповноту проведення медичного первинного та профілактичного огляду, у зв’язку з чим засуджені та ув’язнені не отримують належну медичну допомогу.

Зазначене порушує пункт 38 рекомендацій Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (CPT/Inf(93)12-part) (далі — Комітет), де зазначено, що медичні служби в місцях позбавлення волі повинні бути в змозі забезпечити медичну допомогу та лікування, а також відповідну дієту, фізіотерапію, реабілітацію чи будь-який інший спеціальний догляд на такому ж рівні, який пропонується пацієнтам в цивільних медичних закладах. Повинна бути передбачена забезпеченість лікарським, допоміжним медичним і технічним персоналом, а також бути надані відповідні приміщення, обладнання і устаткування.

2. У порушення вимог пункту 3 розділу 1, глави II Порядку медичні працівники не складають належним чином довідок, у яких детально описується характер тілесних ушкоджень, їхні розміри та розташування.

Зокрема в порушення вимог Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 511/о “Довідка про фіксацію тілесних ушкоджень”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2024 року №186, медичним персоналом заповнюється форма №318-ОД “Про затвердження карти первинної фіксації зовнішніх ушкоджень, інструкцій щодо її заповнення та форми журналу обліку виявлених тілесних ушкоджень”, яка станом на 19.12.2024 року втратила чинність.

Відсутність фіксації належним чином тілесних ушкоджень не відповідає пункту 60 рекомендацій Комітету (CPT/Inf(93)12-part), де зазначено, що медичні служби у місцях позбавлення волі можуть зробити свій внесок у запобігання насильству проти осіб, яких тримають під вартою, шляхом систематичної реєстрації тілесних ушкоджень, а також, якщо це необхідно, через інформування відповідних органів влади.

3. Під час вивчення медичної документації встановлено, що в медичних картках амбулаторного хворого 025/о до складених довідок не додаються фотографії наявних тілесних ушкоджень, як це передбачено у пункті 3 розділу І, глави II Порядку.

Водночас Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, щоб будь-які травматичні ушкодження, виявлені під час медичного огляду, детально фотографувалися, а фотографії разом зі схемами тіла зберігалися в індивідуальній медичній картці особи. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 82).

4. Моніторинговою групою було встановлено, що у медичній частині цілодобово перебувають двоє засуджених, які виконують функцію днювальних. Таким чином керівництво установи та медичний персонал делегували засудженим право щодо здійснення організації постійного нагляду за засудженими в стаціонарі та контролю за дотриманням ними внутрішнього розпорядку дня.

Разом з тим, Комітет неодноразово рекомендував припинити практику використання засуджених як помічників у медичних частинах та в якості санітарів. (Доповідь Комітету за результатами візиту в Україну у 2005 році (пункт 132.CPT/Inf (2007) 22), у 2013 році (пункт 151.CPT/Inf (2014) 15), у 2017 році (пункт 86. CPT/Inf (2018) 41).

5. У медичній частині не організовано проведення замісної підтримувальної терапії (далі — ЗПТ) осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27.03.2012 року №200.

Наркозалежним особам не забезпечується соціально-психологічний супровід, когнітивно поведінкова терапія (КПТ), профілактика рецидивів, мотиваційне інтерв’ю, групи взаємодопомоги тощо.

Таким чином дані особи позбавлені можливості отримувати ЗПТ, що порушує їхнє право на вибір методів лікування відповідно до статті 38 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.

Разом з тим, Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, що потрапляння до пенітенціарної установи є можливістю розв’язати проблему, пов’язану з наркотиками, і тому важливо, щоб відповідна допомога була запропонована всім зацікавленим особам, отже, в усіх установах має бути доступне відповідне медичне обслуговування.

Допомога, що пропонується таким особам, повинна бути різноманітною; програми замісної терапії для осіб з наркотичною залежністю повинні поєднуватися зі справжніми психосоціальними та освітніми програмами для осіб з опіоїдною залежністю, які не в змозі припинити вживання наркотиків. Крім того, доступ до програм ЗПТ в установах повинен бути легкодоступним, а керувати ними повинні також пенітенціарні лікарі, які повинні пройти спеціальну підготовку з питань, пов’язаних із вживанням наркотиків.(CPT/Inf (2024) 20) пункт 86).

6. Медична частина не забезпечена працюючим флюорографічним/рентгенологічним обладнанням, внаслідок чого засудженим та ув’язненим не проводяться діагностичні обстеження органів грудної порожнини з метою своєчасного виявлення захворювань органів дихання, що свідчить про неможливість проведення ранньої діагностики туберкульозу в медичному закладі. Зазначене суперечить пункту 1 та пункту 2 глави 2 розділу Ⅱ Порядку.

У порушення вимог Стандартів медичної допомоги при ВГС у дорослих, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15.01.2021 року №51, не всі особи (10 осіб станом на 20.12.2024 року) з підозрою на вірусний гепатит С проходять ПЛР-тестування, у зв’язку з чим вони не отримують необхідного лікування, що може призвести до погіршення стану їхнього здоров’я та поширення зазначеного інфекційного захворювання серед засуджених та ув’язнених осіб.

7. У порушення вимог Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення” у медичній частині не створено умов щодо утримання людей з інвалідністю.

8. Диспансерний нагляд здійснюється за 18 особами які мають інвалідність. Із них Iгр. — 2 особи, Ⅱ гр. — 4 особи, Ⅲ гр. — 12 осіб. Разом з тим, у порушення вимог Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні”, особи з інвалідністю не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм, що спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

Так, під час вивчення медичної документації засуджених встановлено, що у 1 особи, яка має інвалідність, відсутня індивідуальна програма реабілітації (далі — ІПР). Крім того, не виконуються рекомендації ІПР, у зв’язку з чим він не отримує належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями та наслідками травм, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

9. У порушення пункту 37 Постанови кабінету міністрів України №285 від 2 березня 2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”, у медичній частині відсутній документ, що підтверджує вільний доступ до будівель та приміщень медичного закладу маломобільних груп населення, отримання якого є обов’язковим.

10. У порушення Порядку організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому), третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.10.2015 року №681, персонал медичної частини позбавлений можливості здійснювати запити на телемедичне консультування та отримувати консультацію для надання медичної допомоги ув’язненим та засудженим особам з технічних причин.

11. У порушення пункту 8 частини 5 глави 2 Порядку, в стаціонарі відсутній ізолятор для осіб з розладами психіки для засуджених, які становлять небезпеку для оточення.

12. У порушення вимог Норми належності постільних речей, спеціального одягу та спеціального взуття (інвентарне майно) для засуджених, які проходять лікування у лікувально-профілактичних закладах, закладах на правах лікувальних та в медичних частинах при установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом МЮУ від 20.02.2012 року №280/5, засуджені в стаціонарі не отримують госпітальне майно (костюм, халат та туфлі госпітальні).

13. У медичній частині, зокрема у палатах та маніпуляційному кабінеті, моніторинговою групою зафіксовано порушення температурного режиму. Так, на час перевірки температура повітря у приміщеннях складала плюс 15°C та 16°C, що не відповідає вимогам розділу VI Державних санітарних норм і правил затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02.04.2013 року №259 та пункту 1 розділу XXII ПВР УВП: у холодну пору року температура в жилих приміщеннях установ виконання покарань має підтримуватися на рівні не нижче плюс 18°C.

14. У порушення вимог правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил, санвузол у медичній частині не обладнаний дверцятами, у зв’язку з чим не дотримується право засуджених на приватність.

15. У порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417 (далі — Правила), приміщення медичної частини не обладнані системами пожежогасіння та пожежної сигналізації.

16. Під час перевірки дільниці ДІЗО моніторами було встановлено, що при поміщенні засудженого в дисциплінарний ізолятор практикується долучення до справи медичної довідки. Разом з тим, Комітет неодноразово підкреслював, що зобов’язання пенітенціарних лікарів засвідчувати придатність засуджених до відбування дисциплінарного стягнення навряд чи сприятиме розвитку позитивних відносин між лікарем і пацієнтом.

В принципі, медичний персонал ніколи не повинен брати участь у будь-якій частині процесу прийняття рішення про застосування будь-якого виду одиночного тримання, окрім випадків, коли цей захід застосовується за медичними показаннями. З іншого боку, медичний персонал повинен бути дуже уважним до стану засуджених, які перебувають в одиночному триманні.

Медичний персонал повинен бути негайно поінформований про кожне таке поміщення і повинен відвідувати засудженого невідкладно після поміщення, а потім регулярно, не рідше одного разу на день, і надавати йому оперативну медичну допомогу та лікування в разі потреби. Медичний персонал повинен повідомляти адміністрацію установи, якщо здоров’я засудженого піддається серйозній загрозі через одиночне тримання. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 104).

Рекомендації:

1. Забезпечити дотримання мінімальних стандартів житлової площі на одного засудженого в спальних приміщеннях дільниць СПС, КДіР;
2. Забезпечити наявність відповідних приміщень дільниці КДіР, відповідно до Норм забезпечення;
3. Укомплектувати належним чином робочу групу роботи з новоприбулими засудженими;
4. Припинити практику використання днювальних з-поміж засуджених, які не є новоприбулими в дільниці КДіР;
5. Радіофікувати приміщення ДІЗО;
6. Забезпечити камери ДІЗО кнопками виклику персоналу;
7. Забезпечити камери ДІЗО належним освітленням, санвузли унітазами з належним змивом, а також достатніми перегородками;
8. Припинити практику порушення права на працю, власне, перевищення тривалості робочого дня для засуджених, що працюють з господарського обслуговування, з якими укладено трудові договори на 0,25 ставки;
9. В їдальні встановити гардеробну;
10. Забезпечити належне надання лазне-пральних і перукарських послуг, забезпечити приміщення лазно-прального комбінату примусовою припливно-витяжною системою вентиляції;
11. Припинити практику відкритого носіння персоналом спецзасобів;
12. Забезпечити спальні приміщення дільниць СПС належним освітленням, опаленням, вжити заходів щодо забезпечення норм вологості;
13. Оформити з засудженими, що працюють на виробництві і виконують тривалий час типову роботу, трудові відносини замість цивільно трудових договорів;
14. Вжити заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень прав людини та недопущення катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у медичній частині №76 філії державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Волинській Рівненській областях.
15. Забезпечити контроль за належним веденням медичної документації відповідно до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 та інших нормативно-правових актів;
16. Забезпечити штат медичної частини лікарями-спеціалістами відповідно до потреб;
17. Забезпечити обладнання ізолятора для осіб з розладами психіки та поведінки відповідно до вимог;
18. Виконати вимоги пункту 37 Постанови кабінету міністрів України № 285 від 2 березня 2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”;
19. Забезпечити доступність будівель установи відповідно до Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”;
20. Забезпечити можливість отримання замісної підтримувальної терапії на підставі діагнозу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів;
21. Забезпечити проведення індивідуальної реабілітації осіб, які її потребують;
22. Забезпечити надання належної психіатричної медичної допомоги відповідно до Закону України “Про психіатричну допомогу”;
23. Забезпечити своєчасну та належну фіксацію тілесних ушкоджень у засуджених;
24. Припинити практику посвідчування лікарями стану здоров’я засуджених та ув’язнених при поміщенні їх у дільницю ДІЗО/ПКТ;
25. Забезпечити медичну частину необхідним діагностичним обладнанням, у тому числі рентгенапаратом;
26. Забезпечити належну медичну допомогу особам, хворим на вірусний гепатит С;
27. Забезпечити проведення належного обліку профілактичного огляду;
28. Обладнати протипожежну систему відповідно до встановлених вимог.

Автори: Андрій Діденко, Сергій Зуйков, Олег Цвілий

Джерело: портал Харківської правозахисної групи

Tweet