ЗСУ зривають плани ворога на сході. Огляд з фронту
ЗСУ зривають плани ворога на сході. Огляд з фронту

ЗСУ зривають плани ворога на сході. Огляд з фронту

Очевидно, що підтримання російським командуванням потрібного йому темпу наступу одразу на кількох операційних напрямках почало викликати у нього, скажімо так, певні труднощі.

• 1 •

Найбільш красномовний приклад – дії угруповання військ (УВ) противника «Центр» на Покровському напрямку. Протягом останніх 3-х діб противник тут не просунувся на жодній з його ділянок. Крім того, російські війська на низці відтинків були змушені відійти з раніше зайнятих позицій.

Хоча на сусідніх Торецькому та Новопавлівському напрямках ворог все ж таки мав певні результати в тактичному масштабі, але мінімального обсягу. Зокрема:

  • На південь та південний захід від Покровська «ударна» тактична група УВ «Центр», основу якої складають з'єднання та частини 41-ї загальновійськової армії (ЗВА), очевидно, не у змозі продовжувати наступ на північ та північний захід для виконання свого основного завдання – охопити Покровськ із заходу та перерізати дорогу на Павлоград.

Причому, що характерно, командування 41-ї ЗВА і УВ «Центр» явно анітрохи не обманюється, щодо рівня боєздатності своїх військ. Як мінімум за останні 2 тижні зі складу цієї групи було виведено 428-й мотострілецький полк (мсп) 90-ї танкової дивізії (тд), який був перенаправлений на Новопавлівський напрямок.

Крім того, з «вершини» тактичного клина між Успенівкою та Шевченком (верхн.) було виведено низку підрозділів сильно «пошарпаних» 55-ї та 30-ї окремих мотострілецьких бригад (омсбр), відповідно 41-ї та 2-ї ЗВА. Хоча, низка найбільш боєздатних підрозділів з їхнього складу там таки залишилася.

Також «на вістрі удару» продовжують діяти підрозділи 74-ї омсбр, а також підрозділи 87-го стрілецького полку (сп) 90-ї тд 41-ї ЗВА, посилені іншим полком 27-ї мсд (433-м мсп) та 15-ю омсбр зі складу 2-ї ЗВА.

  • У результаті серії успішних контратак Збройних Сил України у районі сіл Піщане, Даченське та Лисівка, завдяки яким Збройні сили України відбили село Піщане та відсунули позиції противника у районі населених пунктів Даченське та Лисівка, були сковані також сили та засоби не лише 41-ї ЗВА (35-ї омсбр) зі складу Покровської ударної тактичної групи, а й самої 2-ї ЗВА, на південь від міста розгорнуті основні сили 27-ї мсд (506-й і 589-й мсп). Причому, очевидно, що на цьому ж напрямку ворог був змушений задіяти й резерв 41-ї ЗВА – 348-й мсп.

На даний момент противник здійснює чергові спроби «відновити положення» у районі населеного пункту Піщане, атакуючи населений пункт з півдня та передові позиції Збройних Сил України на північ від нього силами підрозділів 74-ї омсбр, за підтримки 55-ї омсбр. Поки що, безрезультатно.

• 2 •

На даний момент, очевидно, увага російського командування більше прикута не до самого Покровська, а до «суміжних» напрямків – Новопавлівського і Торецького (ну, або Костянтинівського, якщо вам так більше подобається). І це цілком зрозуміло, адже ситуація там для нього більш сприятлива, хоча теж не без «нюансів». Зокрема:

  • Зміщення основних зусиль 90-ї тд 41-ї ЗВА з Покровського на Новопавлівський напрямок чітко пов'язане з очевидними тактичними успіхами противника ув районі селища Андріївка, де підрозділам її 428-го мсп, 67-го сп вдалося відносно глибоко (природно, у тактичному сенсі) вклинитися у систему оборони Збройних Сил України, а також з виходом на лінію Надіївка-Срібне, основних сил дивізії (6-й, 80-й, 239-й тп, 228-й мсп), посилені рядом підрозділів 589-го мсп зі складу 27-ї мсд 2-ї ЗВА.

Командування 41-ї ЗВА і 90-ї тд явно намагаються «вичавити максимум» з цієї ситуації наявними силами і засобами. Єдина проблема для них полягає у тому, що їхня реальна здатність «нарощувати темпи» просування викликає певні запитання (основні сили 90-ї тд за 5 діб не мали жодного помітного, навіть у тактичному сенсі, просування). Лише ті підрозділи дивізії, що діють у районі Андріївки, просуваються вперед, хоча теж – дуже і дуже повільно.

Надії на те, що командуванню УВ «Центр» вдасться реалізувати результати, досягнуті раніше 90-ю тд на північ від річки Вовча, підживлюються тим, що сили і засоби, що діють на південь від неї зі складу УВ «Юг» і «Восток» (110-та і 114-та омсбр 51-ї ЗВА, 39-та, 36-та та 57-ма омсбр, відповідно 68-го армійського корпусу, 29-ї та 5-ї ЗВА) найближчим часом зможуть завершити ліквідацію «залишків» Курахівського плацдарму Збройних сил України. витіснивши їх з району селища Костянтинопіль на захід.

Причому очевидно, що ворог сподівається прорватися далі, дійшовши хоча б до рубежу Костянтинопіль – Розлив. Як мінімум п'ять мотострілецьких бригад, зосереджених і розгорнутих противником на досить вузькій ділянці на південь від Вовчої (від Улаклів до Роздольного), явно сприяють цим надіям. Інша справа, що ворог поки що не може це зробити швидко та ефективно. Дві попередні його «масовані спроби» це зробити принесли йому лише взяття села Улакли та відхід наших підрозділів з під Дачного.

Так, Збройні Сили України, ведучи запеклі ар'єргардні бої, повільно відступають обома берегами річки Вовча та дорогою Запоріжжя-Донецьк, але ворог не може «оточити і розгромити», як йому хочеться, наші підрозділи перед фронтом цих п'яти бригад, хоча постійно намагається «діяти на їх флангах».

У цьому сенсі на даний момент саме ситуація у районі села Андріївка залишається єдиним «обнадійливим» фактором для противника. Оскільки саме тут ворог зумів «залізти» (хоч і не дуже глибоко) за лівий фланг наших підрозділів, які обороняються по лінії Костянтинопіль – Розлив.

  • На іншому прилеглому до Покровського напрямку – Торецьку, судячи з усього, командування противника завершує розгортання військ 8-ї ОА у смузі 51-ї ЗВА і найближчим часом явно використає їх з метою прориву у район на південь і захід від Костянтинівки. Що, за великим рахунком, вже ні для кого не є таємницею.

Імовірно, вороже командування намагатиметься реалізувати тут ту ж «схему», що і у випадку з 2-ю та 41-ю ЗВА у районі Покровська, різко наростивши зусилля однієї армії силами та засобами зі складу іншої (у цьому випадку 51-ша ЗВА явно буде посилена частинами та підрозділами 20-ї та 150-ї мсд 8-ї ЗВА).

Для тих, хто забув, я коротко описав цю схему раніше, в одному з попередніх оглядів. 20-та мсд (у складі 33-го, 255-го та 242-го мсп) зосереджується та розгортається у районі Баранівка – Новоолександрівка – Лозуватське – Воздвиженка, ймовірно, її спрямують на Полтавку та Новооленівку, а 150-та мсд (у складі 102-го, 103-го мсп та 163-го тп) розгортається у районі Північне – Шуми – Південне – Залізне та явно буде націлена на Плещіївку та Клебан-Бик.

Наскільки я розумію, після першого етапу (вихід на лінію Полтавка – Плещіївка) далі буде «ривок» 3-ї ЗВА + угрупування пдв, з плацдарму на каналі «Сіверський Донець – Донбас», у районі Часового Яру, з північного сходу у бік тієї ж Костянтинівки.

Ідея цілком зрозуміла і адекватна. Проблема лише у тому, що у разі її реалізації потрібно буде не тільки «відокремити» 51-у ЗВА від УВ «Центр» і включити її до складу УВ «Юг» для забезпечення єдиного командування і управління військами, задіяними у цій операції, а й значно наростити сили і засоби, причому ще в процесі її підготовки, відразу 3-х армії – 3-ї, 8-ї і 51-ї ЗВА.

Причому очевидно, що план цієї гіпотетичної операції передбачає ще дві речі:

  • Більш-менш «стрімкий» прорив зони тактичної оборони ЗСУ на вищезазначених напрямках (а у противника з цим є певні проблеми, про них нижче).
  • «Консолідація» сил і засобів 51-ї ЗВА в її смузі. Що, на даному етапі, також виглядає «трохи проблематично».

Що саме мається на увазі:

  • На напрямку дії 20-ї мсд 8-ї ЗВА, на даний момент йдуть запеклі бої на північ від Воздвиженки. Передові підрозділи 5-ї омсбр та два «територіальні мотострілецькі полки» противника намагаються розширити свій клин, захопивши Єлизаветівку та наступаючи у напрямку Баранівка – Тарасівка. Поки, спроби – не дуже успішні.

Кілька днів тому ворогу навіть вдалося захопити дорожню розв'язку на дорозі Покровськ – Бахмут на північ від Воздвиженки, проте невдовзі передові підрозділи ворога були вибиті звідти контратакою ЗСУ. Усі спроби ворога окупувати Єлизаветівку, поки що також безуспішні.

Єдиним успіхом ворога на цій ділянці стала окупація хутора Зелене поле. Його спроба зайняти таке саме, але сусіднє господарство Водяне Друге закінчилася марно. ЗСУ контратакували та відкинули ворога на південь від нього.

Те ж саме стосується і напрямку введення у бій підрозділів 150-ї мсд. Очевидно, командування противника розраховувало найближчим часом «дозахопити» північно-західну частину Торецька, розширити цей клин і «ввести у прорив» через нього, по дорозі на Костянтинівку, основні сили 150-ї мсд.

Однак вже п'ять днів як це «дозахоплення» не відбувається, і вклинення не розширюється. Причому очевидно, що якщо противник все ж спробує це зробити, незважаючи «ні на що», то робити це йому доведеться по досить вузькому «коридору». У такому разі передові підрозділи Збройних Сил України, які обороняються у районі Щербинівки та Кримського, очевидно зустрінуть ці спроби перехресним вогнем з обох флангів.

Таким чином, стає зрозумілим, що для забезпечення введення у бій частин і підрозділів 8-ї ЗВА, на вищезазначених напрямках, військам 51-ї ЗВА, які вже ведуть по ним штурмові дії, доведеться докласти, м'яко кажучи, значних зусиль, для отримання більш-менш прийнятних вихідних рубежів для 8-ї ЗВА.

  • Своєю чергою, 51-ша ЗВА, на даний момент, явно не у тому стані, щоб успішно «витягувати каштани з вогню» задля 8-ї ЗВА. По-перше, дві її бригади (110-та та 114-та омсбр) зараз зайняті на Новопавлівському напрямку і поки що їм явно не до Костянтинівки, ще одна (1-ша омсбр) «відновлює боєздатність», а по-друге, інші три бригади, вже давно та щільно втягнуті у бої (5-та, 9-та та 132-га омсбр), внаслідок двомісячних інтенсивних боїв у районі Торецька та Воздвиженки, вони – значно «пошарпані» (132-га омсбр, меншою мірою, ніж перші два).

Передбачається, що 8-а ЗВА прорветься на Костянтинівку, але насправді, ситуація така, що без сприяння 51-ї ЗВА її шанси у цьому сенсі, скажімо так, виглядають спірними. Для цього 51-у ЗВА явно потрібно якось «зібрати до купи». Причому, рівень боєздатності її бригад, на даний момент, сильно різниться – від прийнятного до незадовільного.

Ще пару тижнів «упоротих» атак/штурмів на північ від Воздвиженки й 5-у омсбр противник буде змушений вивести на відновлення, й тому 20-й мсд, своєю чергою, доведеться самостійно «гризти» оборону ЗСУ у тактичній зоні, у напрямку на Нову Полтавку.

Підіб'ємо підсумки.

Командування російських військ, яке підганяється Кремлем, цілком може малювати красиві стрілки на мапах, а також дуже сміливі та глибокі «найближчі та наступні завдання».

Причому у будь-якому довільному обсязі. У цьому сенсі завжди можна віддати наказ наступати всім і відразу. Проблема у тому, що таким чином – недовго й надірватися. Причому статися це може у самий незручний момент. Особливо, якщо ви «серйозно» захоплюєтеся цими наступами і «бажаєте» всього і багато...

Якщо ви думаєте, що за просування у 3-5 км (а іноді і набагато менше) прийнятна «оплата» у вигляді повної мотострілецької (стрілецької) роти, то варто бути готовим до того, що рано чи пізно настане момент, коли цих самих рот, на всіх і відразу, просто не вистачить.

Источник материала
loader
loader