Евроинтеграция с осложнениями: какие отрасли стали лидерами и аутсайдерами изменений

У 2024 році перша міжурядова конференція Україна-ЄС на рівні міністрів дала офіційний старт перемовинам з Євросоюзом про членство, після чого Єврокомісія розпочала скринінг українського законодавства на відповідність європейському праву.

Вже цього року мають відкритися перші переговорні кластери.

А тому ще важливішим є ретельний та фаховий моніторинг процесу євроінтеграції.

Таким інструментом оцінки євроінтеграції є проєкт UAEUmeter, який у вересні 2023 року розпочав Інститут економічних досліджень та політичних консультацій разом з Bendukidze Free Market Center та провідними експертами з різних галузей.

UAEUmeter оцінює загальний прогрес України на шляху до ЄС.

Це досягається завдяки глибокому аналізу змін у шести важливих для економіки сферах: транспорт, підприємництво та промислова політика, соціальна політика та зайнятість, цифрова трансформація, вільний рух товарів та митна сфера, верховенство права.

Загалом так звана Acquis communautaire складається з 35 розділів, кожен з яких важливий для вступу України до ЄС.

Тому з часом UAEUmeter може охопити додаткові сфери для оцінки прогресу руху України до Євросоюзу.

Нуль – нейтральний вплив.

Оцінюються порядок денний, заплановані та фактичні зміни законодавства, стан та швидкість імплементації.

Після виставлення оцінок обраховується показник кожної зі сфер та інтегрований індекс UAEUmeter.

Євроінтеграція загальмувала наприкінці року.

У 2024 році загальний показник UAEUmeter досяг максимуму в березні (1,21 бала) та перевищував 1 бал ще чотири рази: у травні-червні та вересні-жовтні.

Це були найбільш сприятливі для євроінтеграційних змін періоди.

Саме в червні стартували офіційні перемовини з ЄС, а в жовтні Єврокомісія презентувала звіт із позитивною оцінкою прогресу України та рекомендацією відкрити переговорні кластери якомога раніше у 2025 році.

Водночас, на відміну від 2023-го, в кінці минулого року експерти помітили менше позитивних змін: у листопаді індекс UAEUmeter впав до мінімального з початку моніторингу значення у 0,69 бала.

Із шести сфер, які відстежують експерти в рамках UAEUmeter, низькі значення в грудні були одразу в п’яти.

Лише вільний рух товарів продемонстрував темпи вище одиниці (1,32).

Якщо в листопаді найменшу оцінку отримала сфера підприємництва та промислової політики (0,14), то аутсайдером реформ у грудні стало верховенство права (0,57), оцінка цифрової трансформації (0,74) в грудні була найгіршою за рік.

Аналіз помісячної динаміки кожного напрямку на річному інтервалі допомагає визначити аутсайдерів та лідерів реформ 2024 року.

Головні аутсайдери року.

Їх одразу три.

Саме ті сфери, які в попередньому дослідженні не мали суттєвого прогресу, за підсумками 2024 року продемонстрували результати гірші за середні.

Якщо загальне значення UAEUmeter протягом року в середньому щомісячно становило 0,96 бала, то в цих трьох сферах – менше 0,8.

Владі виявилося важко лібералізувати регуляторне середовище для бізнесу під час війни.

Для сфери підприємництва та промислової політики (середньомісячний прогрес – 0,69 бала) в усі місяці року, окрім червня, оцінки не перевищували одиницю.

Переважно експерти оцінювали євроінтеграційні заходи для цієї сфери на "задовільно".

Хіба що достатньо високу оцінку здобуло перезавантаження Бюро економічної безпеки (2,08), але, наприклад, експерти не повірили у законопроєкт "Про Національну установу розвитку" (0,15).

Ініціативи влади часто отримували скептичну реакцію, зокрема грантова програма "Власна справа" чи створення "Клубу білого бізнесу" та економічної платформи "Зроблено в Україні".

Суттєва частка помітних змін стосувалася подальшої цифровізації держпослуг для бізнесу: програма u.

Residency, онлайн-платформа "Пульс", проєкт "єДозвіл", сервіси для е-підприємців на порталі "Дія".

Негативно експерти сприйняли запропоноване у серпні підвищення податків (-0,78) та ухвалені у листопаді податкові зміни (-0,75), а також скасування у січні мораторію на проведення податкових перевірок (-0,12).

Ці заходи не сприяли євроінтеграції України.

Низьку оцінку – 0,74 бала – в середньому отримувала протягом року і соціальна політика та зайнятість.

У цій сфері місячний показник лише двічі перевищував один бал – в березні (1,01) і травні (1,37), коли він був найвищим за рік.

Законодавчі ініціативи та ухвалені зміни у сфері соціального захисту часто отримували низьку оцінку, зокрема закон про ліквідацію МСЕК та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи (0,26) чи законопроєкт про соціальний захист дітей, які опинились без батьківського піклування та здобувають освіту (0,18).

Низькі оцінки щомісяця експерти виставляли і при відповіді на питання, наскільки вони задоволені швидкістю змін у цій сфері.

Зафіксовані певні кроки в напрямку приєднання до Європейської мережі служб зайнятості, з метою вільного руху працівників, та Європейської соціальної мережі, яка об’єднує соцслужби понад 30 країн.

Україна активно впроваджувала Стамбульську конвенцію і продовжувала гармонізувати своє законодавство.

Дискусії стосувалися свободи переміщення працівників, гендерної рівності, прав осіб з інвалідністю, боротьби з насильством, захисту прав дитини.

Був удосконалений механізм запобігання і протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі, але "відкладений в шухляду" законопроєкт про нові види злочинів у сфері домашнього насильства – сталкінг та кіберпереслідування.

Ініціативи в цій соціальній сфері фокусувалися на питаннях демографії, міграції, інклюзивності, безбарʼєрності, профтехосвіти, центрів життєстійкості.

Міністерство соціальної політики продовжує шукати способи, як забезпечити проживання людей з інвалідністю та похилого віку вдома, а не в інституціях, а дітей виховувати в сім’ях, а не в інтернатах.

Серед пріоритетів уряду – скорочення гендерного розриву в оплаті праці (1,3), але дедлайн лише в 2030 році.

Верховенство права мало трохи кращу динаміку – в середньому по 0,79 бала, ніж соціальна політика чи підприємництво, але цій сфері за рік лише чотири рази вдалося перевищити 1 бал – у січні-лютому, серпні та жовтні.

Найгірший показник зафіксовано в липні – 0,39.

Слабку оцінку отримав закон щодо забезпечення поваги до суду та оперативності розгляду кримінальних справ (1,25), а євроінтеграційний закон "Про доброчесне лобіювання" навіть був оцінений негативно (-0,07).

Експерти були занепокоєні ініціативою платити суддям місцевих судів спеціальну доплату (-0,1), урядовим проєктом створення спеціалізованого адміністративного суду (-0,25), який у підсумку був відхилений, та пропозицією довічного ув’язнення опозиційних політиків за участь у міжнародних заходах, яку намагалися ухвалити як законопроєкт про встановлення відповідальності за привласнення державних функцій (-1,5).

Невиконання Україною двох структурних маяків МВФ – скасування "правок Лозового" та створення Вищого адміністративного суду – лише підтверджує, що реформи в сфері верховенства права здійснюються повільно.

Проте зміни все ж відбувалися, зокрема і в кадровому забезпеченні роботи Конституційного суду, Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя.

Деякі з призначень експерти навіть оцінили у понад 2 бали.

Найбільш важливим законотворчим досягненням стала ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього (2,33).

Сповільнений локомотив змін.

Кращий прогрес минулого року демонструвала транспортна галузь (в середньому – 0,98), де оцінка понад 1 бал була зафіксована у п’яти місяцях з 12, а найвища оцінка сягнула 1,52 бала у березні.

Уряд продовжив розбудовувати транспортні коридори з Польщею, Словаччиною, Чехією, Угорщиною, Румунією та Молдовою.

Це передбачало:.

спрощення відкриття міжнародних автобусних та залізничних маршрутів, зокрема до Будапешта і Братислави;.

модернізацію транскордонних пунктів пропуску для пішохідного та автомобільного сполучення;.

відкриття нових пунктів пропуску та розвиток євроколій.

Ключовою подією стало продовження "транспортного безвізу" з ЄС (2,32).

Аналогічний "безвіз" Україна продовжила з Норвегією та встановила для вантажних перевезень з Чорногорією.

Всі водії міжнародних перевезень мають бути сертифіковані за європейськими стандартами до серпня 2025 року (2,18).

Попри цей позитив, середній індикатор у сфері залишався низьким частково через високі очікування: майже весь рік експерти щомісяця ставили негативні бали при оцінці задоволеності швидкістю змін у цій сфері.

Частина ініціатив, навіть нейтрально оцінених, загальмувала в парламенті, зокрема впорядкування діяльності автостанцій, посилення відповідальності у сфері безпеки дорожнього руху та перевезенні пасажирів автомобільним транспортом і протидії нелегальним пасажирським перевезенням.

Серед важливих напрямків в 2025 році можуть стати залізничний і авіаційний транспорт.

Основні "баталії" очікуються навколо законопроєктів, які запровадять європейську модель ринку залізничних перевезень (1,99) та розділять "Укрзалізницю" на окремі компанії вантажних, пасажирських перевезень і обслуговування інфраструктури (1,78).

Другий сегмент ринку – ще більш дискусійний.

Дорожня карта перспектив відкриття повітряного простору України в умовах воєнного стану була оцінена експертами лише в 0,76 бала.

Покращення стосувалося і сфери вільного переміщення товарів та митниці, в якій оцінка вісім разів не опускалась нижче 1 бала, а середнє значення становило 1,2.

Мінімальне значення становило 0,64 в червні, а максимальне – 1,59 у квітні.

Частково заходи в цій сфері були ідентичні подіям у транспортній галузі, але були й свої важливі зміни, наприклад цифровізація митниці.

Важливою подією року стало продовження безмитного режиму торгівлі ЄС з Україною на рік – до червня 2025-го (1,68).

Уряд шукав й інші можливості для активізації експорту, тому підтримав ратифікацію угоди про вільну торгівлю з Туреччиною.

Одночасно було внесено оновлені версії законів щодо захисту національного виробника від субсидованого (1,24) та демпінгового імпорту (1,35).

Мінекономіки адаптувало правила реєстрації торговельних марок до вимог ЄС (2,26), а з серпня українські виробники вперше отримали право реєструвати продукти, які мають унікальні якості завдяки своєму географічному походженню з конкретних регіонів України (2,02).

Також на позитивну оцінку вплинуло запровадження у квітні Фази 5 режиму спільного транзиту (NCTS).

Пріоритетів на майбутнє заявлено багато.

Україна обіцяє оновити експортну стратегію в умовах війни та на період післявоєнного відновлення, запровадити спільний з ЄС контроль у пунктах пропуску і гармонізувати технічні регламенти з європейськими стандартами.

Незмінний лідер.

Найкраща динаміка – у цифрової трансформації, в середньому по 1,34 бала, а значення понад 1 бал фіксувалося дев’ять разів протягом року.

Мінімальний рівень був у грудні (0,74), а максимальний (1,81) – у березні.

Зміни в галузі часто мали практичне застосування, зокрема продовження розбудови 4G-мережі в Україні, запуск пілотного проєкту 5G та поглиблення роумінгу з Євросоюзом.

Україна підтримала закон про єдину роумінгову зону з ЄС (2,98), приєдналася до європейської політики "Roam like at home", а ЄС почав вивчення законодавства, позитивна оцінка якого відкриє для України доступ до режиму внутрішнього ринку ЄС для роумінгових послуг.

Позитивні зміни фіксувалися за напрямками проєктів "єДозвіл", u.

Residency, е-ідентифікації та е-довірчих послуг та "Дія.

Україна слідує за трендами в регулюванні штучного інтелекту (ШІ).

Уряд вже представив Білу книгу з регулювання ШІ в Україні (1,66) і концепцію державної програми з використання ШІ в пріоритетних галузях економіки, а вітчизняні IT-компанії почали розробляти правила використання ШІ в технологічних продуктах.

Цей напрям може стати одним із найбільш перспективних в 2025 році.

Детальніше про методологію проєкту можна прочитати за цим посиланням.

Автор: В'ячеслав Садовничий,.

для Європейської правди.