«Віджим» житла по-донецьки. Як окупанти грабують місцевих

Окупаційна влада під виглядом так званої «націоналізації» масово відбирає домівки та квартири людей на окупованих частинах Донеччини. Про це йдеться у матеріалі «Главкома» «Ця квартира тепер не ваша!». Історія наймасштабнішого у світі мародерства».

Редакція описала дві реальні історії. На початку вторгнення Наталія Семченко (ім’я змінено) з родиною покинула рідну домівку у Маріуполі. Сім’я вимушено перебралася до Києва. Але вже у 2024 році  жінці довелося повернутися в окуповане місто. Дорога виявилася не з легких: просто в одному з московських аеропортів із Наталією проводилися кількагодинні «фільтраційні заходи». Російські спецслужби з’ясовували цілі її візиту до Маріуполя і чи була вона не шпигунка ЗСУ. Пройшовши перевірку, жінка добралася до окупованого міста. Метою її довгої і тяжкої подорожі була одна – підтвердити власність на своє житло.

Крім цього, жителька окупованої Макіївки отримала лист з повідомленням про втрату власності на свої дві квартири. З 2023 року жінка намагається добитися правди.

Мешканка окупованого містечка на Донеччині має дві квартири: в одній проживає сама, в іншій - живуть родичі. Водночас вона отримала «лист щастя» від окупаційної влади про призупинення прав власності на обидві нерухомості. Причина – поява севдопостанови №341 за підписом гауляйтера Дениса Пушиліна, згідно з якою майно жителів «ДНР» може перейти у власність «республіки».

Спробувавши розібратися, потерпіла звернулася напряму до Пушиліна. У відповідь окупаційна влада попросила надати документи про право власності на квартири. Однак, як пояснила жінка «Главкому», її документи втратили чинність  в той момент, коли Пушилін видав псевдопостанову. Жителька Макіївки все ж надіслала необхідні документи, але відповіді так і не отримала.

Наразі ошукана мешканка очікує відповіді від так званої «адміністрації» Макіївки, яка має пояснити: чи дійсно її квартири потрапили до списку «безгосподарських» або це помилка.

Разом з тим, «Главком» знайшов показовий кейс порятунку житла у «ДНР». Ідеться про подружжя, яке у 2021 році придбало квартиру на тимчасово окупованій території Донеччини. Восени 2023-го пара звернулася до так званого «Управління Федеральної служби державної реєстрації, кадастру та картографії по ДНР» із заявою про реєстрацію права власності на свою квартиру. Але їм відмовили, посилаючись на «постанову» №341. Чоловік та дружина пішли за пошуком справедливості до місцевої псевдоФеміди. У вересні минулого року так званий «Верховний суд «Донецької народної республіки» відмовив у задоволенні позову. Крапку у цій історії поставила судова колегія з адміністративних справ Першого апеляційного суду загальної юрисдикції, скасувавши у січні 2025 року рішення «Верховного суду».

Важливе уточнення. Перший апеляційний суд загальної юрисдикції розташований у Москві. Суд створено указом Путіна у 2018 році задля «забезпечення незалежності судів». Його місце у загальній російській судовій системі – розгляд апеляційних справ, які «стікають» до суду з різних областей РФ, а також з фейкової «Л/ДНР».

Утім, важливо розуміти, за яких умов на непідконтрольній території Донецької області можна спробувати поборотися за повернення власного житла, яке відібрали окупанти. Юрист, який займався справою про повернення житла згаданої сім’ї, написав у своєму блозі (мовою оригіналу): «… линию защиты наших интересов построили на:

• нет в санкционных «списках» «ДНР» (РФ);
• не спонсировали агрессию и т.п;
• имущество приобретено на законных основаниях;
• ответчиками не доказана законность включения квартиры в перечень».