/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F454%2F97663418113be55a1f21ee407c0e150d.jpg)
У Києві попрощались із загиблим військовим з Криму - Володимиром Раковим
Про це повідомляє Суспільне.
Прощальна церемонія розпочалася у Михайлівському Золотоверхому монастирі. Надалі люди прощалися із Володимиром Раковим на Майдані Незалежності.
Знайомі згадують Володимира як життєрадісного, дуже веселого, скромного і чесного. Він був людиною, яка завжди підтримувала і була дуже доброю. Також був професіоналом у своїй справі — танцював сам і навчав інших.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F454%2F1300907a8d2eb2b349c9ce3b848f3fbc.jpg)
На прощання прийшла жителька Броварів Валентина. Її доньку Володимир навчав танцям
"Я дивилася "Танцюють усі" усі сезони, коли він виступав — вболівали, подобався. Дитина ходила на танці із 4,5 років в колектив "Мальва". І Вова також приїжджав і давав нам уроки, також викладав. Ми були такі раді і щасливі, що ми дивилися його по телевізору і от він у нас викладач", — сказала Валентина.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F454%2Fd931739b38ca35ca2bcc0d4584f3cdaf.jpg)
"Вова тренував моїх дітей, він їх дуже любив і діти також його любили. Він дуже талановитий був і щирий. Такий цікавий, завжди зі своєю думкою, чесний, можливо, десь у чомусь мовчазний, але справжній. І по-дорослому, і по-дитячому ставився, міг донести свою думку дітям", — розповіла Аня.
Танцівниця та хореографка Надія Мицюк розказала, що особисто не була знайома із Раковим. Але для неї він — людина, яка дуже мотивувала. Він також був прикладом для багатьох.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F454%2Fbabc723eb1d6e0ed3e6a0fb4e83b2b22.jpg)
"Дуже сильна людина була, дуже добра, дуже щира людина була. Для нашого танцювального ком'юніті це дуже велика втрата. Дуже складно в це повірити (в загибель — ред)", — сказала Надія.
Побратим Богдан познайомився із Володимиром на Херсонському напрямку. Він розповів, що Раков родом із Криму. Хлопець досконало вивчив українську мову і завжди усіх поправляв, якщо потрібно було. Вони воювали разом близько року. Володимир керував FPV-дронами, а Богдан займався технікою і возив на позиції. Вони товаришували і Володимир на свята гостював у друга.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F454%2F34ab548b26ff07a71bd38f6c265cfece.jpg)
"Прекрасна була людина, друг, товариш, побратим, завжди підтримає. Не дуже він був говіркий, але якщо вже говорив, то по факту, чітко і ясно", — розказав Богдан.
За його словами, Раков загинув біля міста Часів Яр від артилерійського снаряду.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F454%2F5a6fe012efb6f34ab4c8648aa6b901a4.jpg)
"Для когось він був другом, для когось він був партнером, для когось він був побратимом, для когось він був сином, а для когось він був усім. Вовчику, дякую тобі, що наші душі зустрілися. Дякую тобі, що захищав нас. Дякую тобі, що ти обрав мене, а я – тебе. Останній раз він мене запитав: "В тебе нема такого відчуття, що тобі дуже тут тісно на землі?". Було дивне питання, я не знаю як на нього відповісти. Я зараз, напевно, розумію, що крилатим ґрунту не треба, землі немає, то буде небо, котику", — сказала дівчина Володимира Олена.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F454%2Fef0a994cc48c905c28e4c3393a917f0d.jpg)
Поховали Володимира Ракова на Південному кладовищі.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F454%2F7c1de1f9d9f0c03000da96ae60fa7962.jpg)
Вічна пам'ять і слава!

