Рекорд Балакіна, який не повірив Яремчуку

З невеличким запізненням (всю п’ятницю автор простояв в черзі за тюльпанами, в суботу їх дарував) публікуємо свої спостереження за останнім матчем української команди в єврокубках. Ми про бригаду українських арбітрів. Микола Балакін в полі, Дмитро Запороженко і Олександр Беркут на лініях, на ВАР Дмитро Копієвський (разом з італійцем Марко Ді Белло) і Віталій Романов четвертий — у такому складі працювали на матчі 1/8-ї фіналу Ліги Європи Буде-Глімт — Олімпіакос.

Перше — про саму гру. Темп — фантастичний. Порівняння із АПЛ буде дуже слушним. Створював його в першу чергу Буде-Глімт. Чинного переможця Ліги Конференцій просто зім’яли. Той випадок, коли статистика ударів (18:9 на користь Олімпіакоса) дуже оманлива. Більшість своїх ударів, не надто гострих, греки завдали вже програючи 0:3. Може не адаптувалися до поля, погоди, може шалені вболівальники зіграли свою роль. Що ж, скоро у фанів Олімпіакоса буде шанс відповісти своєю атмосферою. Але шанси виглядають мінімальними.

З точки зору суддівства матч був важким (через темп в першу чергу), але гадаємо дуже приємним. Команди не валялися на газоні, мало розмовляли, концентрувалися на спортивній боротьбі. Можна сказати, що Балакін не заважав, даючи поборотися цілком в дусі єврокубків. Сумарні 14 фолів на дві команди — це реально мало. І всього одна жовта, очевидна, на 12-ій хвилині. Другу жовту Желсон Мартінш з Олімпіакоса отримав вже після фінального свистка, вочевидь щось не сподобалося йому.

Цікавих епізодів саме для головного арбітра виділимо два. Перший — це власне коли рахунок став 1:0. Під час подачі кутового гравець Буде стоїть біля воротаря. Займає свою позицію, але не робить рухів, які б могли означати блокування воротаря. Ми таке часто бачили в цьому сезоні у виконанні лондонського Арсеналу, та й інших команд АПЛ також. Власне, в певний момент, ще до гольового удару, контакт між воротарем і гравцем атаки взагалі припинився.

І другий епізод — це падіння Романа Яремчука. Українець з Олімпіакосу розраховував на пенальті, але на жаль там взагалі нема про що говорити. Напевно цей той самий “софт пеналті” — свиснути штрафний десь далеко від воріт ще можна, але пенальті — у жодному разі.

По роботі Балакіна це все. Але в цьому поєдинку, на відміну від попередніх, багато цікавих завдань було в лайнсменів. І тут можемо лише похвалити обох. В першому таймі Олександр Беркут дав дограти епізод, який закінчився ударом в стійку. Після цього підняв офсайд — мінімальний, але схоже що був.

По перерві три важких епізоди було у Дмитра Запороженка. На самому початку другого тайму непіднятий прапорець і штанга Буде-Глімт.

І невдовзі атака Буде на третій гол. Там було одразу два паси на тонкій межі офсайду. Чесно, норвежці трохи розчарували якістю трансляції — за весь матч не було жодного повтору із графічними розмальовками офсайдів. Але ми розуміємо, що в спеціальній кімнаті ВАР все було розмальовано, побачено і затверджена правота Запороженка.

Хороший матч. Розсудимо логічно. Якщо в 1/8-ій ЛЧ працювали вісім найкращих бригад, то в 1/8-ій Ліги Європи — наступні вісім найкращих. Так що наші — в топ-16 найкращих суддів Європи. Це статистика попередня і неофіційна, швидше просто спостереження. Матч бригада Балакіна провела впевнено, тож можливо це ще не фініш їхньої єврокампанії сезону-24/25. Так чи інакше, але національний рекорд ця бригада вже оновила — ніколи раніше наших суддів не було в 1/8-ій фіналу єврокубків.