Между арестом сепаратистов и гражданской войной: что происходит в Боснии и Герцеговине

Заморожений конфлікт, в умовах якого всю свою новітню історію жила Боснія і Герцеговина, здається, остаточно розморожено.

До такої міри, що відновлення бойових дій у БіГ тепер видається цілком можливим сценарієм.

Каталізатором став вирок президенту Республіки Сербської Мілораду Додіку – лідера боснійських сербів засудили до одного року в'язниці та шестирічної заборони на політичну діяльність.

І хоча попереду ще апеляція, судова поліція вже отримала наказ доставити Додіка та все вище керівництво РС на допит за підозрою у намаганнях підриву конституційного устрою БіГ.

Додік ще залишається на волі та активізує зусилля задля виходу Республіки Сербської зі складу БіГ та її подальшого приєднання до Сербії.

Його головний розрахунок полягає в тому, що нинішній хаос у міжнародних відносинах відкриває для Республіки Сербської "вікно можливостей", яким цілком можна скористатися.

Проте придушення сепаратистського заколоту може стати для БіГ початком шляху до перетворення на повноцінну державу, в якій окремі національні меншини більше не можуть блокувати її зовнішній курс.

Криза за відмашкою РФ.

"Ми усвідомлюємо, що попереду на вас чекають нові випробування, боротьба триває, але ви на праведному, хоч і тернистому шляху", – йдеться у листі до Додіка голови МЗС Росії Сергєя Лаврова.

Не варто дивуватися: Росія зробила все можливе, щоб розбурхувати настрої боснійських сербів та створити ілюзію, що вихід зі складу БіГ та приєднання до Сербії є цілком можливим.

Зокрема, саме російське вето лежить в основі нинішньої кризи.

У 2021 році Росія не дала згоду на чергове призначення високого представника щодо Боснії й Герцеговини.

І це при тому, що відповідно до Дейтонських мирних угод саме високий представник має найвищі повноваження у БіГ, зокрема має право зупиняти законодавчі рішення та відстороняти від влади урядовця будь-якого рангу, а також політиків.

А коли без згоди РФ на цю посаду було призначено Крістіана Шмідта, у Москві почали говорити про його нелегітимність та необов’язковість до виконання його наказів.

Зрештою, це і призвело до фатального кроку Мілорада Додіка (сподіваємося, фатального лише для нього, а не для БіГ).

У 2023 році Народна Скупщина РС (далі – НСРС) ухвалила акт щодо невизнання Крістіана Шмідта високим представником, а згодом заборонила публікацію його рішень в офіційних виданнях Республіки Сербської.

Саме за ці кроки проти Додіка й було відкрито кримінальну справу, яка й завершилася хоч і мінімально можливим, але все ж обвинувальним вироком.

Детальніше про це можна почитати у статті "В’язниця для ‘друга Путіна’".

Очікуючи вироку, Додік активно погрожував виходом Республіки Сербської зі складу БіГ, а після оголошення вироку – почав реалізовувати свої погрози.

Додік йде до розриву.

"Ніхто не буде заарештований і всі будуть захищені", – запевнив цього тижня міністр внутрішніх справ РС Сініша Каран.

Він посилається на нещодавно прийняті НСРС закони, згідно з якими судовим органам БіГ заборонено діяти на території Республіки Сербської.

Це – один із кроків, які команда Додіка почала робити після оголошення вироку.

І які мають теоретично призвести до формально-юридичного виходу РС з єдиної держави.

Зокрема, на території РС заборонена діяльність судових та слідчих органів БіГ, а рішення судів стають необов'язковими до виконання.

На додачу всім етнічним сербам приписується залишити роботу в органах влади БіГ.

Показово, що Додік не підписував ці закони майже десять днів – можливо, готувався до торгів.

А можливо, очікував потужної підтримки від союзників (про це мова піде далі).

Проте і Захід не поспішав застосовувати силу.

Так, була збільшена кількість патрулів EUFOR, з’явилася на вулицях міст РС бронетехніка, у небо піднялися гелікоптери.

А від західних країн продовжували надходити лише заяви про "недопущення загрози миру", "небезпечний розвиток", "загрозу існуванню БіГ".

Проте, що найважливіше, високий представник не поспішав застосовувати свої повноваження, зокрема розпускати НСРС.

6 березня стало ще однією точкою неповернення нинішньої кризи.

Цього дня Мілорад Додік підписав згадані закони.

У відповідь Конституційний суд БіГ схвалив рішення щодо зупинки дії щойно схвалених в РС законів.

Далі почала діяти Прокуратура БіГ, яка 10 березня відкрила нову справу проти Додіка та інших топпосадовців РС за підозрою щодо посягання на підрив конституційного устрою держави, їх викликали на допит.

Очікувано, ніхто на допит не з’явився – тож тепер прокуратура має затримати для допиту не лише Додіка, а й прем'єр-міністра РС Радована Вишковича, а також спікера парламенту Ненада Стевандича.

Однак, зважаючи на те, що співробітникам Прокуратури БіГ заборонено діяти на території РС, прокуратура звернулася до Агенції з розслідувань та захисту та захисту БіГ за допомогою у приводі на допит вищого керівництва РС.

Такі дії потенційно загрожують зіткненням з місцевими силовими структурами.

А тому Агенція поки не поспішає виконувати цей припис.

Не виключено, що це буде робити європейська поліцейська миротворча місія EUFOR.

Тим часом почалося введення в РС резервних сил – саме для збереження миру та територіальної цілісності БіГ.

На додачу до Сараєва прибув генеральний секретар НАТО Марк Рютте та провів низку зустрічей, зокрема з членами Президії БіГ, на якій була присутня членкиня від сербського народу (вона не виконала указ свого шефа Додіка та продовжує працю у спільних установах), командуванням штаб-квартири НАТО в Сараєві та EUFOR.

"Зараз не 1992 рік, і ми не дозволимо поставити під загрозу такими зусиллями завойований мир", – заявив Рютте.

Це стало сигналом сепаратистам – смерті БіГ в Альянсі не допустять, і для цього будуть використані всі засоби.

Надія на Путіна.

Та на Орбана.

Головний результат протистояння останніх днів полягає в тому, що Мілорад Додік неочікувано для себе залишився без міжнародної підтримки.

Заяви на підтримку ухвали Суду БіГ Євросоюзу та окремих його членів, НАТО та ОБСЄ сипалися одна за одною.

Всі вони висловлювали підтримку цілісності та суверенітету Боснії і Герцеговини.

А разом із тим – відзначали, що Суд БіГ продемонстрував свою незалежність та відданість верховенству права, закликаючи не допустити загострення ситуації в країні.

До цих голосів доєдналися й Сполучені Штати, що стало дуже неприємною новиною для Додіка.

Схоже, плануючи своє протистояння із владою БіГ, він всерйоз сподівався на лояльне ставлення з боку адміністрації Дональда Трампа.

"Якби адміністрація Байдена залишилася, ми були б поховані тут.

Ми страждали всі ці роки, тому що ми вірили, що думка американського істеблішменту зміниться", – заявляв раніше Додік, явно сподіваючись на зміну відношення з боку Вашингтона.

Однак цим сподіванням не було дано здійснитися – навіть держсекретар Марко Рубіо виступив з жорсткою заявою та заявив, що США не допустять розпаду БіГ.

Звичайно, на підтримку Додіка виступили найвідданіші союзники: Сербія, Угорщина та Росія.

Проте цього явно недостатньо.

Зокрема, президент Сербії Александар Вучич відразу після оголошення вироку провів телефонну розмову з Владіміром Путіним (не виключено – що за особистої присутності Додіка) та сподівався почути щось конкретно щодо допомоги лідеру боснійських сербів.

Проте дуже схоже, що нічого, окрім слів підтримки, Вучич (та Додік) так і не почули.

І це в ситуацій, коли сербському президенту явно не до нових проблем – йому ще треба якось владнати ситуацію з масштабними студентськими протестами, що ширяться країною.

А головне – Путіну нема чого запропонувати президенту РС.

Окрім, звичайно, слів нібито підтримки та посилення інформаційно-пропагандистських атак на захист "сербського миру".

Зокрема, Росії не вдалася навіть винести питання щодо ситуації в БіГ на обговорення РБ ООН – сил вистачило лише на проведення неофіційних консультацій за зачиненими дверми, без підсумкових заяв та рішень.

І там підтримку Додіку висловила лише російська делегація.

Додік не покладає сподівань повноцінно залучити РФ у цей конфлікт.

Зокрема, він вже анонсував зустрічі з низкою російських високопосадовців.

І заявив, що проситиме Росію накласти вето у Радбезі ООН на продовження європейської миротворчої місії для БіГ.

Залишається угорський прем’єр Віктор Орбан, який назвав рішення Суду "політичним полюванням" на Додіка й пробує вести свою гру в регіоні.

Як не дивно, саме Орбан єдиний спробував піти на загострення, не обмежуючись лише словами.

Напередодні оголошення вироку декілька десятків угорських спецпризначенців почали показові навчання з поліцією РС.

Їх могло бути більше, однак влада БіГ заборонила проліт і посадку у Баня-Луці, столиці РС, військового літака з Угорщини.

А після низки заяв, майже провокаційних, одного з керівників угорського МЗС влада БіГ заявила, що заборонить угорським поліцейським та військовим в’їзд в БіГ, а також поставить перед командуванням миротворчих сил EUFOR питання щодо доцільності перебування в його складі угорського контингенту.

Більш того, за інформацією Anadolu Agency, угорський контингент виключено з додаткових сил, які були перекинуті до БіГ.

В очікуванні вибуху.

Пізно ввечері 12 березня на позачерговому засіданні Скупщини було схвалено постанову щодо початку обговорення нової Конституції РС та її ухвалення.

Це дуже небезпечний документ, оскільки він спрямований на радикальну зміну чинної Конституції РС та конституційного устрою БіГ.

У новому проєкті конституції РС визнається "суверенною, унікальною та неподільною конституційною юридичною особою" з правом на самовизначення, а також правом створення своєї армії, самостійно змінювати "лінію кордону" між ентитетами та можливістю "вільного виходу з угод на рівні БіГ".

Схвалення такої конституції може стати останнім кроком до виходу РС з єдиної держави Боснії і Герцеговини.

В місії ОБСЄ напрямку заявляють, що проєкт конституції "прямо порушує конституційний порядок Боснії та Герцеговини та є небезпечною спробою підірвати правові рамки держави, послабити інституційну цілісність і поглибити політичні розбіжності".

А також нагадують, що "усі обрані офіційні особи та члени будь-якого парламенту, включаючи депутатів Національної асамблеї Республіки Сербської, несуть відповідальність за процеси, що становлять загрозу демократії, конституційному порядку та стабільності країни".

Подальший розвиток подій буде залежати багато у чому від рішучості високого представника Крістіана Шмідта, якого підтримує не тільки міжнародна спільнота в БіГ, а й посилена місія EUFOR.

Боннські повноваження дають високому представникові право звільнити будь-якого чиновника в БіГ, розпустити скупщини та виконавчі органи будь-якого рівня, призначити вибори президентів, парламентів, громад.

На порядку денному акт, який може призвести до вибуху – це затримання Додіка.

Проблема полягає в тому, що окрім EUFOR, більше нема кому виконати постанову прокуратури.

Не можна виключати, що у разі початку цієї операції Додік та його однодумці спровокують (цілком можливо – не без допомоги РФ) масові вуличні протести виключно для свого захисту від правосуддя.

Проте якщо Захід залишиться монолітним та послідовним, нинішня політична криза може надовго зняти питання сепаратизму з порядку денного БіГ.

Що створить сприятливі умови для розвитку країни та продовження її євроінтеграційного курсу.

Володимир Цибульник, кандидат історичних наук, експерт із Західних Балкан,.

Юрій Панченко, редактор "Європейської правди".