Батько не пускав її на фронт, бо мала маленьку дитину. Згадаймо Ярославу Никоненко

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Ярославу Никоненко. 

Ярослава Никоненко загинула 15 жовтня 2019 року у Мар'їнці на Донеччині, від підступної ворожої снайперської кулі. Про це повідомляє 101 окрема бригада охорони Генерального Штабу ЗСУ ім. генерал-полковника Геннадія Воробйова.

Народилася Ярослава 25 серпня 1983 року у Миргороді на Полтавщині. Після школи здобула дві вищі освіти і працювала економістом в одному з київських ресторанів. Добре заробляла, купила квартиру, планувала перевезти до себе донечку Софію, народжену у 2006 році, яка постійно жила з дідусем і бабусею у Миргороді і бувала з мамою лише на канікулах і вихідних. Однак почалася війна...

У 2014 році батько Ярослави, Сергій Никоненко, разом з молодшою дочкою Богданою пішли добровольцями на фронт, у батальйон «Айдар». Старшій дочці батько заборонив воювати, тому що вона мала маленьку дитину. Але у січні 2015 року він загинув у Трьохізбенці, і забороняти не стало кому.

Ярослава долучилася до ДУК «Правий сектор», пройшла навчання у «Десні», служила у розвідці, воювала у районі шахти «Бутівка».

«На Бутівці було пекло, – згадує Богдана. – Я теж тоді там поблизу знаходилась. Була знайома з командиром Ярослави, часто бачилися з ним. Але я не знала, що сестра служить у нього. І всі мовчали. Ми перед цим з Ярославою посварилися через те, що вона мамі багато розповідала зайвого про «Правий сектор». Ми щойно поховали тата, і маму треба було пожаліти. Навіщо їй знати, що обидві дочки служать на передовій? «Кажи, що ти при штабі», – навчала я сестру».

У 2016 році Ярослава повернулася до Києва, пройшла дві снайперські школи і курси лідерства. У 2018 році вона підписала контракт із ЗСУ. Спочатку її місцем служби був Окремий президентський полк, потім перевелася до 101-ї бригади охорони ГШ. Служила у Києві при штабі, але постійно просилася на передову і якимсь чином вибила собі відрядження на фронт. Її прикомандирували до 28-ї ОМБр, яка тоді стояла у Мар'їнці. 28 вересня 2019 року дівчина вирушила на Донбас.

Ярослава Никоненко загинула 15 жовтня 2019 року у Мар'їнці на Донеччині, від вогнепального поранення у голову – повідомляли, що її убив ворожий снайпер. Похована у рідному місті.

У захисниці залишились донька, сестра і мама. Посмертно нагороджена орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.