Багато українських дітей не почуваються добре інтегрованими в школах ФРН

Про це свідчить нове дослідженням Федерального інституту вивчення населення (BiB), передає Укрінформ.

Серед опитаних 51 відсоток сказали, що добре чи дуже добре володіють німецькою. При цьому 92 відсотки заявили, що вони не володіли мовою, коли прибули до Німеччини.

Водночас лише 62,7 відсотка респондентів відповіли, що відчувають «приналежність» до школи, в якій навчаються, що їм комфортно.

Ситуація відрізняється у порівнянні з молодими людьми, які приїхали до Німеччини з Сирії чи Афганістану: їхнє почуття приналежності до школи значно посилювалося через два роки після прибуття.

«Деяким школам ще не вдалося інтегрувати новоприбулих українських дітей та молодь у повсякденне шкільне життя таким чином, щоб вони почувалися комфортно», – зазначила директорка дослідження Катаріна Шпіс.

Її колега Любовіка Ґамбаро зазначає: «Діти та молодь з України більш задоволені своїм життям у ФРН, якщо у них є друзі в Німеччині, вони добре розмовляють німецькою, і обоє батьків живуть тут. Позакласне дозвілля, наприклад спорт, також пов’язане з більшим добробутом... Саме на це має звернути увагу німецька освітня та інтеграційна політика».

Тож дослідники радять освітянам більше інтегрувати українських дітей у шкільні гуртки, щоб збільшити контакти з дітьми з Німеччини. Позакласні заходи також важливі для гарного самопочуття. Незалежно від того, чи залишаться діти та підлітки в довгостроковій перспективі в Німеччині або повернуться на Батьківщину, німецьке суспільство виграє – або безпосередньо тому, що ця група населення збільшує людський капітал Німеччини, або тому, що вони можуть зробити свій внесок у відбудову України після закінчення війни, зазначається у висновках.

Іншим аспектом дослідження було питання майбутнього респондентів.

«Ми були здивовані тим, що намір дітей і молоді залишитися був нижчим, ніж намір їхніх батьків», — зазначила Шпіс. У той час як лише третина дітей та молоді заявили, що хочуть залишитися в Німеччині назавжди, половина їхніх батьків сказала «так» (дослідники раніше опитували їх в іншому дослідженні).

Особливо ті, хто приїхав до Німеччини лише з одним із батьків, а батько, як правило, ще в Україні, частіше хочуть повернутися, – уточнила керівниця дослідження. Загалом це становить 29 відсотків серед опитаних дітей та молоді; 47 відсотків опитаних сказали, що приїхали до Німеччини з обома батьками.

З понад мільйона українців, які знайшли захист у ФРН з лютого 2022 року, 357 тисяч - неповнолітні.

Інститут опитав наприкінці 2024 року близько 500 дітей віком від 11 до 17 років, які приїхали до Німеччини з лютого 2022 року.

Як повідомляв Укрінформ, Німеччина прийняла найбільше українських шукачів притулку в Європі.