Лідер українського скелетону Владислав Гераскевич: Після відсторонення росіян змагання проходять у набагато кращій атмосфері

Збірна України зі скелетону закінчила історичний для себе сезон виступом на Чемпіонаті світу у Лейк Плесіді. Лідер цього виду Владислав Гераскевич на світовій першості посів четверте місце. Так високо українські представники ще ніколи не фінішували.

Більше того, в цьому передолімпійському сезоні четверте місце Гераскевича стало найкращим результатом на чемпіонатах світу серед всіх українців, які змагалися в зимових олімпійських видах спорту.

«Главком» говорить зі Владиславом Гераскевичем про історичний успіх у Лейк Плесіді, перспективи українського скелетону, ситуацію з допуском до міжнародних змагань росіян та про зіркових представників українського спорту, які виявилися патріотами лише на словах.

«Наш бюджет програє бюджетам суперників, але ми їх перемагаємо»

Владиславе, перше питання про Чемпіонат світу. Ти обійшов спортсменів таких великих скелетонних країн, як Австрія, Німеччина, Велика Британія, Китай… Давай порівняємо, які бюджети витрачаються в Україні, і у цих країнах на цей вид спорту.

Точні бюджети я навряд чи зможу назвати, але точно їхні бюджети набагато більші, ніж наші. Якщо брати Британію: той масштаб роботи, яку вони проводять, – це щось шалене. У них є інженери, які працювали у команді Формули-1 McLaren, вони працюють з університетами дуже активно. Суму бюджету я не пам'ятаю, але точно впевнений, що це більше мільйона фунтів в рік. Навіть, ближче до двох. Якщо не помиляюся, у них було закладено 8 млн фунтів на олімпійський цикл. Тільки на скелетон, без бобслею.

Якщо брати китайські команди… На цьому Чемпіонаті світу ми обійшли всіх представників Китаю. Також, якщо не помиляюся, понад 1,5 мільйони євро в рік у них становить бюджет на команду.

Німеччина вкладає просто вкладає шалені кошти у розвиток скелетону. У них є окремий інститут, який виробляє все екіпірування, у тому числі, і скелетони. Скільки в Німеччині є спортивних баз, стартових естакад.... Тільки чотири треки льодові. Тому, звичайно, порівнювати з нашими бюджетами неможливо.

Беремо будь-яку країну, в якої є трек для скелетона, як у Австрії. Це вже шалена перевага. В Австрії діти починають кататися з 4-6 років. І Семюель Майєр, і Жанін Флок починали тренуватися з такого віку. Вони зараз на Кубку світу – найсильніші представники Австрії. В Україні такої можливості просто немає, тому що у нас немає таких умов.

Бюджет Всеукраїнської федерації бобслею та скелетону – трохи менше $400 тис. Тобто, за цим показником ми в рази поступаємося країнам, про які вели мову… 

Я думаю, приблизно так. У нас зараз бюджет дещо виріс, тому що стає більше представників. Але все одно – він дуже далекий від тих бюджетів, які мають наші суперники. І головне – ми дуже далекі від тих умов, які мають наші суперники.

Але ти майже їх всіх переміг на цьому Чемпіонаті світу!

Ми старалися…

«Навіть не міг уявити, що все так складеться…»

Які ти цілі ставив перед собою на цей Чемпіонат світу?

Я знаю, що я можу бути швидким. Якщо ми потрапляємо в наше оптимальне налаштування, якщо я добре пробігаю свій стартовий розгін, то ми можемо боротися за високі місця. Насправді, я цілі не ставив, я знав, що ми можемо бути високо, але що складеться саме так, я не міг навіть уявляти.

Деякі суперники помилялися, деякі не вгадали з налаштуванням, для деяких дуже складною виявилася погода другого змагального дня. Але для нас це склалося саме так, і я сам задоволений. Звичайно, що хотілося трошки швидше.

На вісім сотих секунди, саме стільки не вистачило до подіуму, який замкнув німець Аксель Юнгк…

Насправді, 0.11 секунди було до другого місяця. Це також дуже все близько. Не вистачило нам зовсім трошки. Але я сподіваюся, що ми зберігаємо нашу вдачу на олімпійський сезон, на Олімпійські ігри.

Що ти скажеш про іншого нашого скелетоніста Ярослава Лавренюка? Зокрема, про його прогрес і про шанси потрапити на Олімпіаду у наступному році? 

Так, загалом Чемпіонат світу для Лавренюка склався також непогано. Але, загалом, якщо брати зараз взагалі рівень Ярослава за результатами сезону, все ж таки ще трошки йому не вистачає до отримання олімпійської ліцензії. У нас є світовий рейтинг. І, відповідно до нього, Ярослав зараз знаходиться в районі 40-50 місця. Загалом цього поки що недостатньо для здобуття олімпійської ліцензії.

Місць на Олімпіаді не так багато – всього 25 ліцензій загалом. І в нас дуже великі цілі, нам треба зробити багато роботи, щоб Ярослав цю ліцензію здобув. У першу чергу йому треба швидше бігти, це однозначно. Хоча він вже показує досить пристойний старт, але у сучасному скелетоні цього недостатньо. Треба прогресувати в пілотуванні. Ми також будемо працювати над скелетонами, будемо намагатися покращувати їх.

 Але загалом так, ця ціль є дуже непростою, але я вірю, що в нас все вийде.

Що скажеш про жінок і дівчат в нашому українському скелетоні?

З дівчатами складніше... У нас з'являються дівчата, потім вони закінчують кар'єру… Починають займатися навчаннями, чимось іншим. Зараз я радий, що в нас є дівчата, але я не впевнений, що їхнього рівня вистачить для відбору на Олімпійські ігри. Хоча, звичайно, ми починаємо над цим працювати.

У нас є у команді молоді дівчата, вони непогано вже себе проявили, як для перших сезонів у кар’єрі. Але, на жаль, у нас поки що немає представниці на Кубку світу. Я сподіваюся, що у дівчат вийде, вони зможуть прогресувати досить швидко і, можливо, ми навіть побачимо представницю України на Олімпійських іграх.

Ти маєш на увазі вже Олімпійські ігри 2030 року, чи ми можемо розраховувати навіть на 2026 рік?

Можливо, і 2026-й, різне буває… Але, все ж, 2026 рік – малоймовірно, більш вірогідний – 2030-й. Також ми зараз готуємо досить потужну команду на наступні юнацькі Олімпійські ігри. І вже з них, я сподіваюся, багато дітей, які на той момент будуть вже не діти, а досить сильні підлітки, зможуть відібратися на Олімпійські ігри, і Україна буде вже представлена в командній гонці.

«Ніяких вітань від НОК України не отримував»

У тебе були непрості стосунки з НОК України. У їхніх соцмережах не було ніякої згадки про твоє історичне четверте місце. Можливо, тебе особисто хтось вітав? Чи була якась комунікація щодо цього успіху?

Ні, ми ніякі вітання з НОК не отримували. Насправді, це мене не ображає. Це вже вкотре показує дріб'язковість і приклад того, що люди якісь свої особисті стосунки ставлять набагато вище, за цілі організації, яка має підтримувати Олімпійський рух. І загалом, я можу з певністю сказати, що спортивні журналісти – «Трибуна», «Главком», Base of Ukraine Sports, «Суспільне Спорт» (яке транслює зараз скелетон) – загалом роблять у рази більше для розвитку скелетону в Україні, ніж НОК.

Ми точно бачимо, що скелетон стає популярнішим, трансляції на Суспільне Спорт сильно також в цьому році допомагали. Нам дуже приємно, що той вид спорту, в який ми вкладаємо своє життя, розвивається. І дуже приємно бачити, що ціла команда зростає. У нас вже є не лише я один, Владислав Гераскевич, єдиний скелетоніст, а ціла команда, у нас вже є ціла історія. Є ряд дуже серйозних здобутків Ярослава Лавренюка. Уже на Кубку світу виступав і Владислав Клименко. Є ціла команда юніорів, які їздять по Кубках Європи.

І насправді дуже приємно бачити цей розвиток, бачити, що ми щось робимо правильно. Серед нас також стає більше тренерів, ми виховуємо нових спеціалістів у скелетоні. Це набагато цінніше, ніж будь-які привітання будь-кого з НОК Україна.

Ти активно ведеш сторінки у Facebook, Телеграм, X, Instagram. До тебе після цього успіху звертались потенційні спонсори, або хтось з пропозицією реклами? 

Поки що наша найбільша проблема, що в нас не так багато людей в Федерації. Ми маленька, молода Федерація, молодий вид спорту. Тобто у нас відверто не вистачає персоналу, який буде рекламою займатися. Зі спонсорами в мене є спонсорські контракти, які вже роками тривають. Над новими контрактами ми будемо працювати.

Ми вже починаємо деякі перемовини. Я сподіваюся, що також знайдемо якесь додаткове фінансування. Зараз у нас багато роботи у напрямку фінансування для дітей. Ми працюємо з нашими закордонними партнерами, з організацією Athletes for Ukraine, з іншими подібними організаціями, щоб дати більше можливостей наймолодшим скелетоністам у наступних сезонах.

Хто серед твоїх спонсорів зараз?

Зараз я працюю з компанією Deutsche Vermögensberatung. Це фінансовий радник німецький. Вони популярні, напевно, тим, що були головним спонсором легендарного пілота Формули-1 Міхаеля Шумахера. Зараз вони спонсорують його сина Міку Шумахера. Інший спонсор – страхова компанія Generali. Їхню рекламу можна побачити на гірськолижних змаганнях.  

З українськими брендами не співпрацюєш?

Разові акції у нас бувають. Мені подобаються деякі українські бренди. Ми з ними співпрацюємо. Але сподіваюся, що все ж з'являться українські бренди, які будуть нас підтримувати на постійній основі.

«Російські спортсмени нічого не мають спільного з людяністю»

Чи пропонували тобі змінити громадянство України?

Не буду називати країни, але були випадки… Це ще було тоді, коли я третій-четвертий рік займався скелетоном. Уже тоді я дав зрозуміти, що мене це не цікавить. Я хочу виступати лише за Україну. Три пропозиції серйозні були, але ми відмовилися.

Країна-агресор була серед них?

Ні. Насправді, колись давно у нас було деяке спілкування зі спортсменами з РФ… Але з початку нашої скелетонної кар'єри завжди були дуже великі конфлікти з російською Федерацією бобслею та скелетону. У нас були випадки, коли ледве не доходило до бійок з представниками російської Федерації. Саме на той момент очолював її бобслеїст Олександр Зубков (На Олімпійських іграх 2014 року в Сочі виграв два золота, але потім був позбавлений обох нагород через вживання допінгу – «Главком»).

У нас також були досить серйозні конфлікти з дружиною Зубкова, з російськими тренерами. Як показує практика зараз – і російські спортсмени, і їхня федерація, вони нічого не мають спільного з людяністю, і там не може бути адекватного співіснування. Це дикуни, вони також підтримують війну дуже активно. 

Зараз їх немає, і змагання проходять у набагато кращій атмосфері. Вважаю, що з відстороненням росіян міжнародне товариство тільки виграло. Сподіваюся, відсторонення залишиться в силі й надалі.

«Зміна громадянства Ковтуном і Горбачевою – ганебний вчинок»

Ти дуже різко відреагував на скандал навколо Іллі Ковтуна та його тренерки Ірина Горбачевої, які вирішили змінити громадянство. Яке твоє ставлення до цієї ситуації зараз?

Я беру до уваги багато факторів… Зміни громадянства в українському спорті  відбувається вже давно. Але коли спортсмени намагаються звинувачувати державу, що вона не достатньо їх підтримує… Хоча насправді підтримка досить суттєва: про це заявляв і міністр спорту Матвій Бідний, і ті гроші, які виділялися на команду, і «Главком» публікував інформацію про їхні призові. Суми фігурують досить-досить пристойні.

Спробуємо порівняти. Скільки буде коштувати побудувати стартову естакаду в Україні для скелетону? Якщо, наприклад, лише частина призових, які отримали Ковтун і Горбачева з державного бюджету – близько 8.5 млн грн…

У нас кілька проєктів було. У тому числі були досить дешеві проєкти. Естакади, які коштували до $100-200 тисяч, на той момент це 3-6 млн грн. Нам обіцяли деякі функціонери, які зараз, до речі, є керівниками спортивних організацій. Ми робили конкретні вже проєкти.

Тобто, на ті кошти, які були виділені Ковтуну і його тренерці на премії, можна було б стартову естакаду побудувати для кількох видів спорту?

Так. Це один з аспектів, але це не головне питання. Головне питання в тому, що, коли людина себе виставляє мегапатріотом, робить татуювання Home і згадує захисників постійно в публікаціях, а потім вже… не згадує. Видаляє дописи… Я також сильно підтримував Іллю на Олімпійських іграх, робив дописи у соцмережі Х, намагався поширювати інформацію, тому що це представник України, патріотично налаштований. Потім він вже почав виступати разом на турнірах з росіянами «нейтральними».

Для мене це (зміна громадянства) ганебний вчинок Ковтуна і ганебний вчинок його тренерки Горбачевої. Я бачив цю їхню перепалку у федерації гімнастики. Я насправді не одразу казав, що от вони погані. Я розумію, що, можливо, в них були якісь досить великі проблеми у Федерації. Але що може виправдати саме такий вчинок – для мене це загадка.

Була цікава зміна поведінки. Наприкінці 2023 року віцепрезидентка Федерації гімнастики Стелла Захарова отримувала нагороду, яку мали вручити Ковтуну. Тренерка Ковтуна Горбачева про це написала позитивний пост з купою смайликів... Але вже за кілька місяців ситуація абсолютно інша. Нібито, саме через Захарову Ковтун і Горбачева змушені змінювати громадянство.

Аргументація була незрозумілою, як і це рішення. У ці часи, коли стільки людей гинуть, коли потім починають писати про те, що вони пройшли якесь пекло, перебуваючи у Хорватії… При цьому в Україні Ковтун і Горбачева не були майже три роки після початку повномасштабного вторгнення… Я не знаю, про яке пекло вони можуть казати.

Відкидають свою Батьківщину повністю під час війни… Бо держава буцімто не забезпечила їх тим, на що вони заслуговують. Хоча вони отримали настільки багато грошей, що про таке фінансування на одного спортсмена можна тільки мріяти. І для мене це загалом дико, тому я так реагую. І моя думка не змінюється: це ганебний вчинок, і я знаю, що багато людей розділяють цю думку зі мною. 

«Навіть деякі країни БРІКС не підтримують повернення росіян на змагання»

Який зараз стан справ з можливим поверненням до змагань росіян у вашій Міжнародній федерації бобслею та скелетону? Олімпіада менше ніж за рік. Вони, звичайно, хочуть взяти у ній участь. Ми знаємо також позицію МОК, який всім натякає, що треба б нейтральних спортсменів таки допустити. 

Відсторонення залишається в силі. Поки що іншого рішення не прийнято. Загалом ми бачимо велику підтримку великих країн, і скелетонних, і бобслейних. Поки що ми не чули, щоб хтось наполягав на поверненні росіян у будь-якім статусі. І нейтральний статус також у нашому виді спорту є великим питанням. І поки що ніхто не може дати відповідь, як ми будемо контролювати джерело, звідки ці спортсмени будуть фінансуватися. Тому що для нас точно не ОК, якщо це буде якраз підсанкційна російська компанія. Ми працюємо над тим, щоб відсторонення залишалося надалі. 

Хто зі спортсменів у Міжнародній федерації бобслею та скелетону підтримує Україну?

Чинна чемпіонка світу з бобслею Кейша Лав висловлювала нам дуже велику підтримку. В особистих розмовах чую дуже велику підтримку. Буквально перед від'їздом з Лейк Плесід я мав розмови з Еленою Мейєрс Тейлор, абсолютною легендою американського бобслею. Вона нас дуже сильно підтримує. Нас дуже багато підтримували канадські спортсмени ще з 2022-2023 року.

Скелетоністи також висловлюють підтримку. Ми з Чемпіонату світу записали відео з чемпіоном світу Метом Вестоном, де він висловлює підтримку. Австрійські спортсмени передавали навіть допомогу нашим дітям минулого року. Титулований австрійський скелетоніст Флоріан Ауер приїжджав, особисто передавав цю допомогу.

Скелетоніст з Чехії Тімон Драгоновський публікує пости в соцмережах, підтримує нашу державу, нашу команду, і це дуже приємно. Ми дуже-дуже цінуємо це.

Ти можеш назвати країни, спортсменів, які підтримують саме Росію, повернення росіян?

Деякі закордонні спортсмени зі скелетону та бобслею звичайно можуть лайкати якісь пости російських спортсменів у соцмережах. Але щоб якоюсь підтримувати… Якоїсь умовної заяви, наприклад, що треба, щоб вони повернулися, без них погано – такого не бачив. Бачив тільки зворотну реакцію.

Знову ж таки, навіть ніхто не виносив питання про повернення росіян на останньому конгресі Міжнародної федерації бобслею та скелетону, який був у Лейк Плесіді влітку.

Загалом, якщо у нас буде голосування за повернення Росії, то, можливо, за буде Китай, який їх підтримує. Хоча і той може утриматись. Загалом, зараз голосів в Росії немає. Я поки що не знаю націю, яка готова підтримувати їх, яка готова голосувати за їхнє повернення. Ми навіть мали перемовини з представниками деяких країн, які, здавалося б, не мали за нас голосувати, але вони за нас. І те, що мене дуже дивувало, навіть деякі країни з БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південна Африка) голосують за відсторонення російських спортсменів.

Наразі твоє четверте місце на чемпіонаті світу – найкращий результат на чемпіонатах світу з усіх зимових видів спорту у цьому передолімпійському сезоні. Чи ти не розглядаєш такий варіант, що ти будеш прапороносцем України на Олімпіаді у Мілані? Чи б хотілося б тобі бути ним? 

Так, я бачив деякі подібні коментарі вболівальників у соцмережах. Знову ж таки, все буде в першу чергу залежати від календаря, від розкладу змагань. Відкриття Олімпіади – це, звичайно, дуже почесно, це пам'ять на все життя. Але якщо це буде суперечити гарному результату, гарному сну перед гонкою, звичайно, ми цього робити не будемо. І друге. Це вирішує НОК України. Але якщо все складеться і буде можливість… Для мене це буде, звичайно, велика честь. 

«Це були дуже захопливі 10 років»

Нещодавно виповнилось 10 років, як відбувся твій перший професійний старт на міжнародних змаганнях. Твій і взагалі в історії українського скелетону. Коли був той старт, ти думав, що тобі таких висот вдасться досягти? І українському скелетону загалом, і тобі особисто…

Насправді це були дуже захопливі 10 років. Згадуючи, як ми починали, і в якому це було вигляді – це було зовсім інакше. Ми не були великою командою, ми не були на Кубку світу. Це були просто син з татом (Михайлом Гераскевичем)… Ми намагалися чогось навчатися, приїжджали на змагання, і просто з неймовірним захопленням дивилися на інших спортсменів, які були тоді набагато швидші. Тоді ми навіть не могли очікувати, що зможемо виступати на Кубку Світу. 

А зараз – ми конкурентні, боремось. Нас вже вдвоє на Кубку світу, і це теж щось неймовірне. Ми зараз говоримо про те, що Ярослав Лавренюк має всі шанси отримати другу олімпійську ліцензію, що я не буду одним скелетоністом на Олімпійських іграх від України. Це все просто щось неймовірне. І загалом цей сезон – сьоме місце в загальному заліку Кубка світу! До останнього етапу ми боролися за п'яте місце загального заліку Кубка світу.

Ми маленька країна у цьому виді спорту, яка, можна сказати, тільки розпочала свій шлях, і ми вже на такому рівні. Віриться, що це тільки початок нашого шляху і найбільші наші перемоги ще попереду.

Неймовірно, до речі, бачити також трансляцію на українському телебаченні. Бачити, що в нас вже є якісний український коментар, що люди дивляться, вболівають.

Я дуже вдячний всім причетним до цього і всім, хто нам допомагає на нашому шляху, хто висвітлює нашу роботу, хто вболіває, тим батькам, які пускають своїх дітей на наші збори. Зараз я дуже задоволений роботою Міністерства молоді та спорту. Ми маємо досить плідну кооперацію, набагато ліпші стосунки, ніж були з минулим керівництвом.

Артем Худолєєв, «Главком»