Що приховує відмова Путіна від перемир'я? Результати розмови з Трампом

Путін відмовився від ідеї перемир'я. Але Трамп може поки що змиритися

Природно, у заяві Кремля немає слова «ні». Висловлюється «згода» з нібито ідеєю Трампа не бити по енергетичній інфраструктурі двох країн протягом 30 днів. Тобто РФ не намагається вразити українські газо- і нафтовидобувні потужності, а також об'єкти електроенергетики. Україна у відповідь має перестати завдавати ударів по російських НПЗ і нафтосховищах.

Але на ідею перемир'я Путін не пішов. Точніше висунув заздалегідь неприйнятні умови:

• зупинка мобілізації;
• припинення військової допомоги Україні.

Що природно дає РФ перевагу через згаданий місяць.

Для Трампа результат, м'яко кажучи, не найвдаліший. Але при цьому Путін зробив пропозиції в російських традиціях «флангової дипломатії» – допомогти у деескалації в Ємені (тобто вплинути на хуситів) і, наскільки розумію зі слів про «взаємодію у питаннях ядерного нерозповсюдження», посередництво у переговорах з Іраном щодо ядерної угоди.

А в обмін попросив почати ще один цікавий процес – переговори про безпеку судноплавства у Чорному морі. При цьому РФ має лише одну «сильну карту» – повітряні атаки на українські порти. А ось позиції України у цьому випадку набагато сильніші – Чорноморський Флот давно не ризикує далеко відходити від бази у Новоросійську.

Але початок «переговорного треку» про безпечне судноплавство може створити умови за яких РФ спробує повернути позиції. Крім того, це тема, яку у майбутньому Путін спробує розвинути у питання, наприклад, «демілітаризації Одеси». Вкрай незручний для України прийом – дроблення питань.

Свого часу, у рамках «Мінського процесу» Кремль так вивів за дужки питання Криму. Наскільки розумію, зараз створює базу для аналогічної комбінації, тільки вже з прицілом на українські порти, зайняти які РФ так і не змогла.

І, нарешті, Путін ймовірно пропонував Трампу і спільний продаж природного газу європейським споживачам і якісь контури аналога «угоди про ресурси».

Тим більше, що перед самою розмовою у РФ послабили обмеження для іноземних власників російських активів. І частини американських компаній дозволили їх продаж. Якщо захочуть. Адже паралельно на з'їзді РСПП Путін заявив про готовність сприяти поверненню в Росію «іноземного бізнесу».

Таким чином, щодо України поки не домовилися. Але Путін спробував зробити щедру пропозицію США. Фінансово вигідну.

Питання у реакції Трампа. Заявити про провал зустрічі він не може. Сторони фактично домовилися домовлятися. Наскільки американський президент буде готовий діяти з позиції сили, покажуть вже найближчі два тижні.

Саме у цей період повинен почати діяти останній санкційний пакет, введений Джо Байденом. Або не почати – якщо Дональд Трамп розпорядиться випустити кілька General License, які фактично відкладають момент початку дії санкцій.

Тим не менш, перший раунд показав логіку дій Кремля. А саме:

1. Спроба розширити поле обговорення, пропонуючи США послуги в інших регіонах, вимагаючи поступок по Україні натомість
2. «Дроблення» питань війни в Україні, намагаючись вивести окремі складові у самостійний трек. Наприклад, питання Чорного Моря. Можливо, у майбутньому, енергетики
3. Пропонуючи США економічні бонуси (або просто ресурси) як плату за окремі політичні поступки;

Поки на стіл не викладена карта позиціонування РФ по відношенню до КНР. Але тут, думаю, Путін буде торгуватися і з Вашингтоном і з Пекіном.