ЄС готовий продовжувати військову підтримку України, однак є нюанс
За підсумками саміту 20 березня ЄС підтвердив готовність продовжувати військову підтримку Києва у рамках існуючих програм та ініціативи G7.
Це рішення стало важливим на фоні вимог Путіна припинити всю іноземну військову допомогу, особливо враховуючи імовірну готовність Вашингтону піти на поступки у цьому плані.
Однак лідери ЄС не схвалили виділення ані 40, ані 20 додаткових млрд євро на військові потреби України.
Причина цього полягає не лише в Угорщині, яка не могла заблокувати рішення завдяки його добровільному формату, але й у відсутності підтримки з боку інших важливих країн ЄС, зокрема Італії та Іспанії.
Не були погоджені й додаткові 5 млрд євро на закупівлю 2 млн боєприпасів. У висновках ця ініціатива згадується без цифр і з акцентом на добровільному форматі її реалізації. Також не схвалене рішення про передачу заморожених російських активів.
Водночас, за словами президента ЄС Антоніо Кости, ці та інші нагальні потреби Києва можуть бути задоволені із додаткових 15 млрд євро, виділених окремими державами-членами завдяки бюджетній гнучкості.
Крім того, певні кошти на розвиток українського ВПК можуть надійти з програми «Переозброєння Європи», запропонованої Єврокомісією.
Лідери ЄС підтримали припинення вогню та встановлення миру з акцентом на його тривалості, справедливості, гарантіях безпеки та дотриманні суверенітету і територіальної цілісності України.
Особливу увагу приділено гуманітарним аспектам миру, зокрема обміну військовополоненими та повернення всіх незаконно затриманих і депортованих українських цивільних і дітей.
Наголос зроблено і на необхідності забезпечення повної відповідальності РФ за військові та інші злочини у ході агресії.
Підтверджено також підтримку ініціатив Ради Європи щодо створення Спеціального трибуналу.
