/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F130%2Fb0a004b8ce628ebc1b2ea971a21532dc.jpg)
Україна запускає старі авіаракети з наземних установок – Forbes
Після розпаду СРСР Україна успадкувала значні запаси ракет Р-73 класу "повітря-повітря".
Про це йдеться в матеріалі Forbes.
Зазвичай, 230-фунтові ракети R-73 з інфрачервоним наведенням, що запускаються в повітрі українським флотом радянських винищувачів МіГ-29 і Су-27, переслідують теплові сліди гарячих реактивних двигунів на відстані до 19 миль.
Як і багато схожих ракет, Р-73 можна запускати не лише з літаків, а й із наземних платформ і саме тому, коли запаси спеціально розроблених теплових ракет класу "земля-повітря", таких як 9М33 для ЗРК "Оса", почали вичерпуватися, Київ вирішив адаптувати для цих цілей Р-73.
Вже відомо щонайменше про три різні наземні пускові установки для Р-73 в Україні: вантажну пускову установку Gravehawk, створену британськими фахівцями, модифікований варіант ЗРК "Оса" і ще одну установку, ймовірно, також на базі вантажного автомобіля.
Велика Британія почала будівництво 17 Gravehawk для України того року і тоді ж з’явилася модернізована версія "Оси" з підвіскою для Р-73.
Нова пускова установка була прийнята на озброєння 3-ю десантно-штурмовою бригадою ЗСУ цього місяця.
"Попри поважний вік засобів та обмеження тактико-технічних характеристик, ми знаходимо можливості для модернізації та впровадження новітніх підходів", – сказав військовослужбовець 3-ї десантно-штурмової бригади Максим Зайченко.
За його словами, Р-73 справді не нова, адже була прийнята на озброєння ще в 1980-х, але можливість модернізації залишається, особливо для України.
Ще на початку 2000-х київське ЦКБ "Арсенал" розробило для Р-73 нову систему самонаведення в період, коли українська та російська оборонна промисловість активно співпрацювали у сфері виробництва боєприпасів. Ця система виявилася чутливішою та менш вразливою до перешкод порівняно з попередніми моделями.
Поки невідомо, чи оснащені українські Gravehawk, модернізовані "Оси" та інші платформи вдосконаленою ГСН. Однак ця технологія існує принаймні в теоретичному вигляді. З огляду на прагнення українських військових посилити протиповітряну оборону на передовій, логічно припустити, що вони намагатимуться використати всі можливі засоби для вдосконалення.

