"Ябеда" – чи є таке слово в українській мові та як ще можна назвати таку людину

Згадайте, кого у вашому класі називали "ябеда"? А чи існує це слово в українській мові, розповідає 24 Канал, у рубриці "Антисуржик. Говоримо українською правильно".

Чи існує в нашій мові слово "ябеда"

Слово "ябеда" відоме нам з дитинства, існує навіть дражнилка "Ябеда-корябеда". У кожного були знайомі у дворі, чи однокласники, яких називали "ябедами". Ним позначають особу, яка любить доносити на інших, часто через дріб'язкові причини. Пригадуєте однокласника, який про класні витівки розповідав учительці?

Та чи існує це слово в українській мові? Так, існує, але ще й у версії – "ябідник".

Слово "ябеда" має цікаву історію. Це слово має спільне коріння зі словом "ябідник", і походить від давньоруського "ябѣда" (ябеда), що означало "сварка", "суперечка" або навіть "судова справа". Первісно воно могло позначати людину, яка скаржиться або наполягає на своїх претензіях. Схожі слова зустрічаються і в інших слов'янських мовах, наприклад у російській ("ябеда") чи білоруській.

Синонімами для заміни слова "ябідник" слугують такі слова і вислови:

• патякало,
• базікало,
• язиката Хвеська (Феська),
• бовкотун,
• пліткар,
• тріпло.

Воно набуло навіть гостросоціального підтексту в часи радянської влади:

• скаржник,
• донощик,
• наклепник,
• осудник,
• обмовник,
• навушник,
• сексот,
• здавач.

Ба більше, слово спільно кореневого роду, та може носити й інший зміст. От, наприклад, Віка Хмельницька наводить наступні приклади у своєму тіктоку:

1. нюня,
2. рева,
3. підлиза,
4. причепа,
5. нечупара,
6. замазура.

У сенсі, що з такою людиною (дитиною) не хочуть дружити, водитись, спілкуватися

Як ще назвати "ябеду": дивіться відео

Але обережно з цими словами – для дорослого, вони можуть слугувати образою чи звинуваченням. Тому, не обмежуйтеся лише одним словом, як, наприклад, у слова "талан" є теж кілька варіантів.

Різноманітність у розмові – робить співрозмовника цікавішим!