Не хотів воювати і мріяв зняти справжнє кіно як режисер. Згадаймо Артура Шибалова

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо  Артура Шибалова.

13 березня у Курській області Російської Федерації загинув військовий, колишній оператор та монтажер телеканалу PTV UA Артур Шибалов. Про це повідомила його мати Тетяна Шибалова на своїй сторінці у соціальній мережі, інформує «Главком». 

«Ти не хотів воювати. У тебе були зовсім інші плани на життя. Ти хотів знімати кіно і писати книги. Ти для цього скільки навчався. Але ти вважав неможливим заховатися і не прийняти виклик. Моє сонечко погасло», – написала Тетяна Шибалова.

Артур Шибалов зі старшим братом Євгеном

фото з відкритих джерел

Колишній журналіст «Дзеркала тижня», відомий у Донбасі (брати родом зі сходу України) проукраїнський медійник, активіст, військовий, який воював на Бахмутському напрямку, людина, яка пройшла російський полон, Євген Шибалов втратив на війні молодшого брата. 

Євген Шибалов зворушливо написав про свого брата у Facebook: «Ніколи я так не захоплювався і не пишався своїм братом, як у ці недовгі, на жаль, місяці його служби у десантно-штурмових військах, щойно Артурові виповнилося 25 років, невдовзі його мобілізували. Цей поворот долі Артур зустрів зі своїм звичним спокійним стоїцизмом. Раптом виявилося, що цей юнак, на сімнадцять років молодший за мене, вже встиг усвідомити одну просту істину. Яку не завжди усвідомлюють люди набагато старші і за нього, і за мене. Ця істина дійсно дуже проста: іноді доводиться робити не те, що хочеться, а те, що треба. Артур ніколи не мав бажання служити в армії і не мав ніякого інтересу до військової справи. Він цього і не приховував. Він любив відеомистецтво і мріяв зняти справжнє кіно як режисер. Та він без вагань відклав камеру і взяв до рук зброю. Будь-яка інша поведінка була б не гідною. Невдовзі замість юного митця переді мною постав справжній боєць. Який швидко навчився воювати так само, як жити – розважливо, безстрашно, з оцим своїм феноменальним внутрішнім спокоєм».

За словами матері Артур Шибалов не хотів воювати, він хотів знімати кіно і писати книги

фото: Тетяна Шибалова/Facebook

Головна редакторка газети «Полтавська думка» Діана Страшко поділилася спогадами про спільну роботу з Артуром Шибаловим: «Разом з Артуром Шибаловим ми працювали. Він був дуже доброю людиною, мріяв стати письменником. А тепер Артур на щиті», – написала Діана Страшко у Facebook.

Артур мав звання солдат. Воїн проходив військову службу по мобілізації на посаді стрільця-снайпера десантно-штурмового відділення.

 20 березня рідні і друзі у Полтаві попрощалися з молодим воїном – йому назавжди залишилося неповних 27 років.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.