/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F133%2Fef0912c048229148a77493c22e919366.jpg)
Знищення складу ракет Х-101 і Х-55/555 рашистів у Енгельсі: ЗСу били, бʼють і будуть бити по військових обʼєктах рашистів
По російському воєнному аеродрому “Енгельс” проведена велика і важлива робота, чудова операція. Розвідка, наряд сил на роботу, проліт дронів майже без стрілянини та пусків ракет — усе в Сил Оборони вийшло.
Головне — розкрили наявність у росіян на аеродромі ракет Х-101 і Х-55/555, зазначає видання LB.ua. Незрозуміло, щоправда, навіщо росіянам Енгельс для операцій проти України, якщо у них є “Оленья”. Заправляти ракетоносії в повітрі вони вміють та й загалом до районів пуску їм цілком можна дотягнутися і з півночі.
Можливо надійшов наказ розосередитись і у противника є інформація, що ми маємо достатньо засобів доставки, здатних долетіти до “Оленьї”, щоб вже гарантовано прорвати ППО.
І вже теж немає сенсу ховатися за відстанню — у вересні 2024 року ми могли дотягнутися до “Оленьї” два дні поспіль.
З того часу кількість запеклих ударів з нашого боку зросла, номенклатура засобів доставки, список цілей (перевалка вуглеводнів, НПЗ, компресорні станції, виробництво порохів, ацетону, спирту, БПЛА) тільки зросли.
Важко навіть відшукати те, що ми не дістали — і стратегічного рівня арсенал, і комбінат “Росрезерву”, і найстаріший завод порохів, і два найбільші порти в Причорномор’ї, і станція “Кавказька” “Роснафти” зараз горить шосту добу.
Росіяни це розуміли та почали приблизно у грудні минулого року перекопувати стратегічний аеродром капонірами, рити траншеї, вкладали туди боєприпаси та обваловувати їх.
Тобто, якщо ми можемо таргетувати обидві злітно-посадкові смуги та склади авіабаз, то немає сенсу сидіти лише на дальньому аеродромі. Є сенс розосередити кілька машин і запас ракет по кількох аеродромах, під час тривог рятуючи борти рулюванням (дрони не перенацілюються в повітрі), а втрати ракет мінімізувати розмазуванням їх по капонірах.
Ймовірно, саме аналіз супутникових знімків дозволив підловити ворога й визначити більшість майданчиків.
Але знайти запас ракет поблизу злітно-посадкових смуг, на ґрунті та у цеху, де їх споряджали (вішали бойові частини, здійснювали передпольотний контроль, вбивали дані польотного завдання) і синхронізувати момент удару зі знаходженням там максимальної кількості боєприпасів — це рівень.
Циліндрична зона серед складу з чотирма виходами — це, поза сумнівом, цех спорядження виробів.
Туди підвозили 7+ метрові 2,5-тонні сигари, клали на ґрунт або на спеціальний візок, усередині на них підвішували краном-балкою бойові частини, вкручували підривники, завантажували польотне завдання.
А потім збоку підрулювала вантажна машина та відвозила ракету до місця підвісу її на стратегічний бомбардувальник.
А потім туди прилетіли наші дальні дрони.
Більшість — приблизно 60% — майданчиків знищено. у тих, що пережили удари, обвалування дуже сильно порване: і уламки бетону, і великі осколки двигунів, що вибухнули позаштатно, повинні пробивати навіть товщу землі.
Тому є непоганий шанс, що детонації не було, але рулі, електроніка та інша начинка ракет порвані і потребують ремонту різного ступеня, включаючи капітальний.
Навіть якщо росіяни втратили 20-30 ракет із кількома бойовими частинами в ангарі — кожна це 13 млн. доларів. Наліт окупився багаторазово і потребує негайного масштабування з нашого боку.
Плюс вийшла надовго з ладу інфраструктура, а цех спорядження ракет знищений. Навіть без чергової зміни та її можливої загибелі, без вибитих вікон за 12 км, вторинних детонацій та пошкоджень десятків будівель у селищах довкола, евакуації тисяч людей — дуже дорого.
І без можливої загибелі другого пілота та штурмана “стратега”, яких тягають по різним непевним каналам в соціальних мережах — це вже як ягідка на тістечку.
Хочеться, звичайно, вірити — і сиділи праворуч, начебто прийшли уламки та ударна хвиля, і це, можливо, в принципі. Але в нашій справі просто: немає некрологів і офіційних підтверджень — значить, немає і жертв.
Думаю, що техніку РХБЗ росіяни пригнали, коли зрозуміли, що за 10 км від аеродрому вилітають шибки і вже не могли оцінити самі на власні очі ступінь ушкоджень через вторинні детонації.
Але біля Енгельса є підземні сховища спеціальних бойових частин, вони з ймовірністю 99,9% пережили детонацію. Так, що просто пропущений у бороду, ніякого Чорнобиля.
Ну і символізм, звісно. У росіян — хаотичні удари “Шахедами” по Одесі чи Кропивницькому, у нас — вивірений напад на сили ядерної тріади.
Противник повинен зрозуміти, що агітки про ядерний попіл і удари по Лондону — це одне, але можливості зробити Росії боляче у Заходу значно більші, ніж в України.
І якщо зараз долітають до Енгельса два десятки поршневих дронів, то що станеться, коли хтось відвантажить туди півсотні 500-кілограмових бойових частин, навіть без усякого тактичного ядерного озброєння?
Чи залишиться ще чим загрожувати чи грозилка зламається?
Допоки предки нинішніх мешканців РФ не вбили свого царя, не вирізали мільйони людей и не заморили голодом ще мільйони, місто Енгельс називалося Покровськ. Так, як наше, яке вони зараз руйнують.
Шкода, що їх колишній Покровськ, не перетворився на наш. Але ми дуже швидко вчимося.
Автор: Кирило Данильченко ака Ронін
Джерело: LB.ua
Tweet
