/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F68%2Fa2fc0287f403c34fe95d46b01ed2bc3e.jpg)
Доступ до фінансування для фермерів у прифронтових областях: питання виживання, а не розвитку
Сергій Сорокунський
Вести бізнес у прифронтових областях — це щоденна боротьба не лише за врожай, а й за можливість продовжувати працювати. Для фермерів у Херсонській області фінансування — не про амбіції, а про елементарне виживання. І якщо у мирних регіонах кредитування агросектору сприймається як інструмент розвитку, то в прифронтовій зоні воно є єдиним шансом залишитися на плаву.
Чому банки не кредитують бізнес у прифронтових областях?
Українські банки неохоче йдуть на фінансування підприємств у зонах активних бойових дій або поблизу лінії фронту. Логіка проста: високі ризики, відсутність гарантій повернення коштів, знищене майно, міни в полях — навряд чи хтось із фінансових установ хоче мати справу з таким рівнем небезпеки.
Раніше у фермерів були можливості кредитуватися під посівну, брати фінансування на оновлення техніки чи розвиток тваринництва. Зараз же отримати кредит — місія нездійсненна. Навіть державні програми на підтримку аграріїв не враховують специфіку прифронтових областей, де без доступу до коштів господарства просто закриваються.
Що це означає на практиці? У звичайному бізнесі, коли тобі не вистачає оборотних коштів — ти береш кредит, перекриваєш касовий розрив і продовжуєш працювати. У нас такої можливості немає. Якщо через обстріл пошкоджено техніку чи склади, якщо поля знищені або заміновані — відновлення можливо лише власним коштом. Або взагалі неможливе.
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.

