/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F103%2Fcc43fcd0318e83baae8bbe542e5150ec.png)
Тест-драйв KGM Torres: чим підкупив нащадок SsangYong?
Впізнати, до якої марки належить цей автомобіль, з першого погляду не так уже й легко. Парадокс у тому, що це новий гравець, але водночас із чималою історією. У нас на тесті – KGM Torres.
Без погляду в минуле тут не обійтися. Ми майже нічого не знаємо про марку KGM, але добре знайомі з корейською SsangYong, яка випускала позашляховики та кросовери: Korando і Musso з 90-х, Rexton і Kyron із 2000-х. Однак справи бренду йшли не найкраще, і з 2020 року компанія почала шукати нового власника. Ним став корейський конгломерат KG Group, що вже успішно працював у хімічній, металургійній та електронній галузях. А з 2022 року до них доєдналася й автомобільна компанія. У березні 2023 року було оголошено, що SsangYong перейменовують у KG Mobility. Цікаво, що назву змінили, але логотип із крилами дракона залишили. Модель Torres спроектували саме на межі цих подій, і перші екземпляри ще продавалися під назвою SsangYong Torres. Автомобілі KGM виробляються в Кореї, на заводі неподалік Сеула, а двигуни постачають із власного підприємства Changwon.
Дизайн та екстер’єр
Назву Torres модель отримала на честь національного парку Torres del Paine, що розташований у чилійській Патагонії. Він відомий мальовничими краєвидами.
Кросовер Torres пропонується в Україні в одній комплектації з бензиновим 1,5-літровим двигуном, 6-ступеневим «автоматом» Aisin та переднім або повним приводом. Фактично тип приводу – єдине що ви можете обирати в оснащенні Torres.
Кросовер виглядає доволі оригінально. Брутальний образ у деяких елементах перегукується з позашляховиками інших марок, але загалом він самобутній. Виразні форми та грубуваті лінії демонструють техно-стиль із акцентом на впевненість і силу. Особливо мені подобається рішення решітки радіатора у поєднанні з формою світлодіодної оптики. Капот із помітними виштамповками виглядає потужно, а елементи на ньому, що імітують кріплення офроуд-обладнання, насправді є суто декоративними.
Профіль цікаво оформлений: лінія даху піднімається вгору, тоді як лінія скління опускається донизу. Доступні варіанти контрастного забарвлення — білий або сірий кузов із чорним дахом.
Інтер’єр та оснащення
Салон не поступається в оригінальності екстер’єру. Начебто дизайнери не зробили нічого надзвичайного, але багато деталей привертають увагу.
Приємно, що салон зібраний на совість: елементи якісно підігнані, немає зайвих зазорів, скрипів чи шумів під час руху. Передня панель зроблена з м’якого пластику, а от дверні карти — із жорсткого, що трохи псує загальне враження.
Екранів в салоні чимало. Приладова панель це екран 12,5 дюймів. Але якщо придивитись, то можна помітити що насправді це три окремі екрани поєднані під одним загальним склом. Панель яскрава та гарно читається. На центральному екрані зібрана інформація бортового компʼютера про витрату пального, пробіг та решту. Серед цікавих показників – кількість бензину, який ви витратили за поїздку. Це доволі зручно, якщо ти слідкуєш за витраченими літрами.
Мультимудійний сенсорний екран виглядає більшим за свої заявлені 9 дюймів. Справа в наборі гарячих кнопок, розташованих по обидва боки екрану.
Цікаво, що є ще й третій екран. Він відповідає за налаштування клімат-контролю, а також додаткові налаштування автомобіля. Матовий екран інстальовано в центральну консоль. Якщо слайднути екран по горизонталі то від налаштувань клімату потрапляєш в додаткове меню. Тут можна обрати режими руху (Sport, Normal, Winter), активація допомоги спуску з гори, блокування міжосьового диференціалу та вимкнення системи стабілізації.
Частина цих функцій продубльована в вержній стрічці, яка «закріплена» для обох сторінок меню. І як на мене, то логічніше там було закріпити кнопку вибору режимів руху, адже на кросовері ти напевно частіше обираєш між звичайним та спортивним режимом, ніж блокуєш диференціал кнопкою AWD Lock щоб розділити момент між осями 50х50.
Посадка за кермом висока, що доволі зручно. При цьому чимало місця залишається над головою. З місця водія гарний огляд. Перед тобою рельєфний капот і знов ці дивні декоративні ручки. Можливо комусь такий орієнтир допоможе контролювати габарити доволі широкого авто. Адже Torres ширше своїх основних конкурентів.
Кермо оригінальної “прямокутної” форми, проте воно зручне. А от перенасиченість спиць керма дрібними кнопками не додає зручності.
Автомобіль непогано оснащений. В переліку обладнання Torres 7 подушок безпеки, в тому числі центральна, між передніми сидіннями, датчики дощу та світла, повністю світлодіодна оптика, камера заднього огляду, парктроніки, круіз-контроль, двозонний клімат-контроль, підігрів всіх сидінь, а в передніх крісел є також вентиляція. Передні сидіння мають електроприводи регулювань, сервоприводом оснащена і кришка багажника. Мультимедійна система підтримує Apple Carplay та Android Auto.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F103%2Fc2635acc766d2d12a5086e4cca4dc4c8.jpg)
Задні сидіння доволі просторі. Якщо передні крісла можна покритикувати за короткувату подушку, то на задньому ряду з цим все ок. Нагадаємо що в задніх пасажирів також є підігрів сидінь. А літом стануть в нагоду додаткові дефлектори, розташовані між передніми кріслами.
Динамічни показники
Цікаво було спробувати цей автомобіль на ходу та порівняти його з попердниками від SsangYong. Перше враження доволі приємне. Torres їде легко та приємно рухається в міських режимах. Прискорення неочікувано хороше, зважаючи на невеликий обʼєм двигуна. Нагадаємо що під капотом 1,5-літровий турбований двигун. Він гарно справляється з 1,7-тонним кросовером. Цікаве питання, а що ж це за двигун? Це власна розробка концерну. Силовий агрегат має алюмінієвий блок, безпосереднє впорскування палива та турбонадув. Щодо надійності цього мотору, то можна орієнтуватись на рестайлову версію моделі SsangYong Tivoli (з 2019 року).
Він має потужність 163 к.с. та 280 Нм крутного моменту. Цікаво що «полиця» максимального моменту доступна в діапазоні 1500 до майже 4000 об/хв. Тобто в практично всьому робочому діапазоні. Саме тому кросовер так охоче прискорюється на обгонах. Але майте на увазі, що мова про міські режими руху. Без високих швидкостей та спортивного драйву.
Варто відзначити гарну шумоїзоляцію як від зовнішніх шусів так і двигуна. Останнього взагалі майже не чути аж до 4000 обертів. Характерна особливість налаштувань – система старт-стоп дуже навʼязлива і старається вимкнути двигун за першої ж нагоди. Все розуміємо, екологічні норми. Але хотілося б щоб прокидався двигун при стартах трохи швидше.
Разом з двигуном використовується 6-ступенева автоматична коробка передач Aisin. Це доволі надійна та сучасна коробка передач. Вона достатньо оперативна, та якщо хочеться спрацювати на випередження, то можна скористатись підкермовими пелюстками.
Зважаючи на позашляхові нотки в дизайні та чималі габарити не очікуєш, що керування буде таким приємним. Від краю до краю кермо робить лише 2,5 оберти, що неочікувано для кросовера. Коли проходите віражі, то відчуваєш що авто тримається доволі добре. Ходова добре тримає машину на поворотах. Але доволі пружна підвіска на поганій дорозі занадто ретельно повторює профіль дороги та трясе пасажирів.
Бездоріжжя для Torres – явно не загроза – кліренс 195 мм, гарно закрити дно, повний привод з можливістю примусового блокування розподілу моменту 50х50.
Коли дивишся на корму, то спочатку здається що під накладкою на кришці багажника приховане запасне колесо. Але ні. Запаска лежить в багажнику під фальш підлогою. В оману вводить і ручка відчинення багажнику. Вона розташована праворуч і створює ілюзію що варто її потягнути і двері відкриються вліво. Але ні, вони піднімаються до гори.
Багажник має обʼєм 700 л, що серйозний показник. Але майте на увазі, що це обʼєм всього багажного відділу, разом з місцем під фальшпідлогою навколо “запаски”. Корисний обʼєм в середині самого багажного відділу близько 520 л. По краях багажника є пара відділень з ремінцями для фіксації невеликим речей, а зліва також розташована розетка на 12 В.
За паспортом витрата пального має бути на рівні 10,8 л/100 км. В принципі так і є. За нашим досвідом їзди по Києву показник витрати коливався від 10 до 11 л. Але зважаючи на те як охоче Torres набирає швидкість то не важко піддатись настрою машини і тоді витрати палива будуть вищими.
Чи сподобався KGM Torres
Підсумуємо наше «дослідження» такого нового бренду і моделі. Щоб зрозуміти характер Torres потрібен був час, аби роззнайомитись з перевагами та позіціонуванням моделі. Мені особисто сподобався неординарний дизайн, за виключенням тих самих ручок на капоті.
Припав до душі просторий салон, та те, як автомобіль керується. Історія нової марки KGM зовсім коротка, але зважаючи на коріння, та сумління з яким авто зібрано, я гадаю, він готовий до наших доріг та бездоріжжя. Серед найбільш вірогідних конкурентів я б розглядав Nissan X-Trail і особливо Mitsubishi Outlander. Єдине побажання до KGM Torres – щоб його ціна була нижчою. Це була б відчутна перевага для новачка.

