Готовность к жесткому разговору: как Дания реагирует на угрозы Трампа забрать Гренландию

Данія змінює свій підхід у заочній (поки що) суперечці зі Сполученими Штатами щодо приналежності Гренландії.

2 квітня прем'єр-міністерка Метте Фредеріксен розпочинає триденне турне до Гренландії – і цей візит певною мірою є відповіддю Дональду Трампу, який заявив, що не виключає навіть силового сценарію приєднання арктичного острова.

А на додачу декілька днів тому американську космічну базу на півночі острова відвідав віцепрезидент США Джей Ді Венс, який скористався можливістю посилити критику в бік Копенгагена.

Американський бліцкриг відверто провалився.

Жителі арктичного острова відкрито продемонстрували гостям з Вашингтона, що їм не раді.

Проте така реакція на заступника Трампа не означає, що гостей із Копенгагена безсумнівно чекає у Гренландії теплий прийом.

Варто нагадати, що прем'єрка Данії прямує до Гренландії після виборів, за результатами яких партії створили широку коаліцію з наміром протистояти загарбницьким прагненням Трампа.

Проте одночасно всі ці партії підтримують оголошення незалежності від Данії, сперечаючись лише в тому, коли це краще зробити.

Та заяви Трампа, насамперед – про можливе військове захоплення Гренландії, згладили ці суперечності.

Наслідком чого стала більш активна позиція Копенгагена, який більше не може дозволити собі мовчати на погрози з Білого дому.

Холодний прийом для Венса.

"Ну й собачий холод тут!" – це були одні з перших слів віцепрезидента США, з якими він 28 березня звернувся до військовослужбовців американської бази Пітуффік.

Певно, стосувалося це не лише клімату північного заходу Гренландії, де розташована база.

Йшлося також про холодний прийом, який влаштували Джей Ді Венсу та його делегації гренландці.

Річ у тому, що представникам американської адміністрації після її загарбницьких заяв не раді на острові й не соромляться це демонструвати.

Там ще не забули січневого візиту старшого сина Трампа, який пригощав безхатьків обідом задля створення картинки прихильності "пересічних гренландців" до США...

Загалом же настрої гренландців відомі – ще у січні 85% опитаних мешканців острова заявили про небажання приєднуватись до США.

А на виборах у березні лише менше однієї п’ятої виборців підтримали партію "Налерак", яка єдина демонструє бажання розширеної співпраці зі США (але не приєднання до них).

А вже після виборів сотні мешканців гренландської столиці Нуук вийшли на вулиці після слів Трампа про те, що анексія Гренландії станеться, бо того потребує міжнародна безпека.

Тому коли на початку минулого тижня стало відомо про запланований візит американської делегації на чолі з другою леді Ушею Венс до Гренландії, реакція не забарилася.

Чинний на той момент прем’єр Гренландії Муте Егеде заявив, що візит за нинішніх обставин виглядає як провокація.

"Ми зараз у ситуації, коли це ніяк не можна назвати невинним візитом дружини політика.

Що радник з нацбезпеки (Майк Волц) робитиме у Гренландії? Єдина мета – продемонструвати силу, і сама його присутність у Гренландії явно має працювати на віру американців у місію Трампа, і тиск після того зросте", – сказав Егеде.

Прем'єрка Данії зайняла схожу позицію, заявивши, що США цим візитом чинять "неприйнятний тиск" на гренландців.

Лише в партії "Налерак" виступили за прагматичний підхід і порадили влаштувати американській делегації належний прийом.

Але вони були в меншості.

Примітно, що навіть туристична агенція в Нууку, яка спочатку погодилась на те, щоб Уша Венс відвідала її офіс, згодом відкликала дозвіл, заявивши, що не хоче брати участь у політичному цирку і бути хоч якось пов'язаною з MAGA.

За цих умов і на тлі очікувань протестів американці зрештою вирішили не відвідувати міста Нуук і Сісімут, не спостерігати за перегонами на собачих упряжках, обмежившися самою базою Пітуффік.

А до Уші Венс у поїздці приєднався і її чоловік, віцепрезидент США.

Скорочення програми візиту стало маленькою перемогою для гренландців, це привітали і в Данії.

Однак без скандалів все ж не обійшлося.

"Наше послання до Данії дуже просте: ви погано попрацювали з народом Гренландії.

Ви недостатньо інвестували в народ Гренландії і недостатньо інвестували в архітектуру безпеки цього неймовірного, прекрасного шматка суші, наповненого неймовірними людьми.

Це має змінитися", – заявив Джей Ді Венс на базі Пітуффік.

За його словами, що у США "немає іншого вибору", окрім як зайняти важливу позицію для забезпечення безпеки острова, заохочуючи народ Гренландії до незалежності від Данії.

Дедалі гостріший тон заяв, які лунали протягом останніх десяти днів з Вашингтона, вимагав від уряду Фредеріксен зняти те, що у данських ЗМІ називають "товстими оксамитовими рукавичками" дипломатичних формулювань.

"Так не розмовляють із союзниками".

"Настав час знову стати разом.

Заради миру, заради безпеки і заради майбутнього", – йдеться у пафосному відео під назвою "Америка разом з Гренландією", яке Дональд Трамп оприлюднив у своїй соцмережі.

Приблизно через п'ять годин надійшла відповідь Данії.

Міністр закордонних справ Ларс Льокке Расмуссен опублікував відео, в якому чітко дав зрозуміти, що данський уряд думає про американські дії.

"Ми, звичайно, відкриті до критики.

Але скажу відверто: нам не подобається тон, в якому вона лунає.

Так не розмовляють зі своїми близькими союзниками", – сказав він англійською мовою.

Він нагадав, що з 1945 року американська військова присутність у Гренландії зменшилася з тисяч солдатів на 17 базах і об'єктах до віддаленої космічної бази Пітуффік, де сьогодні перебуває близько 200 солдатів.

Міністр у спокійній манері вчителя згадав про оборонну угоду 1951 року між Данією та США.

За його словами, угода "відкриває широкі можливості для Сполучених Штатів мати набагато сильнішу військову присутність у Гренландії".

"Якщо це те, чого ви бажаєте, то давайте це обговоримо", – додав Расмуссен.

Схожим чином відреагувала на виступ Венса і Метте Фредеріксен, яка наголосила, що обраний ним тон розмов із союзниками не є виправданим, але вказала на правильність підвищення безпеки в Арктиці.

"Саме тому Данія зараз посилює наші зусилля.

Серед іншого, за допомогою посилення спостереження, нових арктичних кораблів, безпілотників дальнього радіуса дії і супутникового зв'язку.

Більше можливостей з'явиться пізніше.

І ми зможемо зміцнити безпеку швидше, якщо отримаємо необхідні поставки, в тому числі і від США", – заявила вона.

Критично на заяви американців відреагували не лише данські урядовці, а й представники опозиції.

Примітно, що при цьому вони говорили в унісон з владою.

Політичний лідер Данської соціал-ліберальної партії Мартін Лідегор назвав промову Венса "необґрунтованою і зневажливою" щодо Данії.

"Це все частина гри, яка має на меті виправдати бажання Трампа отримати Гренландію під владу США", – сказав він в інтерв'ю телеканалу TV 2.

За словами політичного речника Червоно-зеленого альянсу Пелле Драгстеда, промова Венса відображає стратегію адміністрації Трампа щодо створення "невизначеності, невпевненості та плутанини".

"Але важливо те, що ми в Данії стоїмо на тій позиції, на якій повинні стояти.

А саме: з чітким і виразним неприйняттям (позиції США) і чіткою і виразною підтримкою гренландців і Гренландії", – заявив політик.

Політичний лідер Ліберального альянсу Алекс Ванопслаг також висловив свою беззастережну підтримку народу і самоврядуванню Гренландії після заяв Венса.

Більш того, з відкритою заявою про приязнь до Гренландії виступив король Данії Фредерік – подібні прояви для королівського дому є рідкісними і оглядачі вважають, що слова монарха є потужною підтримкою гренландців у протистоянні з Трампом.

Громадськість у Данії теж не лишилася осторонь.

В суботу, наступного дня після візиту Венса на острів, демонстрації пройшли у Копенгагені, біля посольства США, та в Орхусі, другому за величиною містом Данії.

Основним повідомленням цих акцій було підкреслити єдність Данії і Гренландії перед тиском з боку США.

Але з завершенням візиту Венса затишшя у заявах США щодо Гренландії не сталося.

В інтерв'ю 29 березня Дональд Трамп заявив, що США стовідсотково отримають острів, і не виключив, що це може статися за допомогою військової сили.

А коли його запитали, який сигнал цим він надішле правителю Росії Владіміру Путіну, президент США відповів: "Мені все одно".

І того ж дня в офісі Фредеріксен оголосили про її майбутній "візит для зміцнення єдності з Гренландією".

Сигнал Трампу.

"Гренландія щойно пройшла через хороший демократичний процес і сформувала широкий уряд.

Для мене важливо якнайшвидше відвідати і привітати його нового голову", – заявила Фредеріксен.

При цьому її візит відбудеться ще до початку роботи нового уряду Гренландії, адже новий склад її парламенту збереться на перше засідання 7 квітня.

І одночасно – початок візиту передуватиме першій американсько-данській зустрічі на високому рівні після переобрання Дональда Трампа.

За даними ЗМІ, 3 квітня міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен проведе переговори з держсекретарем США Марко Рубіо.

Подібна поспішність у майбутньому уряді Гренландії сподобалась не всім – майбутня глава МЗС Вівіан Мотцфельдт, лідерка партії "Сіумут", партнером якої в Данії є партія Фредеріксен, назвала візит до затвердження уряду "недоречним".

Втім, цей голос у меншості.

Анна Вангенгайм, яка є заступницею голови партії-переможниці виборів "Демократіт" і номінована на посаду міністра охорони здоров'я та інвалідності в новому гренландському уряді, навпаки, вважає, що візит є своєчасним.

"Це позитивно, що вона вирішила приїхати сюди і привітати новий уряд Гренландії", – сказала вона в інтерв'ю DR News.

Членкиня парламенту Гренландії Аая Хемніц від партії "Інуїт атакатігііт" попереднього прем'єра Муте Егеде каже про позитивні очікування гренландців, з якими вона спілкувалася, від візиту Фредеріксен.

Вона також відзначила слушність моменту, в який відбувається візит – після і парламентських, і місцевих виборів, які пройшли 1 квітня.

"Це велика радість, що Метте Фредеріксен приїжджає сюди.

Я думаю, що це заплановано так, щоб вона приїхала одразу після завершення всіх виборчих кампаній у Гренландії", – сказала Хемніц.

Гаряче вітає візит і майбутній прем'єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен, лідер партії "Демократіт".

"Данія є нашим найближчим партнером, і природно, що ми зустрінемося якомога швидше.

Я висловив своє побажання прем'єр-міністерці, щоб запланована зустріч відбулася", – заявив 33-річний політик.

Більш того, Нільсен відкрито говорить про бажання посилювати партнерство з Данією.

"Сьогодні ми є частиною Співдружності, і поки ми є частиною цієї конструкції, ми повинні будувати наші відносини і наше партнерство, щоб зробити їх міцнішими, поки одного дня ми не зможемо стати незалежною країною", – сказав він 31 березня.

Так само категоричний він і щодо останніх заяв Дональда Трампа.

"Президент Трамп каже, що Сполучені Штати "отримають Гренландію".

Дозвольте мені внести ясність: Сполучені Штати не отримають її.

Ми не належимо нікому іншому.

Ми самі визначаємо своє майбутнє", – підкреслив Нільсен.

Таким чином, завдяки цьому візиту прем'єри Данії і Гренландії мають можливість спільно заявити, що вони хочуть розвивати партнерство, і підкреслити, що острів не бажає стати частиною США.

Звісно ж, подібна демонстрація не здатна стримати Дональда Трампа, якщо він справді вирішить здобути Гренландію, але вона все ще є сильним сигналом світу.

І особливо – Вашингтону.

Авторка: Іванна Костіна,.

журналістка "Європейської правди".