США не верят в скорый мир, Украину ждут в НАТО, Венгрия уходит из Гааги: новости дня

Все важливе і цікаве за середу, 2 квітня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

США не вірять у швидкий мир.

Трамп і його радники ставили за мету досягти повного припинення вогню до квітня або травня.

А довготривалу мирну угоду вони сподівалися укласти в наступні місяці.

Але жодна з цих домовленостей не виглядає близькою, кажуть джерела агентства.

Тим часом половина Сенату США на чолі з республіканцем Ліндсі Гремом та демократом Річардом Блюменталем представили у вівторок двопартійний законопроєкт про введення санкцій проти Росії у випадку, якщо Кремль зірве мирні зусилля президента США щодо України.

Санкції, представлені 50 американськими сенаторами, включають 500-відсоткові мита на імпортні товари з країн, які купують російську нафту, газ, уран та інші продукти РФ.

Як повідомив телеканал CNN, цього тижня російський переговірник Кирил Дмитрієв відвідає Вашингтон, щоб зустрітися зі спецпредставником Дональда Трампа Стівом Віткоффом.

Його поїздка стане першим візитом для переговорів російського представника такого рангу до Вашингтона з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році.

У Кремлі підтвердили можливість візиту представника Путіна у Вашингтон.

А журналісти CBS News дізналися, що посланця Путіна можуть прийняти в Білому домі вже сьогодні.

Тим часом виборців американських демократів все більше тиснуть на Демократичну партію зайняти більш жорстку позицію щодо Трампа.

На цьому тлі сенатор-демократ Корі Букер встановив рекорд у Сенаті США, виступивши з найдовшою промовою у його сучасній історії, у якій критикував політику адміністрації Дональда Трампа.

Переозброєння Європи.

Видання Euractiv інформує, що на тлі переговорів США про мирне врегулювання з Росією і Україною, всі дискусії на тему зміни підходу НАТО до відносин з РФ "призупинені".

Минулого року 32 лідери Альянсу заявили, що хочуть розробити рекомендації щодо стратегічного підходу НАТО до Росії з урахуванням мінливого середовища безпеки до свого наступного саміту в липні цього року.

Саміт в Гаазі мав стати поворотним моментом у відносинах між НАТО і Росією після того, як вони залишаються замороженими через повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

Сьогодні генсек НАТО Марк Рютте перед зустріччю міністрів закордонних справ Альянсу у Брюсселі фактично підтвердив те, що Сполучені Штати будуть концентруватися на протистоянні з Китаєм.

Рютте був змушений відповідати на запитання журналістів про нещодавню публікацію The Washington Post, за якою стратегія Пентагону враховуватиме тільки конфлікт із Китаєм, а загроза з боку Росії здебільшого буде справою європейських союзників.

Генсек у відповіді, фактично, став на сторону американського підходу і заявив, що для членів Альянсу важливо усвідомлювати наявність не лише російської загрози.

"Природно, що вони хочуть концентруватися більше і більше на тій частині світу (індо-тихоокеанському регіоні – ЄП).

І тому цілком логічно, що європейцям треба мати дедалі більшу роль (у захисті Європи – ЄП)", – сказав генсек.

Раніше ЗМІ повідомляли, що Дональд Трамп розглядає можливість внесення суттєвих змін до політики участі США в НАТО.

Зокрема, деякі держави Альянсу вже заявили, що переглянуть плани придбання американських винищувачів пʼятого покоління F-35 через побоювання стосовно позиції США.

У середині березня Європейська комісія оприлюднила оборонну пропозицію під назвою Re.

Arm Europe, яка, серед іншого, включає план запозичення 150 мільярдів євро для надання кредитів урядам країн ЄС, щоб вони могли витратити їх на оборонні проєкти.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підкреслювала, що "ці кредити повинні фінансувати закупівлі в європейських виробників, щоб сприяти розвитку нашої власної оборонної промисловості".

Arm і тим, що США виключені з неї".

Агентство зазначає, що американські офіційні особи у розмовах з європейськими колегами заявили, що вони хочуть, щоб країни Європи продовжували купувати зброю в США попри нещодавні кроки Європейського Союзу, спрямовані на обмеження участі американських виробників у тендерах на постачання зброї.

План "Переозброєння Європи" з’явився ще й на тлі заяв Дональда Трампа про необхідність збільшення витрат членів НАТО на оборону.

Вимоги до оборонних витрат в Альянсі можуть зрости у понад 1,5 рази, вважає Марк Рютте.

Греція планує витратити 25 млрд євро на модернізацію збройних сил.

"План передбачає найбільш радикальну трансформацію збройних сил в сучасній історії країни.

Світ змінюється непередбачуваними темпами", – сказав прем'єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс.

Зустрічі на підтримку України.

За даними газети Financial Times, у Британії пропонують спільний європейський фонд для переозброєння Європи.

Про це йдеться у неофіційному документі, який підготували посадовці Міністерства фінансів Великої Британії.

Як зазначається, у документі наводяться аргументи на користь створення багатостороннього фонду для "коаліції рішучих", який запозичував би кошти на ринках за вигідними ставками і підтримував би оборонні витрати.

Минулого тижня цей неофіційний документ нібито був розісланий до ключових європейських столиць для обговорення.

Міністри оборони "коаліції рішучих" наступного тижня зберуться у штаб-квартирі НАТО.

Зустріч відбудеться 10 квітня у Брюсселі з ініціативи Британії та Франції.

А на наступний день Сполучене Королівство і Німеччина скликають засідання Контактної групи з оборони України (формат "Рамштайн").

Німеччина вперше буде співорганізаторкою засідання.

Протидія впливу Росії.

Отже, Сполучені Штати фактично кажуть, що загрозам Росії має протистояти Європа.

Тим часом Кремль не полишає спроб дестабілізації країн Європи.

Польща підтвердила передачу Україні російського агента, а Чехія викрила в себе російську шпигунку і її видворять з країни.

У Молдові заявили, що Росія витратила 200 млн євро на підкуп виборців.

Молдовські правоохоронні органи заявили, що зусиллями з підкупу виборців керував проросійський олігарх-утікач Ілан Шор і його прихильники.

Сьогодні Британія запровадила санкції проти російської автономної некомерційної організації (АНО) сприяння розвитку міжнародного співробітництва "Євразія", яка діє "від імені або за вказівкою" олігарха-втікача Ілана Шора, а також пов’язана з ним.

Також до санкційних списків внесли членкиню правління та лідерку молдовської партії "Відродження" Наталію Параску і депутатку парламенту Молдови Марину Таубер.

Вони також "діють від імені або за вказівками Ілана Шора".

Президентка Молдови Мая Санду привітала санкції Британії – це "чіткий сигнал про те, що у підривних дій є наслідки".

Партія влади Польщі заявила про серйозну кібератаку зі "східним слідом".

Щодо євроінтеграції України.

В Україні офіційно запустили програму Ukraine2EU для підтримки вступу в ЄС.

Програма, яку офіційно запустили 1 квітня, покликана підтримувати українські інституції в управлінні процесом вступу до ЄС та впровадженні необхідних реформ.

Ukraine2EU діятиме з 2025 до 2027 року та буде реалізована Литовським центральним агентством управління проєктами (CPVA).

"Завдяки програмі Ukraine2EU ми зміцнюємо інституційну спроможність України та забезпечуємо стабільний прогрес у напрямку європейської інтеграції", – заявила посол ЄС в Україні Катарина Матернова.

Глава МЗС Литви Кястутіс Будріс вважає, що Україна може приєднатися до Європейського Союзу і раніше, ніж у 2030 році.

У червні 2024 року Україна офіційно розпочала переговори про вступ до ЄС.

Відтоді триває процес скринінгу на відповідність європейському законодавству.

Україна вже пройшла скринінг за першим та найважливішим кластером переговорів – "Основи" (англ.

Проте звіт за результатами скринінгу цього кластера ще не опубліковано через спротив Угорщини.

Про основні виклики, відображені у проєкті звіту, з якими Україні доведеться зіткнутися, читайте в колонці кандидатки економічних наук Олександри Булани Виклики державного рівня: з якими проблемами зіткнеться Україна під час переговорів з ЄС.

Україну чекають у НАТО.

В Північноатлантичному альянсі наполягають, що у політиці НАТО щодо майбутнього членства України не відбулося жодних змін.

Про це, як повідомив кореспондент "Європейської правди" з Брюсселя, заявив у розмові з журналістами представник Альянсу, що спілкувався на умовах анонімності.

За словами посадовця, попри останні заяви керівництва США, у НАТО не вважають, що позиція щодо членства Україна зазнала змін.

Також не відбулося змін у раніше ухваленій політиці у відносинах з Україною.

"Союзники сказали на саміті у Вашингтоні, що шлях України до НАТО є незворотним.

Це рішення лишається чинним, воно лишається спільною політикою НАТО", – зазначив він.

Вартість захоплення Гренландії.

У Трампа почали вивчати вартість захоплення Гренландії.

Виданню The Washington Post повідомили, що посадовці Білого дому останніми тижнями здійснили кроки з визначення фінансових наслідків перетворення Гренландії на територію США.

Двоє співрозмовників зазначили, що співробітники бюджетного відділу Білого дому намагаються зрозуміти, у скільки може обійтися утримання Гренландії в разі її придбання.

Вони також намагаються оцінити, який дохід у бюджет США могли б принести природні ресурси Гренландії.

Один з варіантів, які вивчаються, – запропонувати уряду Гренландії вигіднішу угоду, ніж їй пропонує Данія, яка наразі субсидує послуги на острові на суму близько 600 мільйонів доларів на рік.

Тим часом данське керівництво перейшло до жорсткої реакції на дії та заяви США щодо Гренландії.

Сьогодні премʼєрка Данії Метте Фредеріксен прибула в Гренландію з кількаденним візитом.

Під час візиту вона хоче надіслати чіткий сигнал США.

"Гренландія належить гренландцям, і США не повинні захоплювати Гренландію.

І, звичайно, це те послання, про яке ми всі разом будемо говорити протягом наступних кількох днів", – сказала прем’єрка Данії.

За її словами, під час її візиту буде обговорюватися ситуація у сфері зовнішньої політики та безпеки і те, як разом підходити до цього "дуже складного завдання".

Про реакцію Данії на загарбницькі заяви адміністрації Дональда Трампа, а також про позицію гренландців та їхнього уряду, читайте в статті журналістки "Європейської правди" Іванни Костіної Готовність до жорсткої розмови: як Данія реагує на погрози Трампа забрати Гренландію.

Генсек НАТО Марк Рютте сьогодні підкреслив, що Гренландія – "це частина Данії".

Утім, він підкреслив, що розуміє ширший контекст проблеми.

Угорщина йде з Гааги.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу їде до Угорщини на чотириденний візит, попри ордер Міжнародного кримінального суду на арешт.

Угорщина теоретично зобов'язана заарештувати і передати будь-яку особу, на яку є ордер суду, але прем'єр-міністр країни Віктор Орбан чітко дав зрозуміти, що Угорщина не буде дотримуватися цього рішення.

Очікується, що під час візиту прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху Угорщина оголосить про перенесення свого посольства в Ізраїлі з Тель-Авіва до Єрусалима.

Напередодні візиту видання Szabad Europa повідомило, що Угорщина вирішила вийти з Міжнародного кримінального суду.

Допомога Україні.

ЄБРР у 2025 році надасть Україні 1 млрд євро на відновлення енергетики, волонтери Фінляндії передали в Україну 9 "швидких" та гуманітарний вантаж.

Чехія готова інвестувати 100 млн євро в оновлення українських лікарень.

Щодо рейтингів ультраправих.

Антиукраїнський кандидат у президенти Польщі втрачає підтримку виборців, свідчить опитування Pollster на замовлення газети Super Express.

Кандидат у президенти Польщі від ультраправої "Конфедерації", антиукраїнський політик Славомір Менцен опустився на третє місце порівняно з попереднім опитуванням у перегонах за найвищу посаду в державі.

Менцен нещодавно викликав обурення своїми суперечливими заявами щодо абортів.

У Румунії ультраправий кандидат в президенти Джордже Сіміон лідирує, але програє у другому турі.

Опитування провело незалежне агентство маркетингових досліджень MKO.

У парламенті Румунії стурбовані можливим втручанням РФ у вибори.

Зокрема, очільник комітету парламенту Румунії з контролю за спецслужбами Александру Мурару бачить "конкретні ризики" втручання Росії у вибори в Румунії та інших європейських країнах.

Решта новин.

Британія з середи запроваджує нові вимоги для в'їзду громадян ЄС.

Лідери розділеного Кіпру вперше за довгий час досягли згоди щодо низки питань.

За підтримки Європолу "накрили" велику педофільську онлайн-платформу.

США викрили мережу, яка постачала хуситам зброю і крадене українське зерно.

У Франції кажуть, що військова конфронтація неминуча, якщо не буде ядерної угоди з Іраном.

Німеччина надасть Молдові 37 млн євро на зміцнення енергосектора.