Грузия говорит о войне: зачем с России хотят снять ответственность за агрессию 2008 года

Грузинська влада, зупинивши рух країни до Європи, тепер зайнялася її минулим.

А в реальності – комісія має легалізувати озвучені раніше звинувачення на адресу опозиції від партії влади "Грузинська мрія".

Цих звинувачень щонайменше два, і вони не зовсім поєднуються між собою.

Перше – війна начебто почалася виключно через авантюрний склад мислення тодішнього президента Міхеїла Саакашвілі.

А друге звинувачення полягає в тому, що тодішня влада Грузії нібито виконувала завдання з-за кордону та свідомо розпочала війну з Росією.

І яку б із цих версій не було обрано за офіційну, в партії влади не приховують, що.

наслідком роботи комісії має стати конституційна заборона для партії Саакашвілі "Єдиний національний рух".

І не лише для неї, а й також для "пов’язаних із нею політичних сил".

Навіщо грузинській владі знадобилося таке плазування перед Росією? І якого результату вони сподіваються досягти?.

Згадати війну з РФ.

Вперше про наміри переглянути причини війни 2008 року у "Грузинській мрії" оголосили ще у вересні минулого року – напередодні парламентських виборів.

Ба більше, таку заяву несподівано зробив засновник та почесний голова партії влади Бідзіна Іванішвілі.

"Щойно закінчаться вибори 26 жовтня, коли будуть засуджені зачинателі війни, коли абсолютно всі винні у руйнуванні грузинсько-осетинського братерства та співіснування отримають найсуворішу юридичну відповідь, ми обов'язково знайдемо в собі сили вибачитися за те, що відповідно до отриманого завдання, зрадницький Національний рух у 2008 році огорнув у полум'я наших осетинських сестер та братів", – заявив він на передвиборчому мітингу у Горі.

Така заява виявилася справжнім шоком навіть для багатьох прихильників керівної партії.

Адже навіть за неоднозначного ставлення до ролі президента Саакашвілі у тій війні оцінка, що винуватцем війни є Росія, завжди була консенсусом у грузинському суспільстві.

"Сьогодні Бідзіна Іванішвілі заявив, що Грузія винна у війні 2008 року і що Грузія напала на осетинський народ.

При цьому він прирівняв грузинських воїнів до терористів та звинуватив у геноциді осетинів!" – йдеться у заяві молодіжного руху "Дафіоні".

Тим дивнішим було оголошення таких планів напередодні визначальних виборів.

У відповідь представники "Грузинської мрії" почали вкидати тезу, що такий перегляд недавньої історії нібито є необхідним для реінтеграції країни.

Мовляв, після виборів (якщо партія влади, звичайно, збереже її) може з’явитися вікно можливостей для повернення окупованих Росією територій.

І головне – треба бути готовими до цього.

Ці тези дивно виглядали вже тоді – Росія не давала жодних підстав вважати, що вона може повернути назад окуповані Абхазію та Цхінвальський регіон (відомий також як Південна Осетія).

Попри це, обіцянка Іванішвілі нікуди не ділася, і тільки-но влада стала почуватися більш-менш надійно, до теми "грузинського Нюрнберга" повернулися офіційно.

Слідство із заздалегідь відомим результатом.

"Хочу прокоментувати ажіотаж, викликаний нашою роботою минулого тижня, серед деяких шкідників та жертв їхньої пропаганди.

Наша комісія не розслідує дії військових, наша комісія вивчає різні аспекти та питання діяльності політичних посадових осіб режиму Національного руху", – таку заяву зробила 31 березня голова парламентської слідчої комісії Тея Цулукіані.

Вже з однієї цієї заяви можна зробити висновок і про об’єктивність розслідування, і про майбутні висновки слідства.

Отже, Саакашвілі та людей з його команди звинувачують у тому, що Грузія розпочала війну без плану воєнних дій, внаслідок чого не було вчасно проведено евакуацію цивільного населення.

Також слідча комісія намагалася знайти підтвердження того, що бойові дії були розпочаті через обіцянки Сполучених Штатів надати Тбілісі військову допомогу.

На перше засідання були запрошені політики попередньої влади: колишній голова МЗС Григол Вашадзе, експрем’єр Зураб Ногаїделі, а також Паата Давітая, який очолював першу парламентську комісію з розслідування причин війни 2008 року.

І перші свідчення виявилися такими, що суперечать звинуваченням влади.

"Грузія робила все можливе, щоб не допустити війни..

У 2006 році Росія почала готувати своїми тренуваннями проксі-бандформування, щоб перевірити у Грузії ті кроки, які вона зробить пізніше в Україні.

І як на це відреагує Захід", – заявив Григол Вашадзе.

Попри те, що частина свідків критикували стиль управління Саакашвілі й навіть заявляли, що війни можна було уникнути (що відповідало меті комісії), жоден із них не перекладав відповідальність за її початок з Росії на Грузію.

На наступне засідання запросили військових.

Від них намагалися почути, що влада кинула їх напризволяще, що бойові дії велися без плану, і це призвело до численних смертей – як військових, так і цивільних.

Попереду – найбільш гучний свідок, експрезидент Саакашвілі.

Попри це, у "Грузинській мрії" вже впевнені у фінальних висновках комісії та наслідках її роботи.

"Тепер уже очевидно, що висновок тимчасової слідчої комісії парламенту дасть нам міцну основу для звернення до Конституційного суду Грузії з вимогою визнання Єдиного національного руху та його сателітних партій неконституційними", – заявив формальний голова партії влади Мамука Мдінарадзе.

Поступки заради миру?.

Досі незрозуміло, кого чинна влада має на увазі під "сателітними партіями", проте виглядає так, що під загрозою заборони можуть опинитися всі або майже всі опозиційні партії Грузії – усі вони так чи інакше співпрацювали з партією Саакашвілі.

Така стратегія дозволяє "Грузинській мрії", як вона й обіцяла, "створити нову опозицію" – таку, яка не буде загрожувати їхній владі.

Одночасно, на тлі прозахідних протестів, що досі тривають, атака на опозицію дає можливість владі перехопити ініціативу.

Зокрема, на дачу свідчень до комісії вже запрошені багато лідерів опозиційних сил.

Наразі більшість із них заявила про невизнання повноважень і самої комісії, і парламенту, який її створив.

А відповідно – вони не збираються туди йти.

Проте така відмова карається роком тюремного ув’язнення.

І не виключено, що таким чином влада намагається заздалегідь поставити опозиціонерів у безвихідне становище.

Відповідні справи вже почали готувати.

Зокрема, справу відкрили проти лідера опозиційної партії "Сильна Грузія" Мамуки Хадзарадзе – наразі йому встановлено заставу у розмірі 50 тисяч ларі (близько 743 тисяч грн).

Але одночасно грузинська влада відновила дію закону "Про державну зраду", скасованого ще у 2009 році.

Цілком ймовірно, це пов'язані речі – топпредставників попередньої влади планується переслідувати саме за цією статтею.

Проте ключове питання: навіщо "Грузинській мрії" таке плазування перед РФ?.

Зокрема, у партії вже заявили, що комісія планує завершити свою роботу до 5 травня.

Ця інформація була сприйнята як частина домовленостей із Кремлем – що визнання провини Тбілісі відкриє можливість запрошення для "президента" Михаїла Кавелашвілі до Москви на військовий парад 9 травня.

Розпочавши тим самим "з чистого листа" відносини з РФ.

Щоправда, згодом у партії влади заявили, що визначеного терміну завершення роботи слідчої комісії немає, проте підозри це не зняло.

Тим більше, у грузинської влади дійсно є вагомі причини поспішати.

Схоже, що "Грузинську мрію" всерйоз непокоїть, що у разі довгострокового перемир’я в Україні у Росії знову з’явиться апетит до втручань у справи країн-сусідів, у тому числі – до країн Південного Кавказу.

Ба більше, не виключений сценарій, що, не отримавши бажаної перемоги у війні з Україною, у Кремлі потребуватимуть "маленької переможної війни" із кимось з інших сусідів.

Грузія, яка вже демонстративно розірвала відносини із Заходом, може виявитися для цього ідеальною ціллю.

Зменшити ймовірність такого сценарію можливо за рахунок відновлення діалогу, насамперед з ЄС.

Проте схоже, що "Грузинська мрія" обрала інший шлях – спробувати умиротворити агресора, заздалегідь виконавши усі його побажання.

Юрій Панченко, редактор "Європейської правди",.

Аміран Хевцуріані, професор Грузинського технічного університету, засновник Грузинсько-Українського центру, з Тбілісі.