Малюнки від доньок, які офіцер Збройних сил України завжди носить із собою

– Малюнки донечки надіслали мені позаторік. Тепер із ними не розлучаюся, – розповідає 34-річний Святослав Іволга, боєць 59-ї окремої штурмової бригади сил безпілотних систем– Старшій – Альбіні – 11. Ім'я сам обирав. Раніше ходила на танці. Тепер їй більше подобається гра на скрипці. А на танці віддали молодшу. Бере участь у змаганнях, недавно посіла друге місце. Їй 6 років, пішла у школу. Евеліна – це вже воля дружини так назвати дитину.Святослав Іволга родом з Олександрії на Кіровоградщині. За освітою – учитель фізкультури. Перший контракт із ЗСУ підписав 2017 року. Згодом демобілізувався, але 4 лютого 2022-го, за 20 днів до початку повномасштабної війни, повернувся до лав. Починав гранатометником, згодом став командиром відділення. 2023-го продовжив контракт на п'ять років. Нині має офіцерське звання, заступник командира роти.– Запам'ятався один із штурмів. Первомайське – 2023 рік, – згадує боєць. – Солдати ворога засіли за зруйновану будівлю. Дістаємо їх гранатами. Я вибігаю, викидаю гранату. На бронежилеті ззаду – карабін. Повертаюся через прохід, через який натягнуто дріт. Карабін за нього чіпляється. Висну й нічого не можу зробити. Чекав, доки побратими підбігли та зняли мене. Добре, що окупанти не спалили моєї "позиції".За час війни Святослав мав два поранення.– Під час останнього дивом врятувався. Їхав вулицею, вороги обстрілювали з обох боків. Одна з куль влучила у заднє вікно машини і зрикошетила у стегно. Під час реабілітації мав можливість більше уваги приділити донькам. Виконую майже всі їхні забаганки – або в розважальний центр ідемо, або їдемо на природу відпочити. Прошу їх менше чубитися. Бо обидві свої "бої" люблять влаштовувати. Частіше перемагає старша, – говорить Іволга. – Їй серед навчальних предметів фізкультура подобається. А ще українська мова та література. Математики не любить – Альбіна в мене пішла. А менша інколи запитує про війну. "Що там твої дяді?" – цікавиться.