Що насправді хоче досягти Трамп введенням мит?

Економічні наслідки рішень Трампа, на мою думку, будуть переважно негативні, зокрема для самих США, особливо у середньо- і довгостроковій перспективі. Але хай про це пишуть економісти.

У цій ситуації треба розуміти, що Трамп мислить не з погляду економіки, а як політик транзакційного типу, для якого торгівля – це не співпраця, а бартер сили та вигоди, і тут важливо дивитися не лише через економічну, а передусім через політичну, геополітичну та ідеологічну призму.

Тож чому Трамп це робить? Що він насправді хоче досягти?

• По-перше, електоральна мобілізація: гра на середньому класі, білих виборцях і робітниках.

Трамп говорить мовою «економічного націоналізму», зрозумілою виборцям із промислових штатів («rust belt»): Пенсильванія, Мічиган, Огайо, Вісконсин. Він створює образ: «я – той, хто захищає американських виробників від хижої глобалізації».

Навіть якщо економіка страждає, меседж простий: «терпіти треба, бо ми боремось за свою країну». «We are declaring economic independence. We don’t need the world. The world needs us».

• По-друге, ідея «економічного суверенітету» як частина політики «America First».

Для Трампа сильна країна – це самодостатня країна. Він не вірить у глобалізацію, вважає її згубною для США. Його мета – переорієнтувати американську економіку на внутрішні ресурси, стимулювати локальне виробництво, зменшити залежність від Китаю, ЄС, Мексики тощо.

• По-третє, формування нової моделі глобальної торгівлі: силової, двосторонньої, ієрархічної.

Трамп хоче замінити багатосторонні правила (ВТО, глобальні угоди) двосторонніми «вигідними» угодами, де США – старший партнер.

За його логікою США – це економічна імперія, яка має диктувати умови, а не узгоджувати їх. Він сповідує «шантажний» підхід до торгівлі: якщо хочете доступу до ринку США – поступіться політично/економічно.

• По-четверте, тиск на Китай, ЄС та інших – не тільки економічний, а геополітичний.

Китай – стратегічний суперник. Трамп хоче змусити його поступитися у технологічних перегонах, в питаннях штучного інтелекту, мікроелектроніки, експорту капіталу.

ЄС – об’єкт недовіри. Трамп вважає, що Брюссель «паразитує» на американській безпеці та економіці. Мита – це важіль тиску для досягнення ширших геополітичних цілей.

• По-пʼяте, медіаефект і контроль над інформаційним полем.

В умовах внутрішніх проблем (імміграція, інфляція, борги, падіння бірж) тарифи – потужний символ сили, «чітких рішень», «національного прориву». Це політична демонстрація рішучості – неважливо, що говорить МВФ чи Bloomberg.

Трамп не оперує категоріями стандартної економіки. Він мислить як бізнесмен з реального сектору: короткий горизонт, прямий прибуток, контроль над ситуацією. Він не очікує ідеальних наслідків, але сподівається на «перезавантаження» системи, в якій США почнуть «грати в іншу гру».

З огляду на його нинішню поведінку, то він не боїться економічних втрат у короткостроковій перспективі, якщо вони слугують: його передвиборчій кампанії (не дарма ж він говорить про третій строк у тому чи іншому вигляді), демонстрації жорсткої геоекономічної сили, зменшенню залежності від суперників, формуванню нової парадигми глобальної торгівлі, де США – беззаперечний центр.