Спав у трунах та писав з паралізованою рукою: 7 маловідомих фактів про Івана Франка

Він працював до останніх днів, попри фізичні страждання, і залишив по собі величезний творчий доробок. 24 Канал зібрав 7 маловідомих фактів з життя Івана Франка.

Спав у трунах

Навчаючись у Дрогобицькій гімназії, юний Франко жив у далекої родички, яка мала столярну майстерню. Виготовляючи труни, вона зберігала їх у домі, і Франко нерідко використовував їх як ліжко. Тоді ж він почав збирати власну бібліотеку, що налічувала майже 500 книжок, а згодом виросла до 12 тисяч примірників.

Три арешти та голод

Франко тричі потрапляв під арешт. Під час першого ув’язнення провів 11 місяців у камері з кримінальними злочинцями.

Відомо, що після одного з арештів його змусили босоніж пройти 200 кілометрів з Коломиї до Дрогобича.

Після другого арешту у 1880 році Франко ледь не помер з голоду. Тоді за тиждень у готелі він написав повість "На дні" й на останні гроші надіслав її до Львова. Після цього він три дні жив на копійки, які знайшов на березі річки Прут, їх йому вистачило хіба на одну хлібину. Врятував Франка старий служитель готелю.

Франко тричі потрапляв до в'язниці / Фото з відкритих джерел

Мовний геній

Франко знав 14 мов і перекладав українською з 48 мов, зокрема східних. Також відомо, що він писав не лише рідною мовою, а й польською, німецькою та іншими. Франко переклав українською мовою твори близько 200 авторів.

Навчив галичан бути українцями

Франко відіграв ключову роль у поширенні назви "українці" серед галичан, які традиційно називали себе "русинами". У своєму "Одвертому листі до галицької української молодежі" (1905) він наголошував на необхідності об’єднання без поділу за регіонами.

Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів,
– писав Франко.

Франко поширив назву "українці" серед галичан / Фото з відкритих джерел

Любитель риболовлі

Риболовля була одним з улюблених занять Франка. Він часто вирушав на рибалку з друзями, колегами та рідними. Полюбляв ловити рибу не лише сітками й саком, а й голіруч.

Писав із паралізованою рукою

Через хворобу у Франка паралізувало руку, тому писати йому ставало дедалі складніше. Він вимушено затискав перо чи олівець у хворій руці, виводячи кожну літеру окремо. На допомогу йому приходили секретарі, серед яких був і його син Андрій. Однак після смерті Андрія у 26-річному віці Франко мусив наймати помічників.

Франко диктує секретареві свої твори / Фото Vogue

Помер у самотності й злиднях

Коли Франко пішов із життя 28 травня 1916 року, поруч із ним не було рідних: його сини перебували в армії, дочка – у Києві, а дружина – в лікарні. Через нестачу коштів на окрему могилу, його поховали у чужій вишитій сорочці в "позиченій" ямі на шість домовин. Лише через десять років тіло Франка було перепоховано в окремій могилі.