Трамп и ящик Пандоры: как новые пошлины изменят мировую торговлю и как пострадают Украина и ЕС

"Давайте чітко усвідомлювати величезні наслідки.

Глобальна економіка сильно постраждає.

Невизначеність закрутиться в спіраль і спровокує зростання подальшого протекціонізму.

Наслідки будуть жахливими для мільйонів людей по всьому світу".

Таку заяву 3 квітня оприлюднила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, реагуючи на повномасштабну "торгову війну", розпочату президентом США Дональдом Трампом.

При цьому в своїй заяві фон дер Ляєн визнає: "глобальна торгова система має серйозні недоліки".

"Я погоджуюся з президентом Трампом, що інші несправедливо користуються чинними правилами.

І я готова підтримати будь-які зусилля, спрямовані на те, щоб глобальна торгова система відповідала реаліям світової економіки", – стверджує голова Єврокомісії.

Проте спосіб, яким президент США вирішив долати ці проблеми, більш нагадує лікування головного болю гільйотиною.

І йдеться не лише про підвищення митних ставок, про що оголосив Дональд Трамп.

Це рішення відкрило скриньку Пандори, наслідком чого стане безліч ударів по світовій торгівлі.

Й тому це рішення безумовно вдарить по всіх країнах, включаючи Україну.

А для ЄС це може стати особливим випробуванням – не виключено, що новими митами Трамп спробує розколоти Євросоюз.

Торгова формула Трампа.

"Сьогодні – День визволення.

Це один з найважливіших днів в американській історії, це – декларація американської економічної незалежності… Ми знову зробимо Америку великою і багатою", – так Дональд Трамп анонсував запровадження нових мит проти більшості країн світу.

"Роками працьовиті американські громадяни були змушені сидіти осторонь, коли інші країни багатіли та ставали могутніми, багато в чому за наш рахунок.

Але тепер наша черга процвітати.

Я звинувачую колишніх президентів і колишніх лідерів, які не виконували свою роботу.

Вони дозволили цьому статися", – додає він.

Заради цих мит президент США розширив трактування загроз нацбезпеці, включивши туди торговий дефіцит.

Цей крок дозволяє Трампу вводити нові мита без згоди Конгресу.

Запропоновані Трампом захисні заходи складаються з двох груп.

Перша – "мінімальний базовий тариф", який набере чинності вже 5 квітня.

Цей тариф становитиме 10% і вводиться для більшості країн світу (включаючи й Україну).

Проте для більшості країн цим тарифом справа не обмежиться.

Для тих країн, які мають значний профіцит у торгівлі товарами зі Сполученими Штатами, вводиться "тарифна відповідь".

Її почнуть стягувати з 9 квітня, і вона встановлена для кожної країни окремо.

При цьому ставка цієї "тарифної відповіді" не залежить від рівня тарифного захисту, встановленого щодо товарів із США.

Певна логіка в цьому є.

В умовах сучасної торгівлі митна ставка – лише один і далеко не найпотужніший інструмент торгового захисту.

Наприклад, Китай має не дуже високі митні бар’єри, проте вийти на цей ринок досить складно через бюрократичні перешкоди.

Це і є тими "несправедливостями", про які, зокрема, говорила і фон дер Ляєн.

Нетарифні бар’єри часто дають переваги для авторитарних країн, а Світова організація торгівлі (СОТ) не може оперативно реагувати на такі порушення.

Втім, замість того, щоб удосконалювати існуючи (і працюючі!) інструменти, у Трампа вирішили піти іншим шляхом.

За основу розрахунків Білого дому було взято існуючий профіцит торгівлі США з різними країнами.

Цей показник ділиться на обсяг імпорту цієї країни до США – і виходить відсоток, який Трамп і трактує, як "несправедливість".

При цьому, особливо наголошує президент США, "тарифна відповідь" буде вдвічі менша, аніж оцей показник між профіцитом та імпортом.

Тим самим Трамп натякає на можливості подальшого посилення захисних мит.

Однак і нинішній рівень є потужним ударом по економіках, особливо країн-експортерів.

Для Євросоюзу ставка "тарифної відповіді" склала 20%, для Китаю – 34%, для Японії – 24%, для Індії – 26%.

Тим самим Вашингтон надсилає сигнал усім своїм торговим партнерам – тепер не Сполучені Штати шукатимуть шляхи для посилення свого експорту.

Натомість країни-партнери будуть самі змушені впроваджувати заходи для вирівнювання торгового балансу.

"Чи будуть вони (інші країни.

– Ред.) ставитися до нас справедливо? Чи можуть вони ставитися до нас справедливо? І відповідь з часом буде "так".

Американська продукція буде краще продаватися в інших країнах світу", – пояснює цю логіку міністр торгівлі США Говард Лутнік.

Загалом Дональд Трамп розраховує, що Сполучені Штати отримають від нових тарифів "6 чи 7 трильйонів доларів".

Наразі невідомо, наскільки обґрунтованим є такий прогноз, проте безумовно, що попервах бюджет США дійсно відчує збільшення надходжень (хоч це і буде супроводжуватися прискоренням інфляції).

Щоправда, цей ефект може виявитися тимчасовим – повноцінна торгова війна призведе до падіння обсягів торгівлі, а відповідно – до зменшення надходжень США.

Проте позитивного ефекту буде достатньо, щоб забезпечити гарний стан американської економіки щонайменше до проміжних виборів 2026 року.

І не виключено, що більш далеко Дональд Трамп і не заглядає.

Розділяй та торгуй.

"Ми побудували відносини, які, на мою думку, дають нам простір для серйозної розмови про те, як рухатися вперед в інтересах обох наших країн", – стверджує міністр торгівлі Великої Британії Джонатан Рейнольдс.

Він переконаний, що особливі відносини Британії та США дозволять скасувати або принаймні знизити нові американські мита.

"Я вірю, що вони можуть це зробити", – запевняє британський міністр.

Варто визнати, Британія далеко не поодинока у своєму бажанні вирішити проблему із США мировою угодою без торгової війни.

І звичайно, таких країн найбільше серед тих, по кому вдарив лише 10-відсотковий – "мінімальний базовий тариф", проте не вводилася набагато потужніша "тарифна відповідь".

Маючи перед очима приклад інших, ці країни готові піти на поступки Трампу, щоб гарантувати собі стабільну міжнародну торгівлю.

І це – перша глобальна перемога Трампа.

Попри те, що його мита повністю суперечать правилам СОТ, він вже змусив деякі країни відмовитися від боротьби.

Приклад Британії є особливо яскравим.

Якщо вже така масштабна економіка відмовляється від боротьби, то чого чекати від набагато економічно слабших країн? Скоріш за все, серед цих країн буде й Україна.

Зважаючи на останні заяви українських урядовців, Київ не буде ані вводити мита у відповідь проти США, ані оскаржувати їхні дії у СОТ.

Повноцінний торговий конфлікт зі Сполученими Штатами можуть дозволити собі лише декілька країн: Китай, Індія, Японія.

І звичайно – Європейський Союз.

Проте у випадку з ЄС ситуація виглядає особливо неоднозначною.

"Як я розумію, Дональд Трамп прогинається під тиском і коригує свої заяви під тиском, тож логічно, що він повинен відчути тиск.

Цей тиск має бути з боку Німеччини, Європи, в союзі з іншими країнами, і тоді ми побачимо, хто сильніший у цьому поєдинку з армреслінгу", – стверджує німецький віцеканцлер Роберт Габек.

Так само налаштований і президент Франції Емманюель Макрон, який вважає, що "нічого не можна виключати" у відповідь на дії Трампа, і що "всі інструменти на столі".

Консенсус лідерів провідних економік ЄС посилює позицію Єврокомісії, яка наполягає, що готова до контрзаходів.

"Ми готові відповісти.

Ми вже завершуємо перший пакет контрзаходів у відповідь на тарифи на сталь.

І зараз ми готуємося до подальших контрзаходів, щоб захистити наші інтереси та бізнес, якщо переговори зазнають невдачі", – йдеться у вже згаданій заяві Урсули фон дер Ляєн.

Однак варто зазначити: всередині ЄС є країни, які можуть стати "троянським конем".

Зокрема, глава МЗС Угорщини Петер Сійярто вважає, що саме Єврокомісія несе відповідальність за нові американські тарифи.

"Ситуація стала зрозумілою після вчорашніх тарифних заяв президента США: Єврокомісія повинна була вести переговори! У них було два з половиною місяці для цього… Вони не вели переговори, а натомість перетворили економічне питання на ідеологічне.

І все це за щомісячну зарплату в тисячі євро", – атакує єврочиновників угорський міністр.

Варто зазначити, Угорщина та Словаччина, разом із Німеччиною, є країнами, які найбільш постраждали від 25-відсоткового мита Трампа на імпорт автомобілів.

Такі обставини теоретично мали би стимулювати угорський та словацький уряди терміново порозумітися з Єврокомісією.

Проте останні заяви свідчать про протилежне.

Попри те, що ЄС є єдиним ринком, ніщо не заважає Трампу запровадити винятки зі своїх нових мит щодо окремих європейських країн.

Наприклад, для тієї ж Угорщини.

Керуючись не стільки економічними, скільки політичними аргументами.

Такий "нюанс" негативно впливає на здатність ЄС діяти у відповідь.

Адже попри те, що тарифна політика була передана країнами ЄС у повноваження Єврокомісії, ігнорувати позицію ключових країн Євросоюзу у Брюсселі також не можуть.

І мова не лише про Угорщину, яка й так має у Брюсселі вкрай специфічну репутацію.

Проти запровадження обмежень у відповідь виступає й премʼєр-міністерка Італії Джорджа Мелоні – вона заявила, що проблему у відносинах із США треба вирішувати шляхом переговорів, а не тарифів у відповідь.

Варто додати, що Дональд Трамп вже заявив, що готовий реагувати на спробу ввести мита у відповідь – і це відверто лякає багатьох.

Україна в центрі кризи.

"Складно, але не критично", – саме так перша віцепрем’єрка та міністерка економіки Юлія Свириденко оцінює вплив "мит Трампа" на українську економіку.

Дійсно, Україні "пощастило" набагато більше, аніж, наприклад, сусідній Молдові, проти якої була введена "тарифна відповідь" на рівні 31%.

А на додачу Сполучені Штати ніколи не були нашим ключовим торговим партнером.

Зокрема, за даними Держстату, за результатами минулого року Україна експортувала до США товарів на суму менше $875 млн, що складає лише 2,1% від всього українського експорту товарів.

Щоправда, за минулий рік наш експорт до Сполучених Штатів зріс більш ніж в півтора раза – на 68,7%.

Проте у випадку України більш небезпечним може бути не стільки прямий, скільки непрямий ефект від дії нових мит.

Зокрема, багато залежить від того, як реагуватиме ЄС – наш ключовий торговий партнер – і як на це відреагує Трамп.

Крім того, вкрай небезпечною є нова атмосфера міжнародної торгівлі – тепер до кроків, аналогічних тому, що вчинив президент США, може вдатися будь-яка країна.

І цей фактор тепер доведеться мати на увазі будь-якому експортеру чи імпортеру.

Світова торгівля перестала бути передбачуваною – і це найбільша шкода від ініціативи Трампа.

У випадку України також важливим є те, що американські мита сильно вдарять по країнах, які є нашими ключовими безпековими партнерами.

Зокрема – по Німеччині, де ефект від цих мит вже порівняли з "поверненням у 1930-ті".

За таких обставин менш стабільною стає й політична ситуація в цих країнах, що збільшує ризики обмеження чи призупинення допомоги Україні.

І нарешті – нова ситуація суттєво зменшує наші шанси на продовження дії автономних преференцій ЄС.

Їхня дія добігає кінця у червні, й зараз Київ та Брюссель ведуть дуже непрості переговори про подальшу модель торгових відносин.

Не є таємницею, що низка країн виступають проти продовження дії преференцій для Києва, і можна очікувати що в новій реальності їхні голоси суттєво посиляться.

А голос Єврокомісії та тих, хто підтримає продовження преференції для України, навпаки – ослабне.

І це – лише маленький перелік нових викликів, із якими найближчим часом зіткнеться Україна.

Автор: Юрій Панченко,.

редактор "Європейської правди".