У тимчасово окупованому Криму росіяни провели обшук у дружини бранця Кремля Вадима Сірука

У тимчасово окупованому Криму співробітники поліції Нижньогірського району 3 квітня прийшли з обшуком до будинку дружини політв’язня Вадима Сірука Ганни Богачової.

Про це повідомила «Кримська солідарність».

Жінка розповіла, що це був майор Кузьма Коносов із місцевого карного розшуку та двоє співробітників у цивільному, які не представилися. Усі троє приїхали звичайною машиною без розпізнавальних знаків поліції.

На момент їхнього приїзду Богачова перебувала вдома та міняла замок на дверях ванної кімнати. Двері російським силовикам відчинив рідний брат її чоловіка, якого вони забрали з його дому та привезли із собою.

За її словами, поліціянти не чіпали нічого в будинку, однак спробували пройти до кімнат, тому вона була змушена вийти у двір. Під час бесіди Коносов розпитував її про чоловіка, який перебуває в ув’язненні, а також цікавився зв’язками з ним і строком його ув’язнення.

Також він ставив питання щодо самої Богачової: з ким живе, чи знає про підпал могили військового кореспондента «Известий» Олександра Федорчака на місцевому цвинтарі.

Інцидент стався в ніч проти 31 березня в Нижньогірському районі Криму, там невідомі підпалили могилу кореспондента «Известий» Олександра Федорчака.

Ганна заявила поліціянтам, що одразу написала знайомим про прибуття поліції, щоб у разі затримання було кому доглянути її неповнолітніх дітей. Майор відповів на це, що вона має взяти телефон із собою, не видаляти інформацію та йти за ним. Також поліціянти цікавилися, які месенджери вона використовує, і погрожували забрати телефон.

Богачова відмовилася відповідати на запитання без адвоката та запропонувала вручити їй повістку, якщо поліція має питання. У відповідь майор почав погрожувати жінці, що вони можуть прийти з відповідними документами. Також він заявив, що може зробити так, щоб вона більше не змогла водити машину чи жити в цьому районі.

Водночас Коносов намагався з’ясувати, чи спілкується дружина бранця Кремля з представниками організацій, таких як «Кримська солідарність», і стверджував, якщо вона мусульманка, то її «завербували екстремістські угруповання».

Після бесіди поліціянти поїхали, забравши з собою брата Сірука. Незабаром той повернувся додому.

Вадим Сірук є фігурантом «ялтинської групи» у справі «Хізб ут-Тахрір», яку правозахисники назвали так за географічним принципом, разом із Рефатом Алімовим, Арсеном Джеппаровим, Муслімом Алієвим, Енвером Бекіровим та Еміром-Усеїном Куку.

12 листопада 2019 року в Ростові-на-Дону відбулося завершальне судове засідання, на якому їм ухвалили вироки. Воно тривало всього 14 хвилин.

Усіх підсудних визнали винними й призначили покарання у вигляді позбавлення волі в колонії суворого режиму: Алімову – вісім років з обмеженням волі на один рік, Алієву – 19 років з обмеженням волі на один рік, Бекірову – 18 років з обмеженням волі на один рік, Сіруку – 12 років з обмеженням волі на один рік, Джеппарову – сім років з обмеженням волі на один рік, Куку – 12 років з обмеженням свободи один рік.

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International визнала всіх фігурантів «ялтинської групи» в’язнями совісті та неодноразово проводила громадські кампанії на їхню підтримку.

Фото: Кримська солідарність