Без зарплат та з боргами: як втрата підтримки USAID вдарила по регіональних медіа

26% українських регіональних медіа працюють без зарплат, тримаючись лише на ентузіазмі журналістів. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на дослідження Національної спілки журналістів України (НСЖУ).

Дослідження НСЖУ оцінило реальну фінансову спроможність регіональних медіа в Україні:

• 18,1% опитаних редакцій вказують, що зможуть працювати більше пів року без зовнішньої фінансової допомоги;
• 41% опитаних оцінюють свій запас фінансової міцності лише на рівні пів року;
• 24,1% редакцій розраховують протриматися лише до трьох місяців;
• 16,9% медіа мають запас міцності лише на один місяць.

За даними НСЖУ, більшість місцевих медіа (понад 77%) працюють із місячними бюджетами, що не перевищують 100 тис. грн. Такий рівень фінансування дозволяє покривати лише основні витрати – мінімальні зарплати, друк, розповсюдження та комунальні послуги – і практично не залишає ресурсів для розвитку чи підвищення якості контенту.

За результатами дослідження, станом на січень 2025 року лише третина регіональних медіа (33,3% або 27 видань) отримувала підтримку від USAID, тоді як дві третини (66,7%) такої допомоги не мали.

Для медіа, які отримували підтримку USAID, її припинення мало серйозні наслідки:

• Частина редакцій залишилась із значними боргами перед друкарнями (у деяких випадках до 95 тис. грн).
• Невиплачені зарплати працівникам за січень-лютий 2025 року.
• Борги перед виконавцями за вже виконані роботи.
• Значні власні витрати, які мали бути відшкодовані (одна редакція згадує 580 тис. грн).

«Особливо вразливими виявились прифронтові медіа, для яких грантова підтримка часто була єдиним стабільним джерелом доходу через відсутність реклами та неможливість здійснення передплати в умовах бойових дій», – наголошує НСЖУ.

Вимушені антикризові заходи

• 46,8% редакцій змушені зменшувати заробітні плати працівникам.
• Понад 40% редакцій планують скорочення штату.
• 36,4% медіа зменшують обсяги матеріалів.
• 35,1% відмовляються від запланованих проєктів та ініціатив.
• 16,9% медіа зменшили періодичність виходу газет (з щотижневих до щомісячних).

«Найсерйознішим наслідком замороження фінансування є створення загрози для інформаційної безпеки прифронтових та звільнених територій», – додає НСЖУ.

До слова, зарплати народних депутатів зросли в середньому на 9-10 тис. гривень на місяць. Як інформує «Главком», про це розповіла парламентська аналітикиня Руху «Чесно» Софія Лазарова. За її словами, це пов’язано зі збільшенням прожиткового мінімуму.