/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F35%2F5791877d6326d39a43f39165ef9ecf42.jpg)
Европейский ответ Трампу: что ЕС может противопоставить "торговой войне" США
Новини про додаткові мита, запроваджені Сполученими Штатами, мита у відповідь, а також – мита у відповідь на відповідь.
І лише згодом – відкладання дії додаткових мит….
Усе це нагадує їзду на американських гірках.
І як зазвичай, після зупинки цього атракціону ще якийсь час може паморочитись голова, а ноги будуть ватними.
Саме це зараз відчуває світова економіка, коли в останній момент президент США призупинив введення карколомних "мит у відповідь" для більшості країн світу.
В цій ситуації як полегшення сприймається збереження Вашингтоном лише універсального додаткового захисного 10-відсоткового мита.
Хоча насправді це теж дуже багато.
За даними Світової організації торгівлі, середньозважене мито США у рамках режиму найбільшого сприяння складає лише 2,2%, тобто – приблизно одну п’яту додаткового.
Плюс у квітні почали діяти додаткові 25-відсоткові мита на автомобілі, аналогічне мито на запчастини до них має почати діяти не пізніше початку травня.
А до того – у березні – США ввели додаткові 25-відсоткові захисні мита на сталь та алюміній та вироби з них, розширивши заходи, запроваджені під час першої каденції Трампа.
А ще є тарифи для Китаю, Канади та Мексики.
Мита за імпорт венесуельської нафти.
І чекаємо окремі мита на напівпровідники та фармацевтику.
Різка зміна торговельної політики США – це дуже неприємний шок для глобальної економіки.
Однак значно важливішою буде відповідь решти світу на виклик.
Бо від того, що виберуть країни – захист внутрішнього ринку чи збереження ліберального торговельного порядку, торговельну війну "на знищення" чи поступовість і поміркованість, – залежатиме траєкторія економічного розвитку світу на роки вперед.
І ключову роль у цьому зіграє курс, який обере Європейський Союз.
ЄС діє, проте обережно.
На відміну від Китаю, який відразу пішов на агресивне підвищення ставок, а також від Канади, яка теж активно застосовує дзеркальні заходи, Європейський Союз обрав спокійнішу тактику, "залишаючи всі можливості відкритими".
Але все одно ЄС є серед поки небагатьох країн, які вже оголосили про запровадження контрзаходів (правда, їх вже встигли перенести, а потім призупинити на 90 днів у відповідь на рішення Трампа призупинити його мита "Дня звільнення").
Та все одно варто зрозуміти, що приготував у відповідь Європейський Союз, який є найбільшим торговельним партнером США у торгівлі товарами, і як це вплине на світ та Україну.
Ключова відмінність підходу ЄС – поступовість та схильність радше погрожувати заходами, аніж їх запроваджувати.
Перше рішення ЄС про введення заходів у відповідь на додаткові захисні мита США було оголошене ще 12 березня, після введення США мит на сталь, алюміній та вироби з них.
Очікувалося, що європейські заходи впроваджуватимуть поетапно.
Спочатку, з 1 квітня, мала бути відновлена дія так званих "заходів з відновлення балансу", які ЄС запровадив у 2018 та 2020 роках у відповідь на попередні захисні мита США щодо сталі та алюмінію.
Надалі мав бути введений додатковий пакет заходів, розробка якого була тоді ж ініційована.
Він мав почати діяти з середини квітня.
Але вже 20 березня ці заходи були відтерміновані до середини квітня.
9 квітня країни-члени ЄС проголосували за запровадження торговельних контрзаходів щодо США з 15 квітня.
Однак у повідомленні Єврокомісії зазначалося, що ці заходи можуть бути призупинені у будь-який момент, якщо "США погодяться на справедливий і збалансований результат переговорів".
Саме це сталося вже наступного дня, 10 квітня – мита були призупинені на 90 днів, віддзеркалюючи рішення Дональда Трампа щодо відстрочки 20-відсоткового додаткового мита щодо ЄС – як і щодо всіх інших країн, з якими США мають дефіцит торгівлі.
За словами Урсули фон дер Ляєн, це було зроблено для створення максимально простору для консультацій всередині ЄС та переговорів зі США.
Додаткові інструменти ЄС.
Підхід ЄС до нових мит – оголошення про заходи та їх наступна відстрочка – певною мірою нагадує дії США, але у значно лагідніший спосіб.
Таке рішення Брюсселя все одно створює певний рівень напруги і тиску до перемовин, водночас не загрожуючи додатковою економічною шкодою для власної економіки.
Адже ввізні мита – навіть запроваджені у відповідь – насправді можуть дуже боляче вдарити по тому, хто їх вводить.
Другою характерною рисою відповіді ЄС є поміркованість.
Заходи з відновлення балансу, які мали почати діяти з квітня і були відстрочені, мали стосуватися приблизно 8 млрд євро, що складає близько 2,4% загального імпорту ЄС із США, який у 2024 році становив 333 млрд євро.
А на наступному кроці мали бути введені заходи щодо ще 18 млрд євро, або ще 5,4%.
Заходи, затверджені ЄС 9 квітня, охоплюють імпорт з США вартістю близько 21-22 млрд євро.
Отже, запропоновані заходи, як очікуються, будуть достатньо точковими і вивіреними для зменшення їхнього негативного впливу на ЄС.
Вибір заходів – ще один прояв поміркованості.
Наразі Євросоюз планує запровадження ввізних мит на товари у відповідь на американські ввізні мита, що відповідає принципам СОТ.
Водночас очікувані угоди Трампа, які, за задумом, мають стати наслідком перемовин під загрозою заборонних мит, стосуються далеко не лише торгівлі товарами.
Це створює потенційно ширше поле для вибору інструментів відповіді.
А у ЄС є інструмент протидії примусу (Anti-Coercion Instrument, ACI), який набув чинності у грудні 2023 року й був спеціально створений для протидії ситуаціям економічного тиску.
АСІ дозволяє не лише запровадження ввізних мит, а й обмеження у торгівлі послугами, що може бути дуже чутливим для США, які мають профіцит у торгівлі послугами з ЄС, обмеження, пов’язані з аспектами права інтелектуальної власності, а також обмеження доступу щодо прямих іноземних інвестицій та державних закупівель.
Усі опції "на столі", але поки рішення про застосування АСІ нема.
ЄС б’є по республіканських штатах.
Третя риса відповіді ЄС – це пошук больових точок США.
При цьому больові точки можуть стосуватись, як показує аналіз Politico, не лише суто економічних категорій, а й політичних уподобань.
Наприклад, торговельні обмеження ЄС, здається, можуть створити більший тиск саме на "червоні" штати, які підтримали Трампа, а отже, мають більший шанс переконати президента США досягти домовленостей з Євросоюзом.
На що, як очікується, будуть введені додаткові мита ЄС?.
Офіційний перелік поки не оприлюднений, тож наразі можна покладатися на інформацію про товари, щодо яких ЄС застосував додаткові мита у 2018 та 2020 роках, а також на витоки в пресі щодо нового списку.
Наскільки відомо, перелік широкий і включає як сільськогосподарські, так і промислові товари, зокрема сою, кукурудзу, рис, мигдаль, апельсиновий сік, журавлину, тютюн, м’ясо курки, яловичину, текстиль і одяг, косметику, поліетилен, вироби з пластику, метали, зокрема залізо, сталь, алюміній та паладій, деякі транспортні засоби тощо.
Водночас обмеження не стосуються перших позицій в імпорті, які посідають мінеральне паливо, що включає нафту, нафтопродукти та газ (20% імпорту ЄС з США у 2024 році), медичні вироби та ліки (14%) та енергетичне обладнання (9%).
Найважливішим товаром з цього переліку є соя.
За даними Євростату, у 2024 році її імпорт зі США склав близько 2,6 млрд євро.
Для США Європейський Союз є другим за значущістю експортним ринком сої після Китаю.
Частка ЄС – близько 10% у 2024 році, частка Китаю – 52%.
Для Китаю соя досі є найбільшою позицією його імпорту з США.
Хоча після 2018 року, коли Трамп розпочав першу фазу торговельної війни з Китаєм, частка США поступово скорочувалась, а зростала важливість Бразилії.
За таких обставин ЄС став для Сполучених Штатів одним з тих ринків, на які з 2018 року почав переорієнтувався їхній експорт.
Дуже швидко обсяги поставок в ЄС збільшились вдвічі, хоча потім повернулися до стандартних обсягів після відновлення поставок до Китаю.
Тому на тлі торговельної війни, яка зараз знову розгортається між США та Китаєм і вийшла на новий рівень, додаткові мита на сою на ринку ЄС будуть не дуже приємною новиною для американських фермерів, які зосереджені якраз у "червоних" штатах.
І які втратили близько 20 млрд доларів США у 2018 році, під час попередньої торговельної війни.
Хоча, звісно, все пізнається у порівнянні.
Якщо Китай застосує дзеркальну ставку до імпорту з США (а наразі відомо, що ввізне мито США для Китаю вже сягнуло 145%), ринок ЄС навіть з додатковим 25-відсотковим митом може виявитися все одно відносно кращою опцією.
До речі, погіршення доступу американської сої на ринок ЄС може створити кращі можливості для українських експортерів сої, щодо якої в рамках Угоди про асоціацію діє нульове мито.
Хоча наразі це дуже примарна опція, оскільки для США мита на сою, за попереднім графіком, мають почати діяти лише у грудні 2025 року.
А до того багато що може змінитися.
Вплив мит на інші товари, як очікується, буде значно меншим.
Наприклад, другим за значущістю товаром є мигдаль, мита на який теж плануються на грудень.
Імпорт мигдалю з США у 2024 році склав 0,9 млрд євро.
Однак для США переорієнтація на інші ринки у цьому випадку буде значно легшою, бо понад 70% експорту йде в Індію, тоді як частка ЄС менше 10%, а на Китай припадає лише 6%.
Тому важіль тиску в цьому випадку значно менший.
* * * * *.
І нарешті, ще одна риса відповіді ЄС – пошук взаємовигідного компромісу, а не лише усунення новостворених бар’єрів шляхом поступок.
ЄС запропонував США запровадити взаємні нульові мита на промислову продукцію як варіант виходу з поточної кризи.
Чи пристане на цю пропозицію Дональд Трамп, не відомо.
Попередні спроби укладення угоди про вільну торгівлю між Євросоюзом та США регулярно провалювались.
Переконати президента Сполучених Штатів, що саме така пропозиція дозволить змінити баланс торгівлі товарами між ЄС та США у потрібному йому напрямку, може бути складно.
Тим більш – є чимало сумнівів у цьому.
Якщо не враховувати додаткові мита останніх місяців, ввізні мита на промислову продукцію як в ЄС, так і в США є низькими.
За даними СОТ, промислове середньозважене мито США дорівнює 2,1%, в ЄС – 2,3%.
Але прагнути взаємних нульових мит – це значно краще, ніж додавати нові додаткові мита з кроком 25% або й 50%.
Тому хочеться побажати ЄС успіху.
Якщо це вдасться, у майбутньому цим зможе скористатися й Україна, коли стане членом Євросоюзу.
Автор: Вероніка Мовчан,.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій.

