Чи можна везти паски та крашанки на фронт? Священник дав пояснення
Чи можна везти паски та крашанки на фронт? Священник дав пояснення

Чи можна везти паски та крашанки на фронт? Священник дав пояснення

Бійці просять домашньої їжі, але далеко не все можна їм везти

Напередодні великих свят, як от Великдень, українські військові, котрі перебувають у зоні бойових дій, просять волонтерів привезти їм домашні смаколики. Однак не завжди їхні побажання можна виконати і доставити консервацію, пиріжки, вареники, холодці, котлети, відбивні, налисники, "олів’є" чи "шуби".

Про це в інтерв'ю "Телеграфу" розповів настоятель Свято-Пантелеймонівського храму Православної церкви України, благочинний Лубенського округу на Полтавщині о. Володимир (Ігнатович). Він пояснив, яку їжу і коли можна везти бійцям на фронт.

Більше читайте у публікації: "Хіба це не Божий знак?": священник з Полтавщини молитвами рятує бійців на фронті".

— Домашню їжу, яка швидко псується, возимо тоді, коли дозволяє температура, по-перше. По-друге, лише після узгодження з бійцями. Паски й крашанки я особисто відвожу на фронт на другий день після освячення — ті, які парафіяни приносять до церкви. Спеціально нічого не печемо, не варимо й не купуємо. Іноді хлопці замовляють великодні атрибути не лише на свій підрозділ, а й на сусідні. В усякому разі, такого не було, аби у них щось пропадало, — каже панотець.

За його словами, запити від військових на домашню їжу існують. Однак не завжди, не всюди й набагато менше, аніж раніше.

— Продуктові передачі дуже доречні, коли військові, наприклад, переїжджають з позиції на позицію. Мінімум тиждень-два, поки їх не поставлять на баланс чи не прикомандирують до якоїсь бригади або роти, у них завжди є проблеми з харчуванням, — пояснює священник.

Він додав, що коли підрозділ виводять на відновлення — матеріальне забезпечення бійців значно зменшується, тому вони витрачають на харчування чималі власні кошти.

— Тоді теж іноді скромно в індивідуальному порядку запитують, чи нема у нас можливості підкинути їм домашніх страв, — розповідає настоятель храму.

Як приклад він навів індивідуальні замовлення бійців 44-ї артбригади ЗСУ, які вийшли на відновлення.

— Якраз відгонили джип, який капітально відремонтували в Лубнах, і завантажили його по максимуму. Я за п’ять днів до поїздки виставив пост у Фейсбуці, і люди назносили до церкви всього, що хлопці замовили й того, що, може, не замовляли, — розповів о.Володимир.

Раніше він розповів "Телеграфу", як саморобна ікона стала "чудотворною" на передовій і врятувала 10 бійців.

Теги по теме
Пасха
Источник материала
loader
loader