Художниця, волонтерка та боєць Третьої штурмової. Згадаймо Маргариту Половінко

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Маргариту Половінко.

Боєць Третьої штурмової бригади на позивний Марго, волонтерка та українська художниця Маргарита Половінко загинула на фронті 5 квітня 2025 року Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури та Другий механізований батальйон 3 ОШБ.

«Ти не боялася відповідальності, завжди тримала слово і робила більше, ніж від тебе вимагали. Загинула під час виконання бойового завдання. Гідно. Зі зброєю в руках», – повідомили в батальйоні.

Маргарита Половінко народилася 24 березня 1994 року у Кривому Розі. З 2012 по 2015 рік навчалася у Дніпровському театрально-художньому коледжі на відділенні образотворчого мистецтва за спеціальністю «Станковий живопис». Пізніше закінчила Національну академію мистецтва за цією ж спеціальністю.

У дитинстві і ранній юності займалася плаванням і мріяла про великий спорт, але проблеми з серцем спонукали її зосередитись на іншому хобі – малюванні.

Повномасштабне вторгнення застало Маргариту в Туреччині – вона подорожувала і шукала роботу. Повернулася в Україну і почала волонтерити. У 2024-му стала парамедиком-добровольцем і займалася евакуацією поранених, потім офіційно долучилася до Третьої штурмової.

Маргарита розповідала, що почала багато малювати на початку повномасштабного вторгнення, коли з'явилися перші новини про загибель дітей в Ірпені.

«Я намалювала дівчинку, яка, наче янгол, летить над будинками. Дівчинка летить над цим уродством світу. Перше моє сприйняття росіян було таким, ніби вони – монстри, які прийшли й борються з людьми», – розповідала художниця в інтерв’ю для «Суспільного».

Раніше художниця Маргарита Половінко малювала рідний Кривий Ріг і людину на периферії постіндустріального суспільства. Ці роботи вона розпродавала на аукціонах для зборів на ЗСУ. А під впливом війни Марго почала малювати кров'ю та напіввисохлими кульковими ручками, щоб передати нестерпний фізичний біль нової реальності.  

«Це видряпування. Я намагалась ускладнювати процес малювання, мені треба було передати в матеріалі це зусилля, з яким створюється малюнок, фізичну напругу», – розповідала вона. 

Маргарита загинула на фронті 5 квітня 2025 року. 

«Вона була FPV-пілотом другого Мехбату нашої бригади, Третьої Штурмової... Я її часто по рації чула», – написала про Маргариту Половінко Lesya Ganzha.

Поховали мисткиню у рідному Кривому Розі 11 квітня на центральному кладовищі на Алеї Слави. 

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.