Росіяни захоплюють владу у Фінляндії. Що показали останні місцеві вибори
Росіяни є найбільшою нацменшиною у Фінляндії, а місцеві політичні партії активно працюють з ними історично. Зокрема, політики залучають у свої виборчі списки росіян. Про це розповів член правління Товариства українців у Фінляндії Арсеній Свинаренко у проєкті громадської ініціативи «Голка» – «Мости України», інформаційним партнером якого виступає «Главком».
«Частково це пояснюється тим, що тут була проблема «фінляндізації», тобто Фінляндія намагалася побудувати дуже специфічні відносини з Росією. Можливо, через це багато політичних партій мали час від часу людей з російського походження у своїх лавах. Особливо соціал-демократи та ліві у Фінляндії активно співпрацювали в минулому з організаціями росіян», – каже він.
За словами Свинаренка, Лівий альянс – найбільш ліва партія у парламенті – активно залучала росіян у свої виборчі списки.
«Від цієї партії виграв вибори в муніципальну раду у прикордонному місті з Росією Іван Дев’яткін, представник так званої Олександрівської спілки, яка виступає за відкриття кордону з Росією. Дев’яткін відмовлявся засудити російську агресію. Він набрав п'ятсот голосів, що дуже багато. Я думаю, що він в цьому регіоні далі буде активно просувати ідеї про відкриття кордону і на національному, і на місцевому рівні» –розповідає член правління Товариства українців у Фінляндії.
Інший кандидат є уродженцем Челябінської області Іван Куленко. Він був активним учасником подій, організованих росіянами. Зокрема, він підтримував звернення до поневолених народів Росії.
«Я дуже часто бачив, що «хороші руські» в Фінляндії, як і в інших країнах, можуть засуджувати Путіна, але часто повторюють колоніальні наративи щодо України: про те, що ми всі брати. Тільки один брат, мабуть, більш старший», – додає Свинаренко.
Тим часом новим мером Гельсинкі стане Даніель Сазонов від Коаліційної партії. Він є сином імігрантів з Росії.
«До повномасштабного вторгнення він дописував у російськомовну Фінську газету, яку звинувачували у зв’язках з Кремлем та поширенні антиукраїнської пропаганди. Але у 2022 публічно засудив російську агресію. У ролі віце-мера відвідував Центр допомоги українцям, який Товариство відкрило у 2022 році», – пояснює член правління Товариства українців у Фінляндії.
Свинаренко наголошує, що історично Росія є сусідом Фінляндії.
У Фінляндії у 80-90-х років була програма повернення людей фінського походження з Росії. Десятки тисяч росіян фінського походження приїхали до Фінляндії. Для їхньої інтеграції функціонувало багато російськомовних організацій.
«Однак на практиці маємо мережу організацій, у яких дуже багато досвіду інтеграційної роботи з російськомовними іммігрантами з Росії, є програми, досвід пошуку фінансування, зв'язки в міністерствах і місцевій владі. І саме ці організації переписали свої програми і почали отримувати гроші у 2022 році на роботу з українцями. Багато хто з цих організацій зовсім навіть і не засуджував війну, деякі організації підтримують війну», – ділиться він.
За словами фахівця, з 2023 року фінансування організацій росіян на роботу з українцями зменшилося.
«На державному рівні це не вдалося зробити, але є випадки, коли муніципалітети ставили умови публічно засудити російську агресію організаціям, які хочуть працювати з українцями. Деякі організації, які працюють з українцями і мають росіян як засновників, стали більш активно використовувати українську мову або намагаються демонструвати, що вони включають українців у свої програми як волонтерів або тренерів», – каже Свинаренко.
Як відомо, новим мером столиці Фінляндії стане політик російського походження.
До слова, численні російські організації у Фінляндії намагаються залучити до себе українців, і поширювати свій вплив них.

