Чий Крим? Що треба згадати Трампу

Перед тим, як вимагати у України «рішення» по Криму, Штати мали б спочатку публічно відмовитись від підписаної у 2018-му році Кримської декларації (до речі ухваленої не за часів «ненависного» Байдена, а за час першого пришестя Трампа).

В Кримській декларації, зокрема, підтверджується невизнання «анексії» півострова Росією та проголошується довгострокова політика щодо відмови визнання її претензій на територію, захоплену силою всупереч міжнародному праву. Ця декларація була заснована на американській доктрині Стімпсона, яка передбачала, що США не повинні за жодних обставин визнавати насильницьке набуття територій. Принципам – майже сто років. І раніше на них вибудовувалась політика США щодо різних військових конфліктів.

Сьогодні в інтервʼю Крістіна Бердинських якраз згадував про ці два документи, а також про приклад з країнами Балтії, коли Штати в 1940-му році так само декларували окупаційну сутність та насильницьку територіальну експансію Радянського Союзу (декларація Веллеса). І так само посилалися на доктрину Стімпсона.

Трамп, звичайно, далеко не Рузвельт. Але не завадило американцям порекомендувати вивчити хоча б свою власну історію, а не годинами вслухатися у псевдоісторичні лекції Путіна. Він – ще той історик…