Спільнота, що рятує: як працює освітній проєкт для підтримки родин військових "Близькі"
Спільнота, що рятує: як працює освітній проєкт для підтримки родин військових "Близькі"

Спільнота, що рятує: як працює освітній проєкт для підтримки родин військових "Близькі"

Засновниця освітнього проєкту "Близькі" Марина Батуринець в ефірі 24 Каналу розповіла, що команда орієнтується на запити, які отримує від родин військовослужбовців. Вони також стежать за актуальними дослідженнями та потребами держави. На перетині цих запитів формують нові освітні програми.

Учасники можуть опанувати нові професії

За 2024 рік проєкт отримав майже 2000 заявок. Понад 600 людей уже пройшли навчання або отримали допомогу. Цього року кількість програм зростатиме.

Ми працюємо в офлайн-форматі, тому наші групи – це не тисячі людей одночасно. Ми проводимо майстер-класи, творчі заняття – часто на 10 – 15 осіб, щоб кожному приділити увагу. Для цього потрібно організовувати багато занять, аби охопити всіх, хто подав заявки,
– сказала Марина Батуринець.

Вона пояснила, що вже реалізовано понад 10 курсів. Серед напрямів – креативні спеціальності та професії, пов'язані з фізичною активністю. Наприклад, курси шиття, PR-менеджменту чи управління командами.

Крім того, проводять воркшопи та лекції з хард- і софт-скілів. Хард-скіли – це фахові навички, які доповнюють професійну підготовку. Софт-скіли – це навички працевлаштування: як пройти співбесіду, створити резюме, успішно шукати роботу.

Маємо курси англійської мови з партнерами Green Forest. У Львові постійно працюють три групи, ще кілька – у Києві. Після завершення одного курсу – набираємо нову групу. Також у Львові є заняття з йоги, у Києві – зі стретчингу. Це допомагає підтримувати ментальне та фізичне здоров'я. У Києві та Львові щомісяця проводимо книжкові клуби – читаємо нову книжку разом,
– сказала Батуринець.

Вона наголосила, що проєкт розпочався з роботи саме з родинами військових, а не з ветеранами, оскільки демобілізація наразі відсутня.

Ветерани приходять із близькими

Багато ветеранів потребують спочатку реабілітації – як фізичної, так і психологічної. Тому до участі в проєкті вони долучаються вже після цього етапу – зазвичай приблизно через рік після повернення з фронту, часто разом із близькими.

У нас популярна ситуація, коли дружина, мати чи сестра відвідує наші заходи, а згодом приводить ветерана. Часто він приходить з кимось із рідних, і це логічно: їм важливо проводити час разом, а ще – допомогти один одному краще запам'ятати матеріал. Іноді військові, які перебувають у відпустці, відвідують наші заняття разом із родичами,
– сказала Батуринець.

Вона додала, що простір "Близькі"– це місце, де всі розмовляють однією мовою. У повсякденному житті бувають болісні ситуації. Наприклад, коли людина заходить до кав'ярні, а їй кажуть: "Бариста не може підійти, бо біля входу стоїть ТЦК", а ця людина вже четвертий рік чекає свою близьку людину з війни.

Подібне може зіпсувати настрій на весь день. Тому "Близькі" – це простір, де можна відкрито говорити про свої переживання й отримати щиру підтримку. Достатньо сказати: "Моя близька людина на Покровському напрямку" – і тебе миттєво зрозуміють.

Коли людина в колі своїх – стрес знижується, виникає мотивація вчитися, займатися творчістю, розвиватися. Часто родини готуються до повернення військових – і хочуть бути готовими: знайти нову роботу, освоїти нову справу. Буває, що після майстерок дівчата продають свої вироби за донати в соцмережах і надсилають гроші військовим. Усе це працює як єдина екосистема, – сказала засновниця проєкту.

Вона також підкреслила, що коли ветерани повернуться до цивільного життя, цей простір не буде для них чужим – адже весь цей час він опікувався їхніми рідними. Це має велике значення для військових: коли близькі телефонують після заходів, розповідають про емоції, нові знайомства, навички – це піднімає бойовий дух. Бо родини – в безпеці, у колі підтримки й розвитку.

Теги по теме
война
Источник материала
loader
loader