Наслідки безкарності Путіна. Індія й Пакистан на межі війни

Ситуація межи ядерною Індією (172-180 боєголовок) і ядерним Пакистаном (165-170 боєголовок) розжарюється. Пакистан вважає, що Індія «здійснила акт війни».

***

1. 22.04.2025 – теракт ісламістів у Джамму-Кашмірі під час чотириденного візиту до Індії віцепрезидента США Венса, загинули від 20 до 32 осіб, очевидці стверджують, що бойовики перевіряли у людей документи і вбивали саме індусів.
2. Індія звинуватила Пакистан у підтримці терористів і призупинила дію Індуського водного договору 1960 року (зачіпає 45% населення Пакистану, задіяного в с/г, плюс забезпечення електроенергією від ГЕС).
3. Пакистан оголосив, що будь-яка спроба Індії змінити водний баланс буде розцінена як «акт війни». І закрив повітряний простір для індійських авіакомпаній, припинив торгівлю та скасував дипломатичні угоди.
4. 24.04.2025 Індія таки справді закрила всі чотири шлюзи на Інді у напрямку Пакистану.

***

Це один з тих наслідків, про які попереджав і я, і всі експерти у світі (крім путінського лобі): відсутність негайного і жорстокого покарання збройної агресії і захоплення чужих територій Путіним підніме шлагбауми на всіх керунках, де є територіальні претензії чи невдоволення.

І очевидно поступлива позиція Трампа та декларування відмови США від ролі світового лідера і гегемона остаточно переконала кожен експансіоністський уряд у світі у дозволі захопити бажані території.

Поки Європа і Америка лякались від ймовірної ядерної атаки Кремля і розв’язання маніяком Путіним Третьої світової, ми можемо отримати ядерний апокаліпсис геть з іншого боку.

Так, це майже 4 тис. км до нас, це Кавказ, Памір, Гіндукуш та інші гори – але ядерний конфлікт в Євразії не зможе не зачепити Європу. І, звісно, світову систему логістики і торгівлі.

До речі, окремі фахівці розглядають в якості можливої версії із непрямим втручанням Китаю у процес ескалації. Суто для відволікання Індії від її амбітних планів перехопити експортне виробництво собі, доки Китай тиснуть тарифною війною.

Ну і, можливо, заодно для збільшення гарячих проблем у Трампа з його агресивним тарифним накатом на Китай.

Бо між розміщенням 16 квітня стратегічних бомбардувальників B-1B Lancer, пускових платформ і ракетних систем на Хонсю задля збільшення військової присутності США в Індо-Тихоокеанському регіоні «у рамках реалізації американської стратегії стримування Китаю» і терактом минуло менше тижня.

І теракт відбувся одночасно з візитом Венса (відомого жорсткою риторикою щодо Китаю, плюс особиста образа – це він ляпнув про китайців «хілбіллі»/селюки).

Але хто б не підігрівав конфлікт, небезпека цілком реальна.