/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F133%2F41a0f755cb1ae99811e15abf5923eb19.jpg)
Російські загарбники близькі до початку масового штурму Слов’янсько-Краматорської агломерації
Переговорний глухий кут укотре доводить, що Путін з Трампом ні про що домовлятися не збирається, хіба що на своїх умовах. Умови ці Україні добре відомі. Також добре відомо, що Кремль не досягнув жодної мети війни, а тому буде продовжувати.
Бійці 93 ОМБр на вогневих позиціях поблизу Костянтинівки, Донецька обл., 24 квітня 2025 р.
Будь-хто бачить на мапі DeepState, що продати росіянам поточний status quo як перемогу цілком можливо — території захоплено чимало, у російську конституцію окуповані території вписані. Чого ще треба? Усю картину Москві псують 22 % Донеччини, котрі так і не окуповані. Якщо відступ з Харківщини та Сумщини можна буде продати як черговий «жест доброї молі», то явний недобір у Донецькій області у Росії сприймають, вочевидь, як невдачу.
Висновок: головною воєнною метою наступальної кампанії противника стануть штурм і захоплення Слов’янсько-Краматорської агломерації. Цей пояс українських фортець росіяни планували захопити ще навесні 2022-го, але хто ж їм дозволив? Наступні два роки ворог витратив на створення сприятливих умов, щоб завершити задум, і сьогодні близький до початку вирішального штурму.
Певні процеси ворог уже завершив:
— наступ на Слов’янсько-Краматорську агломерацію покладено на угруповання військ противника «Юг»;
— командувачем угруповання призначили генерал-полковника Олександра Санчика, командувача військ Південного ВО ЗС РФ;
— визначено операційну зону, котра починається на Лиманському і закінчується на Торецькому напрямку (упритул до Покровська) й має по фронту 140 км;
— визначено склад угруповання, до котрого від лютого увійшли шість загальновійськових армій. Наприкінці весни його поповнять війська ще двох армій з Курахівського напрямку. Очікувана чисельність угруповання — 130 тисяч військовослужбовців. У Ростовській і Бєлгородській областях накопичено до 700 танків, до 2400 ББМ, до 1500 гармат, мінометів і РСЗВ.
Тут допитливий читач запитає: «То це тому Сили оборони активні на Бєлгородщині?».
Сторони шарпають одна одну то там, то тут, намагаючись примусити маневрувати резервами й перекидати їх якомога далі від потрібної ділянки.
І знову допитливий читач може запитати: «Через цю обставину противник такий активний у Запорізькій області?».
Бої під Бахмутом, Авдіївкою, на Покровському напрямку особливо яскраво підсвітили думку, що без створення колосальної чисельної переваги наш ворог не вміє здобувати на майстерності й характері навіть тактичні перемоги. Тому штаби противника впевнені, що їм для успіху необхідно створити чисельну перевагу 8 до 1, а краще — 10 до 1. Лише за таких умов ворог зможе потроху просуватися вперед. Зараз такі співвідношення сил і засобів можна побачити лише в районі Ямполівка — Терни на Лиманському напрямку та в районі Тарасівка — Торецьк на Торецькому.
Військовослужбовці 44 ОМБр ЗСУ ведуть вогонь із самохідної гаубиці 2С22 «Богдана» поблизу лінії фронту в Запорізькій області, 5 квітня 2025 р.
Також ворожі штаби усвідомлюють, що Сили оборони зберегли значні стратегічні резерви, сформовані ще у 2024-му, в агресора резервів катма, 8 до 1 для наступу на Слов’янськ — Краматорськ робити ні з чого. Ось тому росіяни активні всюди, де вдається, насамперед у Харківській, Запорізькій і Сумській областях.
Кілька слів про російські резерви. Кожен розвідник-аналітик скаже, що існує ціла низка суто економічних ознак підготовки до агресії: від нарощування випікання хліба до масштабних закупівель стратегічних матеріалів. Днями в РФ відбулася подія, котра може стати своєрідним маркером. Компанія «Фаберлік», що належить засновнику російської партії «Новые люди» Олексію Нечаєву, продала 100 % ТОВ «Фешн фектори», своєї швейної фабрики в Іванівській області. Покупцем виступило ТОВ «Воентекстильпром», яке виготовляє форму для Міноборони та МНС, має шість фабрик на Північному Кавказі.
Допитливий читач знову запитає: «А навіщо противник нарощує виробничі потужності з пошиття військової форми? Часом не мобілізація насувається в РФ?».
Щоб успішно наступати на Слов’янськ і Краматорськ, слід завершити формувальну, як кажуть у НАТО, операцію. Тобто забезпечити ударному угрупованню сприятливі умови: безпечні фланги, комунікації в робочому стані, панування в повітрі, надійну ППО тощо. І отут є проблеми — Лиманська і Торецька.
Не новина, що росіянам закони та звичаї війни не указ, як і людська мораль загалом. Віроломство (кому цікаво — читайте норми міжнародного гуманітарного права) — друге Я російського солдата. Отже, Путін сам собі оголошує перемир’я, а його війська тим часом весь Великдень знімали мінні поля й атакували від Ямполівки в бік Торського й на західному березі річки Чорний Жеребець. Дивне уявлення про мир, погодьтеся.
На висоти біля Білогорівки противник, скориставшись тим самим «перемир’ям», притягнув артилерію та РСЗВ — і нашим у Серебрянському лісі стало значно складніше стримувати навалу. Ворог просунувся на 400–800 метрів на захід від Білогорівки, намагається пробитися до Григор’ївки, закріпитися там і продовжити наступ уздовж Сіверського Дінця. УВ «Юг» збирає тут сили з березня і почне запеклі бої в найближчі дні. Якщо ми не знищимо ворожої арти біля Білогорівки і здамо Григорівку, то просуватися противнику на Торське на суміжному фланзі буде суттєво легше, а його захоплення відкриє дорогу на Лиман. А вже Лиман — та сама ключова точка, котру ворог не може повернути з 2022 року. Поки він не панує там, сенсу рухатися на Слов’янськ йому немає.
На північ від Чорного Жеребця УВ противника «Запад» також не має спокою: ще до Великодня воно захопило Катеринівку й Новомихайлівку, а після «перемир’я» веде бої за Новий Світ. Це напрямок іншого удару, другорядний для командування УВ «Запад», але за квітень противник тут просунувся на 10 км і цілком можливо, що ворожий штаб змінить пріоритети і його 25-та армія розвиватиме успіх саме тут, прориваючись до села Степове й далі на Борову. ОСУВ «Хортиця» не мала тут достатньо військ для надійної оборони, через що ми втратили Катеринівку, але урок засвоїли — бої за Новий Світ тривають близько тижня, а просунутися ворог не може.
На Торецькому напрямку, де окупанти формують південний фланг майбутнього наступу, «перемир’я» також не минуло даремно. Росіяни почали активно знімати мінні загородження, підтягнули бронетехніку й артилерію ледь не на нуль, зокрема до району Дачного, а в житловій забудові Горлівки зосередили бронетехніку й САУ, зокрема кілька 2С19 «Мста-С». Ворог захопив Пантелеймонівку, Валентинівку, Суху Балку, пів Тарасівки, вийшов на західні околиці Торецька, почав штурми Романівки й Леонідівки. Ось така ціна заборони для Сил оборони використовувати артилерію, міномети, РСЗВ і FPV-дрони.
З 19 по 21 квітня росіяни підготували собі відразу кілька ділянок для подальшого просування, розгорнули кілька підрозділів БпЛА, у тому числі перекинутих з Курського і Бєлгородського напрямків, засоби РЕБ, якими на кілька годин поклали мережі управління БпЛА Сил оборони, почали завдавати ударів по логістиці ОСУВ «Хортиця», фактично перекривши дорогу на Костянтинівку й перервавши українську логістику. З 10 машин забезпечення до пунктів вивантаження / розвантаження добиралася в середньому одна. У багатьох наших підрозділах добові втрати перевищили тижневий показник. Особливо за кількістю поранених. Без логістики вивезти їх з передової було неможливо. На багатьох ділянках досі неможливо.
Тож за час «перемир’я» обнулилися результати стійкої оборони останніх чотирьох місяців. Обвалу фронту не станеться, але протягом найближчих двох-трьох тижнів «Хортиця» вестиме важкі бої, відбиваючись від російських атак з використанням танків, бронетехніки, артилерії (усього цього до «перемир’я» на передовій майже не було). По перекинутих ворогом резервах уже завдають ударів українські БпЛА й артилерія, але щоб повністю вибити посилення, котре прибуло на напрямок, потрібен час. Як і щоб відновити мінні поля й логістику.
Є передчуття, що до середини травня сформований росіянами ударний кулак втратить свою міць, але до того ми можемо втратити Леонідівку, за яку бої тривають уже більш ніж пів року, Романівку, яка є ключовим пунктом наступу противника на захід від Торецька. Почнуться бої за Диліївку.
Далі буде.
Колючий дріт уздовж дороги поблизу лінії фронту в районі Костянтинівки, Донецька область, Україна, 19 квітня 2025 р.
Джерело: LB.ua

