Це був "ідеальний шторм": з'явилася мапа визволення Криму від більшовиків понад 100 років тому

Кандидат історичних наук, військовослужбовець "Культурних сил" Іван Дерейко в ефірі 24 Каналу розповів, що така інтерактивна мапа показує, що насправді українська армії мала суттєві і блискавичні перемоги над ворогом.

Як відбувалось блискавичне звільнення Криму

Зокрема в підручниках з історії мало розповідається про блискавичну операцію визволення Криму в 1918 році. Тоді ворог тоді тікав, бо зазнавав ударів з усіх боків – з боку повсталого населення, українських військ і союзних сил.

Він також розповів, що звільнення Криму виглядало як сцена з бойовика: 20 бійців на мотодрезині з 12 кулеметами прориваються через міст, атакують російські позиції, змушують ворога відступити та захоплюють залізничний міст. Його було трохи пошкоджено, але швидко відремонтовано, що дало змогу пропустити два українські бронепотяги.

Далі наступала кавалерія. У бойовій групі Болбочана був зроблений великий акцент саме на кавалерію як мобільну складову. Також був гірсько-кавалерійський артилерійський підрозділ – швидка мобільна артилерія, що дозволяла швидко просуватися, використовуючи залізницю. Бронепотяги тоді були справжньою суперзброєю – мобільними фортами, які перевозили артилерію та піхоту,
– підсумував Дерейко.

Він додав, що незважаючи на те, що формально більшовики мали значні сили в Криму, насправді вивести в бій вони змогли лише незначну частину. Чимало їхніх прибічників просто розбіглися – ніхто не хотів ставати частиною очевидно програшної справи. Це призвело до феноменального успіху.

Як звільняли Крим: дивіться на мапі

Він додав, що автори проєкту інтерактивної мапи орієнтувалися на книжку Юрія Горліс-Горського про операції Петра Болбочана в Криму. Там наведено свідчення білогвардійських офіцерів, які розповідали, що народ у Криму виходив на демонстрації та вивішував синьо-жовті прапори ще до прибуття українських військ – навіть у містах, куди Болбочан зрештою так і не дійшов.

Це був так званий "ідеальний шторм", коли все одночасно спрацювало проти більшовиків. Вони ще наважувалися вступати в бій з українцями, вважаючи нас несерйозним супротивником – і в цьому прорахувалися. Ми бачимо, що й зараз деякі продовжують недооцінювати український бойовий дух і спроможність,
– сказав Іван Дерейко.

Він зазначив, що Петро Болбочан був одним із тих офіцерів, які з самого початку війни перебували на передовій. Він брав участь у багатьох переможних боях, командував однією з найбоєздатніших частин армії УНР – Запорізькою групою, яка згодом перетворилася на Запорізьку дивізію.

Ця операція також продемонструвала, кого насправді чекали кримчани. Вони зустрічали українців із синьо-жовтими прапорами. Це, до речі, одна з причин, чому група Болбочана затрималася в Сімферополі – там почалося святкування після вступу українських військ.