Побєда для Росії. Чому це так важливо
Побєда для Росії. Чому це так важливо

Побєда для Росії. Чому це так важливо

Як це не парадоксально, Росія не має власної тяглої історії.

Історію їм придумували. Спочатку наш Феофан Прокопович, потім Карамзін, потім – Ключевський і тд. Вся «історія Росії» – це фрагменти краденої історії інших націй і народів.

Вони намагалися щось до себе ліпити. Київську Русь, християнство, нашого Володимира Великого і тд. Але воно якось до них не липне, і вони це відчувають підсвідомо.

Друга світова, або «Велика Вітчизняна» – це первородний міф сучасної Росії. Перший свідомий і зафіксований акт національної історії. Як більшість світу веде літочислення від Різдва Христового, російська метрика веде свій лік від побіди. Від 9 травня 1945 року. Вони навіть свідомо виокремили його у «9 травня», хоча акт про капітуляцію Німеччини був підписаний напередодні – 8 травня.

Американський історик Амір Вайнер в книзі «Збагнути війну» пише: «Війна породила міф, що визначив державу сильніше за попередній основоположний міф революції. Він, цей міф перемоги, став сприйматися як надісторичний, позачасовий».

Саме тому вони вже 80 років, у травні ходять в гімнастьорках, саджають дітей в паперові танки, носять дідів на палках, безкінечно штурмують картонний рейхстаг, пишуть на «жигулях»: «На Берлін» і «Можем повторіть»... Це – ознаки релігійного культу, язичництва. Міф потребує постійного самовідтворення, інакше він загине. «Вічний вогонь» невідомому солдату – генеральна ознака цього міфу. Вогонь – вічний, а солдат – невідомий...

І саме тому вони так зацікавлені, аби 9-го травня на мавзолеї (що, по-суті, являє собою гроб «прабога» Леніна з доісторичних часів) були присутні іноземці. Міфу потрібні свідки.

Побіда для Росії – це книга буття, біблія. Тільки замість Адама і Єви в райських садах, Єгоров і Кантарія з червоним прапором на даху рейхстагу...

Источник материала
loader
loader