Румунські вибори – це вирок

Навіть якщо через зовнішнє втручання була анульована попередня президентська гонка, на якій переміг ультраправий, – то ультраправий (тільки з іншим прізвищем) усе одно переможе, якщо такими є суспільні настрої.

А вони – прогнозовані й зовсім не нові для Європи. Триває реваншистський марш правопопулістів з ідеями ізоляціонізму, невтручання в чужі біди, фокусації на внутрішніх проблемах, махрового європоскептицизму, симпатіями до права сили замість сили права.

Румунія – лише чергове доміно в падучій вервиці країн, які переживають ультраправий крен. Можна, звісно, як у Німеччині, пробувати заборонити переможців місцевих виборів – але без зміни суспільних запитів це нічого не дасть, радше додасть додаткового поштовху правонаціоналістам, а ті зуби з’їли на патріотичних гаслах «моя нація понад усе», «ні – фінансуванню війни й смерті», «дбай про рідний дім передусім».

Із чотирьох західних сусідів України три – виразно проти війни, а Польща проти вільної торгівлі. Молдові начхати. Росія й Біларусь – понятно. За такої кон’юнктури сценарій довгої війни – це відтермінована поразка.

За наступні кілька років у половині країн ЄС владу обіймуть правопопулісти, і тоді навіть не буде кому поплакатися в жилеточку про сотні тисяч марних жертв і напівзруйновану країну, яка вчасно не побачила очевидного.