Акторка Ніна Набока: У моєму дитинстві на Донбасі говорили українською

У 1960-х на Донеччині були українські школи, традиції і україномовне населення, але й багато переселенців з Росії.

Про це в інтерв’ю Укрінформу розповіла Народна артистка України, виконавиця ролей у серіалі «Спіймати Кайдаша», фільмах «Будинок "Слово". Нескінчений роман» та «Припутні» акторка Ніна Набока.

«Що я згадую з дитинства? Я застала український Донбас. Прекрасний клас, і вчилися українською. Українська була школа-восьмирічка у селі, а в Кураховому ми ходили у 9-10-й класи – теж в українську школу, і ще три російські там були», – розповіла вона.

За словами актриси, яка народилася в селищі Іллінка поблизу Курахового, росіяни-переселенці почали масово з’являтися у її краї у 1930-х роках і мали працювати у місцевих шахтах.

«Батьки тих, з ким я вчилася, приїхали в моє село у 30-тих роках. Хутори поблизу заселялися чисто кац*пами, звільненими зеками. Мені розповідав батько: директор шахти привіз тих російських зеків, думав, що їх пошлють у забій працювати. Еге, ні – вони не захотіли працювати, а коріння пустили», – поділилася спогадами Набока.

Як пригадує народна артистка України, росіяни відразу змінили уклад життя регіону і в побуті відрізнялися від українців недбалістю та схильністю смітити.

«Принесли в Україну, в наше село п’янство, бійки, матюки. Одиниці з їхніх нащадків вирвалися з того замкненого кола, бо то дуже важко. У них не було хат хороших, як українці будували. Спочатку в бараках жили, а потім – таке, на курячих лапах хатки», – так висловилась виконавиця ролі баби Параски Гришихи у серіалі «Спіймати Кайдаша».

Як розповіла Набока, місця компактного проживання переселенців були впізнавані, і українці їх іноді просто уникали.

«Ось у Селидовому – українці ж жили, доки не заселили тих. Цілий район побудували їм спеціально, завезли кац*пів з Уралу. Так люди обминали той район, такий там смітник був. 100 метрів в бік – квіточки ростуть, перекопано, лавки, бо там українці. А той район відгородили і боялися заходити», – пригадала вона.

Водночас українське населення Донеччини всіляко підтримувало українські традиції і звичаї. В хатах тримали ікони і рушники. Вчителі ставилися до цього з розумінням і не переслідували учнів, які святкували Різдво та Великдень.

«Був час, коли заборонили ікони в хаті, рушники. Мати заховала на горище, згодом дістала, знову повісила. Все було як в українців. Ми колядували, щедрували. Вечерю хрещеним носили. Яйця фарбували, билися ними. У нас була українська школа, українські вчителі були більш поблажливі», – розповіла Набока.

За її словами, у ті часи на Донбасі для урочистих подій тримали вишиванки, всі діти мали їх до свят.

«Якось дивилася хроніку за 1954 рік – Горлівка, 1 травня, йдуть хлопці у вишиванках, дівчата у віночках... Ми теж їх мали обов’язково, у мене завжди була вишита сорочка. У всіх дітей так – на концерти вдягали виступати, на Новий рік, дехто – 9 травня», – зазначила акторка.

Як повідомлялося, Кремль ліквідовує дев’ять шахт на тимчасово окупованому Донбасі під приводом їхньої «нерентабельності».