/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fb674ab8df278855e8ae0ad4c3604f35a.png)
Єврокомісія планує відкрити всі кластери у переговорах з Україною до кінця року
Про це сьогодні у Брюсселі під час дискусії щодо шляху України й Молдови до ЄС, яка відбулася під егідою Центру європейської політики (ЕРС) заявив керівник Генерального директорату Єврокомісії з питань сусідства та розширення (DG ENEST) Герт Ян Коопман (Gert Jan Koopman), повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Для обох країн (Україна й Молдова – ред.) ми визначили календар для скринінгу, який завершується восени. На цій основі Єврокомісія підготує доповідь за результатами скринінгу, яка буде направлена РадіЄС та відображатиме ситуацію по всім шести кластерам… Ми маємо на меті отримати значний прогрес щодо трьох кластерів під час Польського головування в ЄС (Кластер 1 «Основи», кластер 6 «Закордонні справи», кластер 6 «Внутрішній ринок» - ред.) і досягти суттєвого прогресу по трьох кластерах, що залишаються, протягом Данського головування» - зазначив Герт Ян Коопман.
Представник Єврокомісії підкреслив, що намір завершити процес скринінгу та відкрити переговори вже цього року є дуже амбітним. Але саме такі зусилля допоможуть відкрити всі кластери і потім розглядати можливі сценарії для поступового завершення переговорів по кожному з них протягом наступних років. Це свідчить про надзвичайно швидкий рух у переговорному процесі. Але такий темп є можливим лише тоді, коли самі країни-кандидати чітко виконують технічну роботу, пріоритетність якої визначає Європейська комісія. Без виконання такої «домашньої роботи» переговори про розширення просто не могли б розпочатися.
«По кластеру 1 (Основи – ред.) ми вже виконали свою частину роботи - завершили скринінгову доповідь для Ради ЄС і готуємо так звані умови відкриття переговорних кластерів. Критично важливим є те, що країни-члени готують власні дорожні карти та плани дій для реалізації таких умов. Це відбувається у взаємодії з Єврокомісією, щоб забезпечити, що такі плани дій відповідають стандартам ЄС», - зазначив генеральний директор DG ENEST.
Він нагадав, що рішення щодо відкриття кластерів приймаються країнами-членами одноголосно на міжурядових конференціях. На цей час, за його вловами, одна країна-член вважає, що не готова дійти такого рішення та формально відкрити перший кластер з Україною. Водночас, наголосив представник Єврокомісії, обидві країни, - і Україна, і Молдова, - гідно пройшли свій шлях та готові рухатися до спільної оцінки від країн-членів ЄС й до виконання їхніх рекомендацій.
«Безумовно, це політичний виклик, але він відображує реальність. Ми в Єврокомісії не маємо підстав, щоб послаблювати наші зусилля, навпаки, ми їх посилюємо… Ми маємо пам’ятати про ці двосторонні проблеми, вони залишаються дуже важливими. Але вони не зупинять процес, як ми розглядаємо його в Єврокомісії», - зазначив керівник Гендиректорату DG ENEST.
Він зауважив, що в процесі розширення перед Україною постають виклики, що виходять за рамки переговорів про розширення. Це необхідність завершення війни та досягнення справедливого миру, що дозволить розпочати процес відновлення країни, відповідно до Українського плану.
Крім того, Український фонд в багаторічному бюджеті ЄС містить фінансовий інструмент з підтримки інвестицій, який може дозволити Україні залучити державні та приватні інвестиції на суму близько 40 мільярдів євро. З боку європейського приватного сектору вже є інтерес до подібних проєктів, але головним для надходження прямих інвестицій в Україну залишається її успіх у впровадженні реформ.
Як повідомлялося, під час пресконференції за підсумками роботи Ради асоціації Україна-ЄС, що відбулася 9 квітня у Брюсселі, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль висловив сподівання, що Україна зможе відкрити всі шість кластерів у переговорах з ЄС щодо членства вже до кінця 2025 року.
Фото: wwfcee.org

