Інакше – смерть. Чому Путін ніколи не піде на мир
Припинення вогню, судячи з усього, не буде: бо на три дні не погоджуємось ми, а 30 днів для Росії, фактично, означають припинення війни, бо відновити бойові дії буде дуже складно.
Однак у Путіна ще є днів три для рішення. Можливо, він в такий спосіб набиває собі ціну і чекає кращої пропозиції від Трампа.
Але Трамп позитивно прокоментував навіть мінімальний 3-денний варіант Путіна: «Це вже багато, якщо зважати на те, з чого довелося почати щодо врегулювання конфлікту». Тобто, попри фактичну відсутність сигналів від Путіна, Трамп в усьому шукає сигналів готовності до діалогу і поки не відмовився від ідеї «тріумфатора-миротворця». І все ж Трамп має важелі ефективного тиску на Путіна.
Крім того, Трамп не облишає свого бізнесового підходу: постійного, з кожною зміною, обрахунку «що вийде дорожче, що дешевше». Зокрема, оцінює, що йому вийде вигідніше зараз: піти на умови Путіна (бо, схоже, і так проломив позиції Путіна вже по максимуму на теперішній момент), нічого з того не отримуючи? Натомість посваритись з Європою.
Або все ж вигіднішим вийде продовження війни – просто дочекатись, коли сам Путін змушений буде визнати, що позитивних перспектив немає. Бо тут ще й вигода від продажу зброї Україні (за європейські гроші та доходи від активів РФ).
Плюс тоді Америка не випадає з глобального тренду «Росія – агресор, ці дії не слід заохочувати, щоб не створювати прецеденту». Поки Трамп, ймовірно, не готовий підбити кошториси.
Якщо судити з риторики Путіна і кремлівських пропагандистів, зі змісту «документального фільму» Зарубіна, зі збільшення витрат на «патріотичне виховання» = мілітаризацію молоді, з появи наративів серії «перетерпіти», «напружитись» замість «переможемо і все отримаємо» – Путін все ж, ймовірно, не знайшов варіанту, як безболісно вийти з війни.
Є версії, що йому пояснив Сі: мовляв, «для всезагального блага» буде краще, якщо Путін не домовиться з Трампом, той остаточно розійдеться з ЄС і КНР в торговій війні не зіткнеться з єдиним глобальним економічним фронтом.
Або, можливо, Путіна переконали, що він все ще може примусити нас до капітуляції, можливості ще є – тому краще повернутись до питання перемир’я десь за пів року. Але вже з кращих позицій, з більшою окупованою територією, більш зруйнованою економікою України.
А є ще соціально-економічні проблеми Росії: як обрахували експерти ISW, Bild та інших, більшість регіонів РФ депресивні, основний дохід помітного числа родин – з заробітків завербованих на «СВО», в інших доступних для працевлаштування сферах заробітки в кілька разів, якщо не на порядок, менші. Чи не всі цивільні галузі деградують – бо панівна більшість ресурсів вже зосереджена у галузях ВПК.
Плюс кримінальний аспект: якщо десь пів мільйона вбивць, які звикли катувати, грабувати, ґвалтувати і отримувати за це значні гроші та статус «героїв», будуть демобілізовані і роз’їдуться Росією, на країну чекає хвиля тяжкої злочинності.
Тотальна криміналізація суспільства аж до втрати контролю офіційними структурами, якщо не задіювати внутрішні війська. Путін прекрасно це розуміє: йому і зараз регулярно потрапляють на стіл кримінальні зведення щодо злочинів солдатів «СВО» в цивільному житті.
Плюс економічний момент: а що Путін виграє від домовленостей з Трампом, зважаючи на настрої Європи і протистояння Європи з Трампом? Обіцяне скасування санкцій? Так більшість санкцій – це Європа, а не США.
Розмороження активів і повернення коштів? Це так само Європа, а не США. І прямо зараз саме з доходів від заморожених активів європейські бізнеси отримують компенсацію за втрачені в Росії компанії (націоналізовані РФ).
Так само фінансування України (чит. «фінансування відбудови оборонних спроможностей Європи») частково йде саме з доходів від заморожених активів РФ. Тобто, повернути їх Путіну – проти інтересів Європи і європейських бізнесів.
І незалежно від цього вісім країн ОПЕК+ домовились з червня значно збільшити видобуток нафти – тобто, погодились на зниження ціни (ф’ючерси вже впали, а протягом квітня еталонні марки нафти подешевшали на 15%).
Зважаючи, що на доходах від нафти тримається значна частка військового бюджету Росії, це дуже неприємна новина. Трамп 5 травня цей факт теж не поминув: «Думаю, Росія, з урахуванням нинішніх цін на нафту та їх зниження… Думаю, ми у хорошому становищі, щоб досягти мирного врегулювання в Україні».
Що ще? Якісь обіцяні Трампом «спільні бізнесові проєкти»? Це питання приватних інвесторів, які чимдалі скептичніші до ініціатив Трампа. Плюс це заходження американських капіталів на територію китайських інтересів. Сі навряд таке схвалить.
Тобто, Трамп, якщо дійсно потребує завершення війни, мав би подбати про реальні пропозиції, які дозволили б Путіну мінімально болісно вийти з війни і вивести суспільство та виробництва з формату «СВО». Але Трамп цим точно не переймається – це не його проблеми.
От і виходить, що за сьогоднішніх реалій Путіну вигідніше продовжувати війну, ніж виходити з неї. І саме до цього, до погіршення якості життя через військові витрати він вже певний час готує суспільство.
Висновок: все ж навряд чи ми побачимо згоду Путіна на тимчасове припинення вогню та подальшу підготовку до переговорів. А пропаганда, ФСБ і армія забезпечать аргументи, чому це саме Україна не допустила перемир’я.
Ну і щодо псування Путіну настрою на «парадє побєди»: ми маємо для цього достатньо ресурсів і підготовки. Однак по Красній площі ми все ж не вдаримо. Бо там буде Сі – а Китай ображати не варто. Хоча за роль «живого щита» для Путіна Сі, ймовірно, виставить окремий рахунок.
Плюс туди стягнули все доступне ППО Росії. Відповідно, оголили інші ділянки. Логіка елементарна: нащо витрачати дорогоцінні ракети і дрони, щоб тільки трохи зіпсувати настрій, а заодно зіпсувати взаємини з Сі?
Якщо цими ж засобами у цей же момент можна вдарити по оголених ділянках і завдати серйозних збитків ворожому ВПК, знищити ще літаки, склади ракет тощо. Понти мають обмежуватись раціональними міркуваннями.
Хоча просто поява якогось недорогого дрона хоч би з кольоровою димовою шашкою – так, суто щоб позначити присутність і морально принизити Путіна – у кошторис і тактику цілком могла б вписатись.
Але Путіну, звісно, ніщо не заважатиме вдарити під час нереалізованого припинення вогню 8-10.05 по Україні.

