Все є, крім волі до перемоги: чому бюджет 2025 не працює на наступ
Мережа захисту національних інтересів «АНТС» організувала публічну дискусію «Бюджет тривоги: чому Україна не готується до перемоги?», що відбулася у Пресцентрі УКМЦ. У фокусі — аналіз державного бюджету 2025 року та пошук відповідей на запитання: чому, попри рекордні оборонні витрати, Україна досі не має воєнної економіки, а фінансова політика залишається без стратегії перемоги. Експерти з економіки, безпеки, фіскальної політики та оборонної промисловості визначили ключові загрози: відсутність державної доктрини, недофінансування виробництва зброї, блокування експорту та інституційна слабкість систем, які мали б забезпечувати національну стійкість.
«Бюджет має бути інструментом перемоги, а не реакцією на обставини. Те, що ми маємо у 2025 році — це бюджет виживання, а не наступу», — наголосив Владислав Смірнов, експерт з фіскальної політики.
Військове виробництво: недозавантаження і виїзд з країни
За даними «Технологічних сил України», у 2024 році приватні виробники озброєння працювали лише на 37% своєї потужності, недовиробивши понад 1,7 млн одиниць продукції. Нестабільне держзамовлення, заборона експорту і криміналізація прибутку створили ситуацію, коли 85% компаній або вже вивели бізнес за кордон, або планують це зробити. «Попит є — але немає державного механізму, щоб його забезпечити. Ми втрачаємо не лише податки, а й оборонний потенціал», — заявив Сергій Рокунь, голова експертного центру ID Ukraine.
Залежність від зовнішніх грошей — це не стратегія
Український бюджет 2025 року, як і в попередні роки, значною мірою наповнюється коштом міжнародної підтримки. Але у контексті політичних коливань на Заході така залежність може стати вразливістю. Експерт Мережі «АНТС» Артем Деяк звернув увагу на той факт, що нестабільність зовнішньої підтримки — це не теоретична, а вже практична загроза. Аналітики підкреслили, що до 50% українського бюджету нині забезпечується за рахунок міжнародної допомоги — як від урядів партнерських країн, так і через міжнародні фінансові інституції. Це дозволяє Україні функціонувати у воєнних умовах, проте не може слугувати довгостроковою моделлю. Зменшення або пауза в наданні такої підтримки може призвести до серйозної фінансової кризи всередині країни.
«Після скандалу в Овальному кабінеті ми маємо розуміти: довіра і гарантії — не синоніми. Будь-яка затримка в підтримці робить нас уразливими. Потрібен план "В", що спирається на внутрішні ресурси», — зазначив Артем Деяк.
Податки, митниця, тіньовий ринок: ресурс є, але система гальмує
Попри зростання податкових надходжень на 40% за перший квартал 2025 року, експерти пов’язують це не з економічним зростанням, а з посиленням фіскального тиску на бізнес. Податкова система залишається складною для адміністрування, а податкова служба — фактично нереформованою. Крім того, надходження втрачаються через великий тіньовий ринок. За оцінками, нелегальний обіг підакцизних товарів, зокрема тютюну та алкоголю, перевищує довоєнний рівень у 2,5 раза. Митниця, яка могла би стати джерелом стабільного доходу, досі демонструє вразливість до корупційних схем. Натомість увага уряду часто фокусується не на детінізації стратегічних секторів, а на дрібних онлайн-продажах.
«Ми підвищуємо податки не для зростання бюджету, а щоб елементарно компенсувати втрати минулих років. Бізнес затискають, замість того, щоб використати його як союзника війни», — зазначив Владислав Смірнов. Високий рівень тінізації економіки, брак реформ у податковій та митній системах — усе це гальмує реальне зростання. Експерт Владислав Смірнов закликав до перегляду підходів у фіскальній політиці.
Стратегія оборони без зброї: парадокс українського бюджету
У 2025 році Україна виділила безпрецедентні 2,2 трильйона гривень на сектор безпеки та оборони, що становить понад 26% ВВП. Це найбільший показник за всю історію незалежності. Однак детальний аналіз структури цього бюджету викликає занепокоєння серед аналітиків. Лише 55 мільярдів гривень спрямовано безпосередньо на виробництво озброєння, а на фортифікаційні споруди — менше 1% оборонного бюджету. Решта коштів — це здебільшого витрати на утримання: заробітна плата, логістика, забезпечення. Аналітики Мережі «АНТС» зазначили, що така структура фінансування не відповідає логіці ведення війни на виснаження та тим більше — логіці наступу. Відсутність системної воєнної економіки та стабільного державного замовлення на зброю не дозволяє національній оборонній промисловості працювати на повну потужність. У 2024 році приватні виробники озброєння використали лише 37% своїх можливостей. Через нестабільність замовлень не було виготовлено понад 1,7 мільйона одиниць військової продукції.
«Ми витрачаємо рекордні кошти на армію, але не фінансуємо те, що дає нам перевагу. Якщо не буде стабільного держзамовлення на зброю і фортифікації — ми просто проїдаємо ресурс, а не готуємося до перемоги», — заявив Ілля Несходовський, експерт Мережі «АНТС».
Усе є. Проблема — у пріоритетах
На завершення учасники дискусії зробили головний висновок: в України є все необхідне для мобілізації перемоги — фінансовий потенціал, підприємці, виробничі потужності, людський капітал. Проте бракує головного — стратегічної політичної волі та чітких пріоритетів. Бюджет 2025 року, попри рекордні суми на оборону, не став програмою дій, що веде до перемоги. Експерти назвали його «бюджетом утримання» — документом, який дозволяє тримати оборону, але не дає поштовху для наступу. Вони наголосили: наявність ресурсу — це лише частина успіху. Без чіткого плану, прозорого управління, реального запуску воєнної економіки та податкової справедливості — перемога залишиться декларацією, а не курсом дій. Бюджет 2025 року не став програмою дій для перемоги — і це ключова тривога, яку озвучили експерти.
«Бюджет 2025 року показує: ми не готуємося до перемоги. Ми просто виживаємо», — резюмував Владислав Смірнов.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.

