Американські розробники представили нову бойову крилату ракету Black Arrow

США успішно випробували нову крилату ракету Black Arrow, яка розробляється компанією Leidos для потреб сил спеціальних операцій. Під час тестового запуску з борту літака AC-130J у листопаді 2024 року ракета підтвердила свою сумісність із системами управління боєм ВМС США, продемонструвала точність ураження, дальність польоту та ефективну інтеграцію з авіаційною платформою.

Ключову роль у керуванні польотом ракети відіграла система керування аеродинамічними поверхнями Fin Control Actuation System (CAS), розроблена американською компанією Moog Inc. Вона включає чотири електромеханічні приводи та блок електроніки на кожну ракету. CAS гарантує стабільне маневрування ракети від моменту запуску до влучення у ціль. Moog уже заявила про готовність масштабувати виробництво цих систем для подальших випробувань та оперативного розгортання.

Black Arrow має модульну конструкцію, що дозволяє використовувати як кінетичні, так і некінетичні бойові частини, а також запускати її з різних платформ: через пілон, зі спеціальних труб (Ramp Launch Tube), з MQ-9 Reaper або OA-1K Skyraider II. Загальна вага ракети становить 91 кг, а максимальна дальність перевищує 740 км. Ракета оснащена турбореактивним двигуном, може розвивати швидкість до 0,8 Маха та підніматися на висоту до 9 100 метрів.

Платформа використовує відкрите системне архітектурне рішення, сумісне з даталінками Link-16 і SADL, GPS/INS-навігацією та можливістю працювати в умовах глушіння сигналів. Секції ракети розділені на відсік для корисного навантаження (до 23 кг) та модуль двигуна і систем керування. У компанії Leidos наголосили, що структура ракети дозволяє адаптацію для запуску з наземних систем, зокрема HIMARS, а також для морського використання.

Розробка Black Arrow почалася у 2021 році та офіційно увійшла до програми Сил спеціальних операцій США у 2022-му. Успішні випробування підтвердили можливість масштабного виробництва дешевих і ефективних далекобійних засобів ураження, які відповідатимуть потребам збройних сил у майбутніх конфліктах, особливо в Індо-Тихоокеанському регіоні. Очікується, що розробка триватиме до кінця 2025 року.